Як створювалися костюми для фільму "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій"
16 листопада на великі екрани виходить екранізація світового бестселера Сюзанни Коллінз зі світу культових "Голодних ігор" — приквел "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій". Мода — одна з важливих складових блокбастера. Розповідаємо, як створювалися костюми.
Події "Балади про співочих пташок і змій" відбуваються на фоні проведення Десятих ювілейних Голодних ігор і за 64 роки до появи другої "Переспівниці" — Катніс Евердін. Сюжет концентрується на юному Коріолані Сноу (Том Бліт) та його класичному шляху до диктатури за Ніцше — "коли ви довго дивитеся в прірву, прірва також дивиться у вас".
До всесвіту Панему повернувся зірковий режисер Френсіс Лоуренс ("Костянтин: Володар темряви", "Я — легенда"), режисер трьох стрічок із серії "Голодні ігри". Разом з командою їм треба було не стільки відтворити магію стрічок із Дженніфер Лоуренс, але й створити щось абсолютно нове, бо 64-річний проміжок — це питання й інших технологій, й інших концептуальних стилістичних рішень.
Художниця з костюмів Тріш Саммервілл, яка працювала над образами у фільмі "Голодні ігри: У вогні", прийняла завдання створити Панем, якого глядачі раніше не бачили. "Естетично він має зовсім не такий вигляд, як той світ, що ми бачили в інших фільмах", — додає художниця.
Саммервілл не тільки створювала культові образи "Ігор", а й працювала над такими проєктами, як стрічки Девіда Фінчера "Дівчина з тату дракона", "Загублена", "Манк", а також шоу HBO "Світ Дикого Заходу", де сплелися час, простір і культури. З Френсісом Лоуренсом та Девідом Фінчером Тріш Саммервілл познайомилася якраз у світі музики та кліпів, одягаючи в "нульових" буквально всіх — Крістіну Агілеру, Пінк, Авріл Лавін, Мішель Бахман та інших зірок.
Серйозним викликом для художниці з костюмів стало створення образу Люсі Грей Берд у виконанні Рейчел Зеглер. Її героїня — не головна персонажка історії, але ключова. На початку історії "Балади" вона перебуває у 12-му Окрузі, але насправді належить до кочових музикантів, вона співачка та перформерка, не боєць. І вона не могла бути в сірому, як усі інші в 12-му Окрузі.
"Райдужний костюм Люсі Грей — один з найбільш пам’ятних предметів гардероба героїв, описаних у романі. Мені хотілося створити запорошені, приглушені тони, бо це також сукня матері Люсі Грей, тому вона не могла бути надто свіжою та яскравою, але мала бути напрочуд самобутньою, — зазначає Саммервілл, — Ми взяли багато тканин і зробили кілька версій того, які кольори працювали разом. Тканина мала бути легкою, щоб Рейчел в ній вільно рухалася. Спідниця також мала бути з тканини з деякою віддачею та розтяжністю, оскільки у Рейчел було так багато дії та трюків. Я хотіла, щоб корсет був шкіряним, бо він міцний і добре витримує старіння та стрес".
Важливим для моди світу "Голодних ігор", як завжди, є і жителі Капітолію. Навіть ті, хто збіднів у війні, як-от родина Сноу, що показана трьома персонажами — майбутнім диктатором Панему Коріоланом Сноу, його кузиною Тигріс Сноу та їхньою бабусею. Тигріс у виконанні зірки "Ейфорії" Гантер Шафер — майстриня на всі руки: "Вони з тих вишуканих людей, які не дозволяють злидням та бідності впливати на їхній зовнішній вигляд. І те саме вона робить для Коріолана, збираючи його гардероб по частинках колишньої розкоші Сноу", — ділиться своїм задумом режисер стрічки Френсис Лоуренс.
Саммервілл працювала із керівницею відділу макіяжу Шеррі Берман Лоуренс і керівником відділу, дизайнером волосся Ніккі Гулі, щоб створити фірмовий образ Тигріс, яку грає модель, активістка та обличчя дому Prada Гантер Шафер. "Я велика прихильниця силуетів 1940-х років, тому я схилялася до цього, — пояснює художниця з костюмів. — У фільмі в нас була дуже містка кольорова палітра, і я хотіла, щоб кольори та форми Тигріс були справді перебільшеними".
Тріш Саммервілл виділяє свої найулюбленіші образи, окрім вбрання Люсі Грей Берд: "Це, безумовно, червона форма Коріолана Сноу — з оммажем на кілт, рожеве вбрання Тигріс на другу добу Ігор, та все, що ми з командою зробили для Віоли Девіс у цьому фільмі".
Лауреатка премії "Оскар" Віола Девіс грає в новій стрічці ексцентричну та безпощадну Докторку Волумну Голл, яка фактично контролює Панем: вона й страшна експериментаторка над живими істотами, й головна розпорядниця Голодних ігор, й керівниця головного міністерства тоталітарної держави — міністерства Війни. "Голл — це одна з найцікавіших моїх персонажок, я ніколи ще не грала таких злодіїв і без підтримки команди Тріш Саммервілл, її бачення, я би не змогла відчути Голл та її нутро по-справжньому", — ділиться зірка "Прислуги".
Червоно-білий лабораторний костюм докторки Голл у виконанні Девіс ще більше посилив образ персонажки. Саммервілл каже: "Для лабораторного халата докторки Голл ми використали королівський шовк і випрали його, щоб на ньому могли пройти прожилки, а потім пофарбували його в червоний колір методом омбре. Мені подобається використовувати червоний колір у такому різко холодному середовищі — він підкреслює присутність докторки Голл".
Своєю чергою, зірка "Гри престолів" Пітер Динклейдж зіграв у фільми декана академії Каску Гайботтома, де навчається молодий Коріолан Сноу. Колись саме цьому персонажу прийшла в голову ідея про Голодні ігри — і моральна тяга від цього не покидає персонажа Динклейджа. Лоуренс і Саммервілл з командою гримерів працювали окремо з актором над його образом, щоб продемонструвати пристрасть Гайботтома до морфінгу (аналог морфіну. — Прім. ред.) та вплив, який це матиме на його зовнішність. "Ми з Пітером обговорювали різні рівні його залежності. Йому дуже подобалася ідея мати запалі очі та плямисте почервоніння на обличчі", — зі сміхом каже режисер.
Цей фільм також змінює загальний вигляд Капітолія та 12-го Округу порівняно з попередніми фільмами. "Для Капітолія та його жителів ми навмисно використовували стриманішу палітру кольорів. Це в майбутньому Панем досягне своєї "люксової" величності, саме за часів Сноу. Зараз — це післявоєнна столиця, яка ще тільки починає розуміти силу вичурності та пропаганди, — розповідає Саммервілл. — В Округах і з народом Кові, до якого належить героїня Рейчел Люсі Грей Берд, я навпаки зобразила радісну та яскраву громаду, незважаючи на всю сажу, бруд і вугілля".
