7 простих порад, як зберегти життєстійкість в умовах війни
Про життєстійкість, резилієнс, чи то резильєнтність активно заговорили у 2020 році, під час пандемії та локдауну, хоча саме поняття використовується давно. Життєстійкість – це не про вміння бути людиною зі сталі та не звертати увагу на біль чи втрати. Йдеться про вміння успішно долати наслідки криз чи травмуючих подій, які ми переживаємо. В умовах війни зберігати життєстійкість стало ще важче – але спробуємо розібратись, що може допомогти.

У нас триває війна і здається, що навколо панує суцільний хаос. Ми всі віримо, що це скоро має скінчитися і настане мир. Та сьогодні прогнози вчених попри всі розбіжності сходяться в одному – в майбутньому світ ставатиме дедалі турбулентнішим. Нас очікують нові виклики та глобальні кризи, і до них краще бути готовими наперед. Але як можна бути готовим до чогось несподіваного і масштабного? Як прокачати життєстійкість, про яку стільки говорять?
Поради, як зберегти життєстійкість в умовах війни та кризи, подає кризова психологиня Юля Павлова – фахівчиня з реінтеграції внутрішньо переміщених осіб та комбатантів, яка понад сімнадцять років вивчає стрес і його наслідки.
Це такий комплекс навичок, який допомагає людині не лише пережити важкі часи, а навіть зміцнити себе чи здобути нові вміння і звички. Навіть роботодавці сьогодні очікують побачити у резюме кандидатів такі скіли, як гнучкість та емоційний інтелект, які є складовими життєстійкості.
Прості ритуали: вести щоденник чи бігати вранці, пити каву на сході сонця чи спілкуватися з рідними у неділю. Це створює відчуття стабільності і надає вашій нервовій системі потрібну рівновагу. Наприклад, у перші місяці повномасштабного вторгнення мене рятувало щоденне годування безпритульних собак. Окрім звички, момент спілкування з тваринами має терапевтичний ефект, тож я суміщала одразу дві корисних справи.
В умовах криз наша нервова система переходить в режим енергозбереження і тому виконує обмежені обсяги задач, при тому ритм життя навряд чи сповільниться, а в деяких випадках стане більш шаленим. Є спокуса викластися на мільйон відсотків, але зауважте, кризи рідко бувають одноденними, якщо ми не говоримо про якийсь локальний масштаб. Тому нам потрібні маленькі кроки, планування на 1-3 дні, велика кількість короткочасних перерв. Краще зробити звичну справу, яка займала годину, за три, проте завтра не доведеться цілий день дивитися в стелю і клясти себе за лінь.
Одним із компонентів життєстійкості майже всі психологічні та соціологічні школи називають цінності, адже розуміння того, що важливо, заради чого ти живеш далі – це основне пальне для мотивації, дій, просування вперед. Ви віддасте перевагу навчанню чи стосункам, якщо постане вибір? Виберете роботу із кар’єрними перспективами чи високою зарплатою? Є над чим замислитися і що виписати окремим стовпчиком як важливі і цінні речі, щоб продовжувати жити заради них.
Це фундаментальна рекомендація для вирішення більшості проблем. Корисна і смачна їжа, гарний і спокійний сон, помірні фізичні навантаження і достатньо рідини – такі банальні речі, якими багато хто нехтує, проте дотримання цих рекомендацій зміцнює нервову систему, робить її менш вразливою та врівноважує, підтримує людину і дозволяє у важкі часи компенсувати певні ділянки. Я, наприклад, не припиняла прогулянок навіть з маскою на обличчі у 2020-му, а коли в лютому неподалік будинку з’явився блокпост, стала ходити туди, гратись зі службовими собаками.
Завжди є спокуса закритися і пережити все наодинці. Проте масштабні події, кризи, такі, як природні катастрофи, пандемія, війна, краще проживати разом, суспільно, тоді відчувається єднання з великою кількістю людей і ця синергія дійсно підтримує. Ви можете самі обирати, з ким ділитися почуттями, хто вам близький, до кого ви будете звертатися. Тут головне не ізолюватися, як би не хотілося. Це пастка. У перші тижні повномасштабного вторгнення навалилося стільки всього – у Київській області точилися бої, мама потрапила в окупацію, коханий пішов захищати Україну на лінії зіткнення, загинули друзі і добрі знайомі. Хотілося залізти в кубельце і зачаїтися. Проте я знала, так буде гірше. Тому писала багато постів, вела ефіри наживо про психологію війни, спілкувалася з друзями.
Коли ви бачите перед собою чіткі плани, ваш мозок заспокоюється і починає працювати у звичному режимі. Навіть якщо ви плануєте похід до магазину чи прибирання.
Вашим рятувальним колом може бути будь-яке дозвілля: я, наприклад, дивлюся кіно, читаю художню літературу, граю у Відьмака чи The Sims. Не гортаю стрічку новин півдня чи цілий день. Спробуйте обов'язково!
Нещодавно психологиня Юля Павлова стала експерткою онлайн-курсу "Життєстійкість молоді в умовах кризи". Пройти освітній курс можна безкоштовно на освітній платформі Prometheus. Курс доступний за посиланням.
Курс "Життєстійкість молоді в умовах криз" створено Радою жінок Донеччини спільно з UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення, за участі Українського католицького університету та Маріупольського державного університету.