Поділитися

Чому взимку хочеться їсти більше та як це контролювати

З появою деяких препаратів для схуднення тема food noise (з англ. — "харчовий шум") стала широко обговорюваною. Як відрізнити здорове бажання поїсти від нав’язливої думки про їжу? Чому їжа так часто займає наші думки, навіть коли ми не відчуваємо голоду?

Софі Лорен

Реклама.

Як позбутися нав’язливих думок про їжу?

Думати про їжу — природно. Ми часто складаємо в голові список покупок або з нетерпінням очікуємо вечері. Але ситуація стає тривожною, коли ці думки перетворюються на нав’язливі й заповнюють наш розум незалежно від відчуття голоду. Цей постійний фоновий шум має назву food noise ("харчовий шум"). Це ментальне навантаження, що впливає на наш добробут, настрій і навіть соціальні стосунки. Термін став популярним у TikTok у 2023 році після публікації дослідження вченого Дайсуке Хаясі з Пенсильванського державного університету, який уперше описав це явище з наукового погляду. Тема знову набула актуальності через зростання популярності препаратів GLP-1 (зокрема Ozempic), спочатку створених для лікування діабету 2 типу, але нині часто використовуваних для зниження ваги. Багато пацієнтів повідомляють про неочікуваний побічний ефект: нав’язливі думки про їжу майже повністю зникають. Щоб зрозуміти цей феномен і навчитися ним керувати, ми поговорили з докторкою Анною Меролле, психологинею й психотерапевткою, спеціалісткою з міжособистісних відносин.

Коли їжа стає нав’язливою ідеєю

Це безперервний потік думок і імпульсів, пов’язаних із їжею, які заповнюють наш розум. Це не просто голод, а внутрішній діалог між страхом набрати вагу і потребою знайти розраду в їжі. Такі нав’язливі думки можуть ставати настільки гучними, що заважають повсякденному життю. Ми говоримо про food noise, коли планування приймання їжі, підрахунок калорій або почуття провини після їжі постійно займають розум. Це свідчить про емоційну залежність від їжі.

Постійні думки про їжу, навіть за відсутності голоду, часто вказують на розрив між реальними фізіологічними потребами тіла та нашим емоційним станом. Їжа може ставати способом почуватися в безпеці або уникати складних почуттів. Розум починає сприймати їжу як форму турботи про себе, як тимчасовий притулок від стресу, нудьги чи смутку, що створює ілюзію негайного полегшення у моменти вразливості.

Як зрозуміти, що ви занадто часто думаєте про їжу?

Думати про їжу — цілком нормально, особливо під час планування меню чи в соціальних ситуаціях. Проте коли ці думки стають нав’язливими, викликають тривогу, провину чи сором і починають впливати на якість життя, — це вже сигнал про глибші емоційні проблеми. Food noise часто супроводжується надмірним контролем харчування або жорсткими дієтами. Якщо ці думки забирають у вас спокій, варто звернутися до фахівця, щоб розібратися в емоційних причинах і відновити здорові стосунки з їжею.

Найпоширеніші причини "харчового шуму"

Феномен має складне походження. Серед головних причин: соціальний і культурний тиск із нереалістичними стандартами краси, дитячі травми чи комплекси, що змушують використовувати їжу як захист від емоційного болю. Різноманітні розлади харчової поведінки, суворі дієти та вплив соціальних мереж також сприяють формуванню деструктивних звичок. Це створює замкнене коло незадоволення. Щоб позбутися нав’язливих думок, потрібно спершу усвідомити їхні причини.

Як стрес впливає на food noise

Стрес відіграє ключову роль, адже він підсилює нав’язливі думки про їжу та нездорову поведінку. У стресових ситуаціях мозок шукає захисні механізми, і їжа може видаватися швидким рішенням для полегшення негативних емоцій. Але це створює порочне коло: стрес підсилює food noise, а food noise, своєю чергою, підвищує рівень стресу.

Як зменшити "харчовий шум"

Так, існують дієві психологічні та поведінкові методи.  Найефективніші серед них:

Практики усвідомленості (mindfulness) — медитація або body scan. Під час приймання їжі зосередьтеся на її смаку, запаху, текстурі, відчуттях у тілі. Це допомагає розпізнати справжній голод і відрізнити його від емоційного.
Body scan — практика спостереження за тілом, яка допомагає помічати напругу, сигнали ситості чи голоду.
Емоційна регуляція. Ведення щоденника чи терапевтичне письмо допомагають усвідомити приховані емоції та нав’язливі думки.
Стабільний режим харчування. Регулярність у прийманні їжі знижує тривогу й допомагає відновити здоровий баланс.
Самоспівчуття. М’якість і прийняття себе зменшують почуття провини чи сорому.
Професійна підтримка. Спеціаліст допоможе знайти індивідуальні рішення та відновити гармонійні стосунки з їжею.

Підсумок: поєднання усвідомленості, емоційної регуляції, стабільного режиму харчування, самоспівчуття та підтримки психолога — ключ до спокійних і здорових стосунків із їжею.

Читайте також