10 рідкісних світлин співака Назарія Яремчука
30 листопада 1951 року народився Назарій Яремчук – перша українська попзірка, відомий виконанням таких пісень як "Червона Рута" та "Водограй". Спеціально для vogue.ua продюсерка й ініціаторка створення фільму "Яремчук: Незрівнянний світ краси" , донька співака Марія Яремчук обрала 10 рідкісних його світлин з родинних архівів, а Філ Пухарєв, музикознавець та експерт стрічки, розповів про унікальний талант Яремчука.
"Яремчук: Незрівнянний світ краси" — захопливе глядацьке документальне кіно про легендарну постать, яких насправді бракує Україні. Воно представляє глядачам Назарія Яремчука — талановитого буковинця, самоука й самородка, людину без профільної музичної освіти, яка завдяки голосу, харизмі та любові до музики стала головною українською зіркою естради 70—80-х років. Більшість українців знають гіти "Червона рута", "Стожари", "Водограй" саме у його виконанні.
За словами Марії Яремчук, ідея зняти фільм виникла 2021 року: артистка планувала приурочити цей проєкт до 70-річчя свого батька та зробити трибʼют-альбом переспівів його пісень сучасними артистами. "Потім, поспілкувавшись з режисером Артемом Григоряном, я прийшла до думки, що треба робити документальне кіно, — розповідає Марія. — Мене надихнув його серіал про нову українську культуру "Спалах". Я відчула, що це ідеальний інструмент для донесення інформації про татовий феномен до молодого покоління. Згадок про тата було обмаль у медіа впродовж останні 30 років, як і про багатьох творців його епохи. Це при тому, що він фактично був першою українською поп-іконою, артистом з особливим музичним смаком та бездоганним відчуттям стилю. Я вважаю творчість ВІА "Смерічка" та безсмертні хіти Івасюка, часи, коли народився другий негласний гімн України "Червона Рута", золотим періодом української культури. Навіть, якщо чесно, трішки заздрю тим, хто ще не знайомий із золотим фондом української музики та вперше прослухає весь цей доробок 70-х саме сьогодні".
Над стрічкою працювала продюсерська команда KNIFE! Films — зокрема, її співзасновники продюсер Максим Сердюк і режисер Артем Григорян, які відомі за серіалом "Спалах" про сучасну українську культуру; автор сценарію Ярослав Коротков. Спеціалізація студії KNIFE! Films — це так звана попдокументалістика, тобто документальне кіно для широких кіл глядачів, і саме таким є фільм про Яремчука — його хочеться дивитися всіє родиною, хочеться розділити почуття від його перегляду з близькими та друзями. Музичним консультантом фільму став Філ Пухарєв, музикознавець та автор книги "Це вам не естрада", автор телеграм-каналу "Плай". Далі публікуємо пряму мову Філа Пухарєва, який розповідає про феномен Яремчука.
Про унікальність Назарія Яремчука
Це співак, який вийшов з народу і став народним саме в такому природному значенні цього слова. Тут не йдеться про звання, нагороди, тому що на відміну від багатьох естрадних співаків, того ж Дмитра Гнатюка, того ж Костянтина Огнєвого, ну і багатьох інших, які були популярні в 60-х, він не мав за собою великої бази музичних знань. У нього не було консерваторської освіти. Вся його школа — це співи в церковному хорі в дитинстві. Ну і те, чого його навчив потім Левко Дутківський уже в "Смерічці". Тобто, можна сказати, він один із перших таких селф-мейд-співаків української естради, який зробив себе сам.
Ну і найголовніше, що при цьому при всій своїй шаленій популярності, він не страждав на зіркову хворобу. Він залишався завжди простим буковинським хлопцем, до кінця свого життя жив у Чернівцях, нікуди не переїжджав, попри пропозиції великі. Тобто не було в нього самоціллю заробити грошей і самореалізуватися. Він співав, тому що він не міг інакше. І, як я вже казав, не він знайшов пісню, а пісня знайшла його. В цьому, напевно, і є унікальність.
Про вплив Яремчука на наступні покоління виконавців
Тут цікавий феномен — від протилежного. На хвилі популярності Яремчука почали з'являтися артисти, які хотіли бути несхожими на нього, тобто він був настільки популярний, що його було всюди багато, і потрібно щось протиставити. Були артисти, які говорили: я не хочу бути другим Яремчуком або другим Зінкевичем.
Можливо, послідовником можна назвати Олександра Пономарьова, наприклад. Тобто, були і залишаються співаки, які були і є вірними такому класичному вокальному стилю.
Про актуальність спадщини Яремчука
Це наша спадщина, це наша пам'ять — так само, як за кордоном слухачі та представники музичного ринку цінують свою класику. В Америці це коренева музика, в Британії це брит-поп, Beatles, Rolling Stones, Kings і так далі. І є це все оцифровано, це все лежить на стримінгах, це все можна послухати. І не тільки це, і супермаловідомі гурти — навіть вони теж оцифровані, це все лейбли цю роботу проробили. То у нас з цим проблема, тому що у нас у відкритому доступі досі дуже мало пісень цього періоду, не кажучи вже про Яремчука. Я знаю, що на Spotify не так давно з'явилася більш-менш велика добірка його пісень, але загалом у відкритому легальному доступі дуже мало. Багато чого оцифровано та викладено на ютубі, але, давайте відверто говорити, це піратство. І саме тому ми маємо згадувати про це. І не просто згадувати, не просто слухати ці пісні, а й робити якусь роботу з того, щоб дійсно повертати їх у новій якості; в оцифрованому, відреставрованому вигляді, мають бути переспіви — що ми і чуємо в збірці Re: Yaremchuk.
Щодо свіжості, сучасності звучання Яремчука. Насправді хороших співаків в Україні за різних часів було багато. Але таких, як Яремчук, — навіть не можу згадати аналогій, адже це унікальний сплав такої природної, щирої, простої людської енергетики народної і таланту, причому таланту не виплеканого консерваторіями, якимись музичними училищами, а такого таланту з народу. І саме тому він був таким популярним, бо люди це відчували, що це свій хлопець, він такий, як ми, — тому його й любили.
