Як вінтажні речі змінюють моду
- Незалежно від того, йдеться про Беллу Гадід в архівному костюмі Azzedine Alaïa, чи Зендаю в дизайні Bob Mackie 1998 року, чи про близько мільярд переглядів за гештегом #archivefashion на TikTok, — немає сумніву, що "архівна" мода опинилася в епіцентрі уваги.
Чимало великих модних брендів підтримують цю тенденцію. Скажімо, Gucci відкривав магазин Vault та продає вироби зі своїх власних архівів. У той час як Раф Сімонс у 2021 році перевидав 100 знакових предметів одягу за 25 років існування його однойменного лейблу. Prada та Coach перевипускають архівні сумки, а Balmain переосмислив капелюх із колекції 1959 року. На кінопреміях і Зендая, і Гантер Шафер були одягнені в сукні, відтворені Міуччею Прадою зі своїх архівів 1990–1993 та 1997 років відповідно.
Патриція Мірс, заступниця директора музею Технологічного інституту моди (FIT) у Нью-Йорку, сказала Vogue Business, що підвищений апетит до архівної моди частково пояснюється тим, що мода "вибухає" як культурне явище. Вінтажний архіваріус із Лос-Анджелеса Джонні Валенсія, який керує вебсайтом Pechuga Vintage і одягав у свої скарби всіх, від Ліси з Blackpink до Кім Кардаш'ян, каже, що відбулися величезні зміни в тому, як ми думаємо про вінтажний одяг — і моду загалом. Підвищення обізнаності про сталий розвиток також є вагомим фактором популяризації вінтажу. Окрім того, суспільство почало більше проявляти інтерес до історії моди.
"Унікальність, безумовно, є одним із найбільших чинників нашого постійного захоплення вінтажними предметами моди. Людям властиво відчувати ностальгію, щоб налагодити зв’язок із минулим, покращити сприйняття себе та досягти мети в житті. Мода — це дзеркало суспільства. Варто лише подивитися, у що були одягнені люди в будь-який конкретний момент чи період історії, і, швидше за все, ми дізнаємося багато нового про те, що відбувалося в соціальному середовищі того покоління", — каже Валенсія.
Багатообіцяльним є і той факт, що дизайнери і громадські діячі надають значення вінтажній та архівній моді — такий тип схвалення просочується до рівня масового споживача та змінює свідомість. Одяг, як і багато інших частин людського досвіду, — з часом стає кращим, а не гіршим. Знову і знову носити одяг, який ми любимо, — це все одно що готувати традиційну страву на Різдво чи слухати ту саму пісню щороку на річницю весілля: ми повертаємося до цих речей, оскільки віримо, що вони мають цінність. Так і з модою: дивитися на одяг варто через схожу сакральну призму.
За матеріалом vogue.com.au
