Дарія Білодід — про впевненість, силу, управління емоціями та найбільші мрії
Зіркова українська спортсменка, дзюдоїстка Дарія Білодід розповідає про впевненість, силу, управління емоціями та найбільші мрії
Дар’я Білодід – наймолодша в історії чемпіонка світу з дзюдо, багаторазова чемпіонка світу та Європи, бронзова призерка Олімпійських ігор. Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка. Зі своєю канонічною красою Білодід могла би робити кар’єру в моделінгу або в кіно, втім у її житті замість подіуму — татамі, а замість модних показів — важкі поєдинки, у яких головне — холодний розум і блискавична реакція.
Про впевненість та силу
Думаю, мій характер — частково вроджений, частково – сформований завдяки вихованню. Батьки справді дуже багато вклали в мене. Я безмежно вдячна їм за ту кількість часу, уваги й любові, яку вони дарували мені з дитинства. Завдяки їм я виросла впевненою людиною, яка знає собі ціну, але не втрачає людяності.
Про інтуїцію в спорті та житті
Буває, що інтуїція спрацьовує безпомилково і я точно вгадую наміри людини чи розвиток подій. Але трапляється, що інтуїція підводить, і тоді з’являється гіркий досвід. Життя, як і спорт, не без помилок і поразок. Але я вважаю, не страшно помилятися, головне — робити правильні висновки.
Про емоційність
З роками я стала більш емоційно відкритою — і мене це тішить. Я довго була "кам’яною" — особливо в юності, коли перемоги й амбіції стояли на першому плані. Але зараз мені хочеться дозволити собі бути різною. Емоційність — не слабкість. Навпаки, це внутрішня сила — не боятися своїх почуттів, бути собою, не ховатися за масками. Головне — тримати баланс. Іноді я можу бути чутливою, але це не заважає моїй рішучості й витримці.
Я дуже емоційна людина. Якщо мені весело, то щиро радію, якщо сумую, то не буду стримувати сліз. Але все ж таки намагаюся показувати такі сильні емоції тільки в колі близьких людей, яким довіряю. В інших випадках все залишиться зі мною — не тому, що я стримуюсь, а тому, що це не всіх стосується.
Про майбутню кар'єру
Я отримала диплом у 2021 році. Але поки не впевнена, чи хочу пов’язати своє життя з журналістикою. Якщо і буду працювати в цій сфері, то тільки у спортивній журналістиці. Мені цікаво не просто переказувати події, а передавати емоції, історії людей, які стоять за перемогами. Я обожнюю спорт, і, можливо, зможу ділитися цією любов’ю в новому форматі. Але подивимось, що скаже час.
Про стосунки з мамою
Мама — моя найкраща подруга і найближча людина. Бути її донькою — це велике щастя. З дитинства вона навчала мене цінувати красу, жіночність і тендітність. І хоча дзюдо — доволі жорсткий вид спорту, ми з мамою любимо мати гарний вигляд й доглядати за собою.
Про соцмережі
У моєму інстаграмі – близько пів мільйона підписників. Я завжди керуюся відчуттям внутрішнього комфорту. Показую тільки те, чим хочу ділитися. Це можуть бути тренування, подорожі, моменти натхнення. Але особисте життя, сім’я, стосунки, близьке коло друзів — це залишається тільки для мене. Бо коли ти публічна людина, тобі й так доводиться багато віддавати назовні. І важливо зберегти хоча б частину себе тільки для душі.
Про вибір одягу
Моїми образами здебільшого керує настрій. Іноді я хочу вдягнути сукню й бути ніжною, іноді — мати стриманий вигляд. Але у будь-якому стилі я намагаюся залишатися собою. Для мене мода — це не просто речі, це спосіб сказати світу: "Сьогодні я – така". Я дуже люблю стиль, люблю гармонію між внутрішнім і зовнішнім, і вважаю, що одяг має цьому тільки сприяти.
Про доброту
Як показує мій досвід, люди часто носять маски — можуть здаватися добрими й приховувати те, що всередині. А якоїсь миті ці маски злітають — й вони розкриваються по-іншому. Час — єдиний тест на справжність. Для мене доброта — це не гучні вчинки, а щирість у деталях, турбота без очікування подяки. Думаю, певною мірою доброти можна навчитися, якщо бути уважним до інших, розвивати емпатію. Але справжня доброта, щира й глибока, — це те, що йде зсередини. І я дуже вірю в добро і добрих людей, їх точно немало.
Про антистресові ритуали
Спорт — мій порятунок у всьому. Якщо щось іде не так, якщо щось болить у душі, я йду на тренування. Після фізичного навантаження приходить ясність, все стає на свої місця, розум "тверезіє". Так я "збираюсь", і починаю дивитись на ситуацію з нової перспективи. Це моя найкраща медитація.
А ще останнім часом я суттєво підвищила свою стресостійкість з допомогою лінійки німецьких спортивних комплексів Orthomol. Крім свого прямого призначення з потужної підтримки метаболізму, м’язів, кісток, суглобів та імунітету, вони ще й відчутно покращують роботу нервової системи.
У них науково обґрунтовані формули, що базуються на принципах доказової медицини. І разом із тим багато натуральних компонентів, екстрактів рослин та фруктів. Вони допомагають легше переносити стрес, підвищують концентрацію уваги та пам’ять, покращують сон. Взимку я рідше хворію на ГРВІ, стала менше дратуватися через дрібниці. Набагато швидше відновлююсь — і фізично, і емоційно. Помітила, що і тіло слухається краще, і настрій став більш оптимістичним.
Про мрії
Я мрію про прості речі. Щаслива родина. Коханий чоловік поруч, діти. Робота, яку я люблю, хобі, яке надихає, і багато подорожей, які дарують нові емоції та враження. Ось таке життя, на мій погляд, ідеальне. Тепле та наповнене любов’ю.
