КУПИТИ КВИТКИ

Людина та війна: 5 книг, які варто прочитати сьогодні

Сховище, блокада, полон... Раніше ми читали про це в художніх творах — а сьогодні ці страшні слова стали нашою реальністю й увійшли до щоденного вжитку. Але ми впевнені, що справжня література вміє лікувати та допомагати, тож підготували добірку творів, які дуже на часі. Це книги про війну, у центрі яких не воєнні дії, а людина та її відчуття на тлі страшних історичних подій.

"Сховище. Щоденник Анни Франк"

...Анна запитала: "Чому вони хочуть зробити з нас звірів?". На що хтось відповів: "Бо вони самі дикі звірі"

Реклама.

Анна Франк — єврейська дівчина, що народилася й жила в Німеччині. В 1933 разом з родиною вона поїхала до Амстердама, щоб втекти від нацистів. Але, на жаль, втекти не вдалося: в 1942 році, коли в Амстердам зайшли німці, Анна з родиною була вимушена сховатися на горищі аптеки, де працював її батько, і провести в сховищі майже два роки. Тоді ж 13-річна Анна почала вести щоденник, де описувала власні відчуття, а також своє перебування у сховищі. Згодом вона художньо переробила щоденник, дала вигадані імена сусідам, що стали героями книги, — бо знала, що обов’язково видасть свої записи у вигляді книги. Анна померла в концтаборі Берген-Бельзен у 1945 році, дівчині було 16 років – але її щоденник зберігся, і в 1947 році його видав батько Анни Ото Франк, що вцілів в Аушвіці. Після першої публікації в Нідерландах щоденник Анни Франко вийшов друком 60-ма мовами й публікується досі. Перший український переклад з’явився в 1995 році.

"Вибір" Едіт Еґер

"Ніхто не може уникнути страждань, але кожен з нас має вибір, ким бути в такі миті — жертвою чи вцілілим. Ми можемо плакати й жаліти себе, а можемо не зациклюватися на минулому і йти далі. Не запитуйте: „Чому я?", „За що?", а тільки: „А що далі?""

Едіт Еґер — відома й успішна психотерапевтка, спікерка на найбільших конференціях Америки, гостьова лекторка в топуніверситетах США й... та, що вижила в Аушвіці. Коли Едіт виповнилося 90, вона вирішила видати книжку спогадів — про власну травму, зцілення й власні методи терапії, які допомогли стільком людям. І якщо щоденник Анни Франк — це художній твір, в якому є місце вигадкам і метафорам, то книга Егер – наукпоп і гарний помічник для кожного з нас — у тому, як не збожеволіти, навчитися давати волю почуттям, не знецінювати власного болю й страждань інших людей та, головне, й далі жити, попри те, що іноді, коли читаєш новину про страхіття в Маріуполі та інших містах України, це здається зовсім нереальним.

Едіт було 16, коли її із сім’єю забрали з дому в Кошиці й у товарному вагоні вислали до Аушвіцу. Батьки загинули там у перший день. А вона із сестрою Магдою вціліла. Коли її знайшов американський солдат під горою трупів у бараці концтабору, у неї був зламаний хребет. У книзі "Вибір" вона не тільки розповідає свою історію, а ще як професійна психотерапевтка дає поради, як впоратися з власним горем, переживаннями або щоденними турботами.

"Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі", Віктор Франкл

"Страждання має сенс, якщо ти стаєш іншим..."

"Людина в пошуках сенсу" — не лише головна книга Франкла, а й один з ключових текстів психології XX століття. Психолог написав її в 1946 році, після того, як провів два роки в концтаборах в Аушвіці й Дахау. У ній він описує свій моторошний досвід перебування там, а заразом виводить свій головний психотерапевтичний метод – це пошук сенсу в усіх проявах життя, навіть найстрашніших. Книга написана ясно та неймовірно захопливо, зокрема, стала однією з найцитованіших у світовій психології, розійшовшись по світу тиражем більш ніж 15 мільйонів. А її головний посил – взяти собі за мету життя навіть у найскладніших умовах і мислити позитивно – елементарний та вкрай складний одночасно.

"Я — мене — мені... (і довкруги)", Юрій Шевельов

"..Що гуманність була неосяжно далеко в цьому струмі знищення, в цьому не можна було сумніватися після досвіду Харкова, Києва, Львова..."

Юрій Шевельов — одна з найцікавіших постатей української культури: письменник, історик української літератури, лауреат Шевченківської премії, активний учасник життя діаспори, видатний мовознавець, що зробив неабиякий внесок у розвиток української мови. Шевельов народився у 1907 році в Харкові в родині німецького походження, жив у Львові, а в 1944 році переїхав до Німеччини, згодом — у США, де працював у Гарвардському університеті. "Я — мене — мені... (і довкруги)" — це щоденник, спогади Юрія Шевельова про Україну та повоєнні роки в Європі. Шевельов прожив за кордоном понад 50 років, тож його книга — зокрема й про досвід еміграції, і точно буде цікава тим з нас, хто нині опинився за кордоном, тимчасово чи ні.

"Україна в огні", Олександр Довженко

"Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки. Коли я дивлюся на їхню смерть, я тремчу від жаху".

"Україна в огні" — кіноповість Олександра Довженка 1966 року, присвячена подіям Другої світової війни в Україні. Головні герої — українські селяни, звичайна родина, що мешкає на Вінниччині. Саме ці місця одними з перших в Радянському союзі взяли на себе удар німецьких фашистів. Особливість цього тексту в стилістиці: драматично, насичено, яскраво та глибоко психологічно Довженко описує страхіття, що приносить війна, і те, як вона нівечить долі простих людей — конкретної української родини. Сам автор у передмові говорить, що в цій книжці зійшлися дві його іпостасі — письменник і сценарист. І якщо письменник бажав ліричних відступів і метафор, то сценарист у ньому "наполягав" на точному, документальному зображенні подій. Власне, у цьому поєднанні і є сила цієї книги, яка тривалий час була під забороною як для друку, так і для екранізації.

Не следуй за модой — ощущай её

Подписаться

Еще в разделе

Популярное на VOGUE

Продолжая просмотр сайта, вы соглашаетесь с тем, что ознакомились с обновленной политикой конфиденциальности и соглашаетесь на использование файлов cookie.