Івентпродюсерка Ірина Ковальчук — про різдвяні традиції та улюблені коктейлі на основі віскі
Напередодні Різдва ми завітали в гості до затишної домівки івентпродюсерки Ірини Ковальчук – справжньої амбасадорки гостинності, — щоб поговорити про те, як змінюється традиція, що неодмінно має бути на святковому столі, а також розпитати Ірину про її улюблені рецепти зимових коктейлів.
Promotion
"Мій дім там, де спокій, тому що з моєю роботою найкращий відпочинок – це змістовна тиша, з друзями, сім'єю, собаками", – усміхається засновниця івент-агенції Ultra Promo Ірина Ковальчук. Ми спілкуємося за кілька днів до Різдва — у найгарячіший період для людини, яка вже понад 25 років організовує одні з найкрасивіших подій у країні: від модного показу для Helen Marlen на Софійській площі до виставки архівних прикрас Van Cleef & Arpels у Національному художньому музеї та масштабного святкування 200-річчя легендарного шотландського віскі The Macallan, а також камерні приватні заходи. Напередодні інтерв’ю команда Ірини провела три великі події в Києві, "здала новий великий проєкт", і лише тепер вона може трохи видихнути — у колі близьких, готуючись до Різдва, яке називає своїм улюбленим святом року поряд із Великоднем.
До традицій в її родині, яка походить з містечка Борислав Львівської області у передгір'ї Карпат, завжди ставились з великою пошаною. Іра згадує, що зранку маленькою дівчиною просинались від звуку макогону, яким перетирали мак у макітрі – цим у родині завжди займалися чоловіки: дідусь, батько, брат. Ранок 24 грудня у самої Ірини зазвичай починається з прибирання та декорування дому, а також приємної метушні на кухні: Іра з посмішкою каже, що якщо впродовж року на інші свята може замовити кейтеринг чи страви в ресторані, на Різдво і Великдень готує все власноруч, або разом із мамою.
Ірина Ковальчук — справжня амбасадорка Різдва в Києві: щороку 24 грудня на святкову вечерю до її затишного дому на Обухівщині з’їжджаються київські митці, дизайнери й стилісти. Будинок, наповнений мистецтвом, книгами, розкішною колекцією посуду та вишитих сорочок, стає місцем зустрічі однодумців. Ірина обожнює готувати й тонко відчуває сервірування, а три роки тому запустила власний бренд OSELYA Home and Garden, що популяризує культуру вбрання для дому та декорування, спираючись на українські традиції. А до Різдва Ірина Ковальчук випустила особливу книгу: "Гостинна оселя. Свято вдома і не вдома" розповідає про мистецтво гостинності, улюблені страви Ірини та найвишуканіші коктейлі та про те, як влаштувати затишне свято для близьких чи масштабний захід, на якому
гості почуватимуться ніби в мрії.
"Моя медитація — готування їжі, — каже Ковальчук. — Ще більше люблю готувати для гостей: у моєму домі майже не буває вихідних без компанії, і ми завжди щось робимо разом. Нещодавно я проводила майстер-клас із приготування пасти для подруг, а ще ми дегустували віскі й готували коктейлі з професійним барменом. Чогось навчилися, чимось надихнулися — справжній edutainment, вечір зі змістом".
Різдвяне меню в домі Ірини щороку змінюється — Ірина Ковальчук переконана, що традиція має жити й трансформуватися з плином часу: лише тоді вона справді жива. "Звісно, є сталі речі. По-перше, всі страви на різдвяному столі мають бути пісними. По-друге, і в дитинстві, і сьогодні на моєму столі завжди є кутя та оселедець. Останній я готую за бабусиним рецептом — із пряними травами, цибулею, в соусі", — розповідає вона. Традиційне меню господиня доповнює новими стравами: радить, наприклад, подати ікру в красивих креманках або замінити оселедець екзотичною рибою. Цього Різдва Ковальчук готує лангустини з травами в обгортці з лосося. "Я дуже шаную традиції: ранок напередодні Різдва завжди починаю з того, що стелю під скатертину сіно, а по кутах столу розкладаю часник — так робили мої батьки, і я з любов’ю це продовжую. Але водночас я за те, щоб меню змінювалося: ми сучасні люди, з іншими звичками й продуктами".
