RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

На чотири літери: що таке ДГЕА і чому цей гормон треба берегти

16 травня 2020

Це, мабуть, найважливіший гормон, про який мало хто знає і який мало хто контролює. А дарма.

Фото: David Ferrua, архів Vogue

«Ой, щось моїй шкірі останнім часом зовсім зле. Стара стала, суха, навколо рота зморшки з’явилися. Може, мені мезо поколоти? Гіалуронки бракує?» — атакую запитаннями косметолога, до якої прийшла дізнатися, чому раптом моя шкіра всього за пів року стала подібною до крафтового паперу. Хоча до часу, коли б таке мало статися, у мене ще років двадцять у запасі.

Лікарка уважно розглядає моє обличчя й замість ін’єкцій радить записатися до ендокринолога. Та виписує направлення на аналіз крові під назвою «мультистероїдний профіль», куди входить дослідження рівня жіночих і чоловічих статевих гормонів, кортизону й кортизолу, а також незнайомого мені дегідроепіандростерону, він же ДГЕА. Складну назву, втім, я швидко запам’ятовую — рівень цього гормону в моєму організмі критично низький. За норми 15—65 нмоль/л мій показник становить незначні 4,3.

З погляду лікарки помітно: такий стан її не тішить. Не дивно, адже хоча ДГЕА — не загальновідома речовина на зразок вітаміну С, але вкрай важлива для здоров’я. Медики називають її «пращуром гормонів», адже ДГЕА стимулює синтез тестостерону, естрогену й усіх статевих і стероїдних гормонів.

Рівень ДГЕА в організмі досить швидко знижується вже після 25 років. У 50 років його вміст становить половину від норми, а в 70 років — усього приблизно 20%. І ось чим загрожує його дефіцит. З боку фізіології — зниженням імунітету, погіршенням роботи судин і серця, зниженням метаболізму і, як наслідок, — збільшенням ваги. Брак ДГЕА може призвести також до розвитку діабету й остеопорозу.

Якщо згадати «статеву» функцію дегідроепіандростерону, стане зрозуміло, що він безпосередньо впливає на лібідо й фертильність. І нарешті, страждає шкіра: втрачає вологу, пружність, еластичність. З’являються передчасні ознаки старіння, причому не лише видимі. Що ж до психологічних ризиків, дефіцит ДГЕА провокує емоційний спад, відчуття втоми й пригніченості, аж до депресії.

«Убити» рівень ДГЕА — легко. Я, наприклад, зі своїм розправилася фізичним і моральним перевантаженням: паралельно до основної роботи запускала складний проєкт, який потребував багато сил і часу. Три місяці поспіль спати вдавалося 3—4 години на добу, їсти — через раз. Сто відсотків часу я проводила в стані стресу.

У підсумку, крім «старої» шкіри, у мене з’явилося ще кілька тривожних симптомів, взагалі не характерних для мого віку: тахікардія, задишка, втома. Вночі я кілька годин не могла заснути, а вранці — зібрати себе докупи й встати з ліжка. На роботі мозок відмовлявся працювати, у побуті бракувало сил навіть помити посуд. Плюс тривожність, апатія на рівному місці — і так, лібідо я теж знищила.

За порадою лікаря я почала вживати ДГЕА в біодомішці, яку замовила онлайн (назву й дозування тут не вказую, бо препарат має призначати лікар за результатами аналізу). За рік рівень гормону підвищився втричі, хоча до норми так і не дотягнув, залишився на позначці 11.

Тоді під час візиту до ендокринолога я дістала пораду провести експеримент: вживати ДГЕА не всередину, бо в шлунково-кишковому тракті він може засвоюватися недостатньо добре, — а зовнішньо. Я купила спеціальний крем, де, крім маркування DHEA була приставка 'keto-', почала мастити на шкіру рук і ніг. (Спойлер: шкіра там тепер — ммм! Шкода, на обличчя мазати не можна.)

Ефект відчула через місяць: вранці я більше не лантух, мозок увімкнувся, засинаю-прокидаюся нормально, почуваюся людиною, а не зомбі. До норми я таки не дотягнула — показник ДГЕА все ще 13,5. Але все ж це перемога, як і те, що в моєму графіку більше немає роботи 24/7.

Текст: Марина Сютаєва

здоров’я ·

Ще в розділі Б'юті-гід

Популярне