В український прокат вийшов фільм "Вбивці квіткової повні"— потужна драма Мартіна Скорсезе, заснована на реальних подіях, що сталися 100 років тому в Оклахомі в поселенні індіанців-осейджів. Чому це одна з найкращих робіт Леонардо Ді Капріо, читайте нижче.
"Вбивці квіткової повні" — шостий спільний фільм Мартіна Скорсезе те Леонардо Ді Капріо. У цій стрічці один з улюблених дуетів Голлівуда виявляє весь свій хист: Ді Капріо не тільки зіграв головну роль, але й надихнув режисера переписати сценарій вже після дворічної роботи над ним, повністю помінявши фокус цієї історії.
Фільм засновано на реальних подіях, що сталися у 20-ті роки минулого століття у поселені індіанців осейджів у Оклахомі. Після того, як у 1894 році тут було виявлено нафту, плем'я стало фантастично багатим, здаючи свої родовища в оренду. У цей же час в поселенні з’являються сотні білих "золотошукачів", які намагаються ошукати осейджів та навіть вдаються до вбивств, бо впевнені, що всі багатства індіанців мають належати білим людям. Частково крадіжки відбувалися з дозволу уряду США, що запровадив відверто расистську систему "опіки", за якою статками корінних американців керували (білі) охоронці, які збирали мільйонні прибутки.
Фільм Скорсезе знятий за бестселером журналіста-розслідувачаTheNewYorker Девіда Гранна "Вбивці Місяця-квітки: вбивства осейджів та народження ФБР" (2017). У центрі книги Гранна — осейджі, корінне американське плем’я, вигнане зі своєї батьківщини в долинах річок Огайо та Міссісіпі і зрештою переселене американським урядом на так звану "індіанську територію" в Оклахомі. Після знайдення нафти осейджі швидко стають одними з найбагатших людей у світі: одягаються в розкішне хутро, купують екстравагантні коштовності та катаються на "Роллс-Ройсах", багато з яких водять білі шофери.
В Осейдж приїздить Ернест Буркхарт (Ді Капріо), ветеран війни, який нещодавно повернувся сюди, щоб жити зі своїм дядьком Біллом Гейлом (Де Ніро). Гейл — бізнесмен, який видає себе за союзника осейджів, але насправді вважає, що має право на значну частину їхнього величезного статку. Він знайомить свого племінника з Моллі Кайл (Лілі Гладстон), представницею індіанської спільноти, яка одразу ж закохується в Ернеста. Незабаром вони одружуються, але нещастя спіткає Моллі на кожному кроці: її власні сестри вбиті за загадкових обставин; жодних слідів не знайдено; а сама Моллі починає хворіти.
За словами Ді Капріо, книга Гранна, яку він прочитав ще до публікації, буквально захопила його. Викупивши права на рукопис у 2016 році, ще перед публікацією, команда Ді Капріо передала проєкт режисеру Мартіну Скорсезе. За задумом Скорсезе, спочатку історія мала розповідатися очима двох агентів ФБР, які приїхали в Оклахому розслідувати вбивства. Ді Капріо мав зіграти агента ФБР, проте коли у 2017 році почалися перші читання, Скорсезе хвилювався, що роль Вайта, техаського рейнджера та агента ФБР, буде надто "обмеженою" для Ді Капріо. Після двох років роботи над сценарієм, згадує Скорсезе, "Лео підійшов до мене і запитав: "У чому суть цієї історії?"
Згодом сценарій переписали, і Ді Капріо зіграв Ернеста Буркхарта, ветерана Першої світової війни, якого втягнули в жадібну змову свого дядька, щоб пограбувати осейджів. Так на перший план вийшла не інтрига щодо того, хто вбивав індіанців (це зрозуміло з самого початку) і хто допоміг розкрити вбивства, а історія любові та зради, яку блискуче втілюють такий різний, водночас ніжний та жалюгідний у ролі Ернеста Ді Капріо, та мовчазна і благородна Лілі Гладстоун, яка зіграла індіанку Моллі.
У "Вбивцях квіткової повні" Ді Капріо грає одну з найскладніших своїх ролей — чоловіка зі слабким характером. Буркхарт прибуває до Оклахоми, поранений на війні, він не здатний виконувати важкі роботи через поранення. Його впливовий дядько, якого всі називають королем, ставиться до нього як до дурня — і підкидає його як приманку для самотньої Моллі. Але герой Ді Капріо, попри свою слабкість, вміє відчувати і любити, і навіть коли він фактично стає співучасником змови, ми бачимо, що він кохає Моллі. Це помітно у полутонах: поглядах та нахилах голови, у тому, як він обіймає її у ліжку і вони буквально зливаються в одне ціле, у дотиках. У цих стосунках стільки невимовної ніжності, що занести героя Ді Капріо у список однозначно "поганих" героїв складно — проте він, звісно, злочинець.
Ключова риса Ернеста — його двоїстість, яку Ді Капріо втілює майстерно: він то люблячий, і пристрасно закоханий в індіанку, то — жадібний та підлий. Саме за це Моллі називає його "койот", "хитрюган". Дійсно, герой Ді Капріо – справжній хамелеон, який змінюється залежно від обставин та людей, що перебувають поруч. Закоханий, а іноді жорстокий з Моллі, поруч зі своїм владним дядьком, якого втілює Роберт де Ніро, Ернест перетворюється на заляканого хлопчика — до речі, у цьому фільмі він возз’єднався з Де Ніро через тридцять років після їх першої спільної стрічки — "Життя цього парня".
За словами Ді Капріо, під час роботи над роллю йому дуже допомогли індіанці. Разом зі Скорсезе вони відвідали поселення осейджів, аби розпитати про їхню культуру та життя, і він навіть зустрічався з людьми, які знали родичів Ернеста та могли розповісти йому про нього та його родину.
Кінокритики передбачають, що Ді Капріо, як і Лілі Гладстоун, отримають за цей фільм свої законні номінації на "Оскар" — і мають всі шанси здобути і омріяні статуетки, адже у їхньому виконанні ця, на перший погляд, однозначна історія про зло перетворюється на складну екзистенційну драму про любов і зраду.