До столу Іра подає ігристе, українську горілку, а як дижестив — коктейлі. Цього Різдва вона частує гостей напоями на основі віскі The Macallan — легендарного шотландського бренду з 200-річною історією, відомого безкомпромісною якістю своїх односолодових віскі та уважною роботою з витримкою. Напій дозріває в ретельно відібраних дубових бочках, що формують глибину смаку й складний характер. На столі в Ірини — гармонійний The Macallan Double Cask, преміальний Sherry Oak, витриманий виключно в бочках із європейського дуба, просочених хересом, а також лімітована серія The Macallan A Night on Earth з м’яким, оксамитовим смаком.
За словами Ірини, коктейлі на основі віскі — ідеальний зимовий напій, адже це завжди "про затишну вечерю з найближчими людьми біля каміна, про інтелектуальні розмови, спільне читання й обговорення книжок. Це напій не тільки для вечірок, а для спокійного вечора вдома", — каже Ковальчук.
У її колекції — кілька сотень келихів для різних напоїв, від шампанського до вермуту. Серед улюблених — келихи для віскі Saint Louis Cadence, розширені догори й злегка відігнуті назовні, "неймовірно естетичні", а також важкі кришталеві old fashioned Saint Louis Manhattan. "Щоразу, тримаючи ці келихи в руках, я думаю про мистецтво кришталю і про майстрів, які створюють їх вручну", — зізнається вона.
У цих келихах Ірина подає на Різдво один зі своїх улюблених коктейлів — The Macallan Grove на основі The Macallan Double Cask 12 Years Old. Повторити його вдома дуже просто: знадобляться 50 мл віскі The Macallan Double Cask 12 Years Old, 25 мл лимонного фрешу, трохи води та цукор або простий сироп (у пропорції 1:1 цукор і вода). Сироп варто додавати поступово, підлаштовуючи баланс солодкості під власний смак. "Віскі балансує лимон, але лимон додає складності коктейлю – і саме віскі The Macallan Double Cask 12 Years Old найкраще пасує цьому коктейлю". "Додайте всі інгредієнти у шейкер, наповнений льодом, добре струсіть і подайте в красивій склянці, прикрасивши вишнею мараскіно". До віскі пасують добре витримані сири, вуджене м'ясо, ягня, барбекю. Ну а чорний шоколад з віскі — особлива насолода.
Та навіть після найбільш затишних свят, зізнається Ірина, їй потрібен час для себе. У великому домі на Обухівщині, за 40 хвилин їзди від столиці, де завжди людно, чути сміх і собачий гавкіт — у Ірини дві собаки, Сара та Белла, — її улюбленими місцями для усамітнення залишаються спальня й ванна. "Саме там я читаю й слухаю музику — ніколи фоном, завжди зосереджено", — каже вона.
Ті, хто бував удома в Ірини, знають: книги (як і мистецтво) тут усюди. На кухні — видання з рецептами, у вітальні — книжки з історії мистецтва, дизайну й архітектури, у спальні — художня література, праці про художників-модерністів Олександру Екстер та Анатоля Петрицького, альбом "Мальовані миски Поділля". Коли я запитую, який коктейль Ірина обере для тихого вечора наодинці, з гарною книгою, то Іра називає The Macallan Sherry Oak 18 Years Old, "віскі виняткової глибини та складності, що спонукає сповільнитися".
Серед останнього прочитаного власне Іриною — інтерв’ю Сюзан Зонтаг Джонатану Котту для журналу Rolling Stone, що нещодавно вийшло у видавництві "Основи". "Ідеї Зонтаг про відповідальність, культуру й мистецтво, про фрагментарність моменту мені дуже близькі, — каже Ірина. — Ця книжка інтригує, і я повертаюся до неї знову і знову. Сюзан говорила, що відчувати себе сильною їй допомагають робота й закоханість. Перефразовуючи, скажу: мене робить сильною закоханість у мою роботу".
