Чому Ізабель Юппер — одна з найвидатніших акторок сучасності
4 грудня в український прокат виходить фільм "Найбагатша жінка світу" з Ізабель Юппер у головній ролі. Картина натхнена історією Франсуази Бетанкур — спадкоємиці компанії L'Oréal, життя якої кардинально змінюється після зустрічі з харизматичним фотографом.
Розповідаємо про шлях Ізабель Юппер — однією з найвидатніших акторок сучасності.
Її фільмографія налічує понад сотню робіт. У свої 72 роки вона працювала з одними з найкращих режисерів в історії — від Пола Верховена до Міхаеля Ганеке. Водночас вона ніколи не знижує робочого темпу: щороку дарує кілька нових фільмів зі своєю участю і не припиняє дивувати драматичною віддачею.
З нагоди виходу фільму "Найбагатша жінка світу", де Юппер втілює роль мільярдерки, аналізуємо шлях акторки як однієї з найсильніших постатей сучасного кіно. Її нова роль органічно лягає в інтерес Ізабель до складних жіночих історій, де сила народжується з глибини характеру.
"Для мене не існує складних ролей"
Ізабель Юппер славиться разюче довгою кар’єрою і дисципліною, і не називає свій фах "роботою". Незалежно від досвіду, вона йде на знімальний майданчик із тією ж внутрішньою допитливістю, що й на початку свого шляху. Вона завжди обирала образи непростих, контроверсійних жінок, втім, не називає їх складними ролями. В інтерв’ю British Vogue вона підкреслює: "Для мене не існує складних ролей. Інколи буває складний режисер або погана постановка — тоді буває важко, але сама по собі роль не є складною".
У кожному фільмі Ізабель шукає режисера, якому може довіритися повністю: "Я входжу в кадр, створений іншою людиною, і спустошую себе, щоб наповнити його заново". Вона твердо переконана: режисер — центр будь-якого твору. Без Ганеке "Піаністка" була б іншим фільмом; без Верховена — "Вона" не мала б тієї відточеної внутрішньої жорсткості, що перетворила її на феномен. Ця повна довіра до бачення режисера стала ключем до створення галереї її знакових "леді-кілерів" та внутрішньо складних героїнь, чиї історії ідеально вписалися в її стиль гри.
Від "Мадам Боварі" до "Піаністки"
Так, у "Мадам Боварі" (1991) Клода Шаброля Юппер позбавляє свою героїню Емму будь-якої сентиментальності: її пристрасть болюче точна, майже хірургічна. Критики жартували, що після такої Боварі навряд чи хтось зважиться на нову екранізацію.
Шаброль, вражений її точністю, дає їй наступну роль, від якої до того всі акторки відмовлялись: Жанна в фільмі "Церемонія" (1995). Поштова працівниця, що відкриває чужі листи й отруює з милою усмішкою на обличчі, заводить дружбу з неграмотною покоївкою Софі (Сандрін Боннер). Цей тандем холодний, безстрашний, без жодної совісті та каяття. Ця роль досі вважається вершиною образу "леді-кілера" у виконанні Юппер.
2001 рік дарує світові "Піаністку" Міхаеля Ганеке: її головна героїня Еріка Кохут, яка живе з мамою та викладає у консерваторії, ночами проводить час у порнокінотеатрах. Ця роль стає однією з найбільш визначальних для Ізабель – акторка отримала головний приз Каннського кінофестивалю. А вже за рік Юппер робить різкий розворот і з’являється у мюзиклі "8 жінок" Франсуа Озона, де грає найстаршу доньку вбитого чоловіка: ревниву та малоемоційну.
У 2016-му вона отримує номінацію на "Оскар" за роль Мішель у "Вона" Пола Верховена. 63-річна жінка, яку зґвалтували у власному домі, не звертається до поліції й не шукає жалю. Чорний гумор, крижана іронія й фраза "Мене важко зламати" стали візитівкою пізньої кар'єри Юппер.
У ролі жінки з владою у картині "Найбагатша жінка світу"
У 2025-му Ізабель зʼявляється на екрані у ролі мільярдерки. У своїй найновішій роботі – "Найбагатша жінка світу" режисера Тьєррі Кліффа – Ізабель Юппер знову робить те, що вміє найкраще: розкриває силу та владу через крихкість. Її героїня Маріанна Фаррер поступово оголює шари власного характеру: від зарозумілого прагматизму до вразливості. Зовнішньо акторка показує мінімум емоцій – але глядач відчуває все. Попри очевидні паралелі з реальними скандалами, акторка наголошує, що не грала "портрет" конкретної особи: "Фільм не намагається бути точною копією фактів. У мене дуже мало спільного з цією жінкою. Це крок у вигаданий світ".
Фільм розповідає про найбагатшу у світі жінку — її образ натхнений спадкоємицею компанії L'Oréal Франсуазу Бетанкур (у фільмі — Маріанна). Вона — різка буржуазна леді, яка проводить свої дні в роботі й у не надто приязному оточенні своєї родини та прислуги. Одного дня Маріанна наважується на фотосесію для обкладинки популярного журналу — і це кардинально змінює її життя. Фотосесію проводить талановитий фотограф-гей, який вражає її своєю зухвалістю.
Головним партнером Юппер став Лоран Лафітт, з яким вона вже працювала у "Вона" Пола Верховена. Тут їхня хімія знову спрацьовує: Лафітт додає фільму енергії та відвертості – саме їхня взаємодія створює головну напругу історії. Прем’єра фільму відбулася в Каннах у травні 2025 року: гру акторів називали бездоганною. Вже 4 грудня відбудеться премʼєра стрічки в українських кінотеатрах. Зараз Юппер не закриває для себе жодних дверей. Навіть коли її запитують про Marvel, вона сміється широко й щиро: "Із задоволенням. Хотіла б нарешті зіграти справжню лиходійку без виправдань".
Попри те, що багато колег переходять у режисуру, вона не відчуває такого імпульсу. Каже, що як акторка завжди створює власну територію всередині фільму. А якщо колись і стане режисеркою, то лише з цікавості – щоб побачити, що ж може запропонувати її фантазія світу.
