10 відвертих запитань до лікаря про здоров’я грудей
Традиційно жовтень вважається у світі місяцем боротьби проти раку грудей. Ініціативу започаткувала ВООЗ в 1993 році. У партнерському матеріалі з медичною мережею "Добробут" відповідаємо на головні запитання про здоров’ я грудей і нагадуємо, що піклуватися про власне здоров’я потрібно весь рік, а не лише в жовтні.
Коли йдеться про здоров’я, не може бути незручних або безглуздих питань. Vogue.ua зібрав найпоширеніші запитання про здоров’я грудей — і поставив їх Крістіні Задорожній, лікарці медичної мережі "Добробут".
Мамолог — це лікар, який спеціалізується, власне, на діагностиці та лікуванні будь-яких захворювань молочних залоз. Це можуть бути не лише злоякісні, а й інші новоутворення в молочних залозах, запальні процеси, зміни, спричинені гормональним дисбалансом, і будь-які аномалії розвитку. Кожній жінці варто знати про цього лікаря та його спеціалізацію. І, звісно, не боятися його та регулярно ходити на огляд.
Уперше відвідати мамолога варто у 25. І зробити це щорічною традицією. Лікар оцінить ризик розвитку раку молочної залози (РМЗ), дасть поради, як знизити ризики, навчить самостійного обстеження молочних залоз і нагадає, як важливо звернутися до лікаря в разі наявності змін. Під час консультації лікар проводить огляд молочних залоз і вирішує, якими будуть наступні скринінгові обстеження. План дій залежить від ризиків конкретної пацієнтки.
Після 40 років потрібно щороку робити мамографію та консультуватися з лікарем. Зручно та швидко записатися на консультацію та огляд до лікаря можна в мобільному застосунку "Добробут", де зберігається вся важлива інформація та документи.
Якщо під час самостійного обстеження молочних залоз ви намацуєте новоутворення чи ущільнення, помічаєте виділення із соска, зміну шкіри ареоли, зміни шкіри самої молочної залози (найтривожніший симптом — зміни шкіри за типом "лимонної шкірки"), збільшення лімфатичних вузлів під пахвами, варто обов’язково звернутися до лікаря.
Але якщо виявити захворювання на ранній стадії, то повне одужання — це найімовірніший прогноз. Якщо говорити конкретними цифрами, то одужання хворих на РМЗ у разі локального процесу становить 99%. Тобто що раніше було виявлено захворювання та не допущено розвитку хвороби, то більші шанси на одужання.
Під час консультації лікар поспілкується, з’ясує анамнез захворювання та сімейний анамнез, визначить ризик захворювання на РМЗ, огляне й промацає молочні залози та регіонарні лімфатичні вузли. У разі потреби зробить ультразвукове дослідження молочних залоз і спрямує на додаткові обстеження — МРТ молочних залоз чи мамографію. Боляче чи неприємно точно не буде — всі огляди та інші маніпуляції абсолютно безболісні. У пацієнтки такий огляд, звісно, може викликати відчуття незручності. Але пацієнтці також варто пам’ятати, що це заради її здоров’я, і що дбати про власне здоров’ я та життя — абсолютно нормально і правильно. До того ж лікар зі свого боку робитиме все можливе, щоб ситуація була максимально комфортною та ефективною для пацієнтки.
Кожна пацієнтка має індивідуальний ризик розвитку РМЗ, а отже й методи обстеження можуть бути різними. Наприклад, у разі високого ризику, коли в родичів першої лінії був РМЗ, можуть призначити генетичне тестування для визначення BRCA-мутації. За наявності цієї мутації тактика профілактики й раннього виявлення РМЗ зовсім інша, ніж у пацієнток середньої групи ризику. Лікар призначить додаткові методи обстеження відповідно до даних огляду й анамнезу індивідуальних чинників ризику: це може бути УЗД, мамографія та МРТ молочних залоз.
Для скринінгу РМЗ призначають мамографію та МРТ молочних залоз. УЗД не є рутинним скринінговим методом, але його можна застосовувати для скринінгу в молодих жінок. Мамографія — це методика радіологічного обстеження, найбільша її точність — у жінок після 40, оскільки тканина молочної залози стає менш щільною та заміщується жировою тканиною. У молодих жінок зі щільною структурою молочних залоз чутливість мамографії в діагностиці РМЗ набагато нижча. У будь-якому разі лікар під час огляду вирішує стосовно доцільності кожного конкретного методу обстеження.
Якщо турбує щось, я рекомендую відразу звернутися до лікаря, не гаючи часу на самодіагностику. Варто розуміти, що якісь зміни можуть бути безпечними, а якісь — потребувати лікування. І це може визначити лише лікар, зважаючи на всі індивідуальні особливості здоров’я пацієнтки.
І хоч самостійно ставити собі діагнози не варто, але вчасно помітити зміни самостійно — можливо і вкрай важливо. Для цього варто регулярно проводити самодіагностику грудей і лімфатичних вузлів навколо. Якщо під час цього ви помітите щось незвичне, обов’язково зверніться до спеціаліста якомога швидше.
Якщо виявили пухлину, лікар зробить біопсію. Остаточний діагноз установлюють лише за даними гістологічного дослідження. Далі обов’язково роблять імуногістохімію для визначення гормонального статусу пухлини й остаточно визначають її тип. Також пацієнту рекомендують комп’ютерну томографію грудної клітки, черевної порожнини й таза, щоб визначити поширеність пухлини та стадію захворювання.
Підхід до лікування РМЗ є комплексним. Після отримання результатів усіх досліджень на консиліумі лікарі ухвалюють рішення щодо тактики лікування, яка залежить від стадії захворювання. Лікування може розпочинатися з хірургії чи хімієтерапії, якщо пухлина злоякісна. Додатково після операції можуть призначити променеву терапію. Протоколи лікування розроблені, їхня ефективність доведена, тож краще намагатися не панікувати. Треба діяти методично й наполегливо, а головне — швидко.
Маємо всі можливості, професійну експертизу й обладнання, щоб вести пацієнтів від моменту діагностики хвороби до одужання. У "Добробуті" виконуємо хірургічні втручання на молочних залозах будь-якої складності, робимо органощадні операції, зокрема й зі пластичними реконструкціями, щоб максимально зберегти красу грудей.
Звісно, ні. Сьогодні головний акцент у лікуванні РМЗ зосереджений на органощадному підході. Саме тому можливе виконання органощадних операцій, коли усувається лише вражена пухлиною ділянка молочної залози. Також можливі реконструктивні втручання з установленням імплантів, пластикою власними тканинами тіла, що дає змогу досягнути гарних естетичних результатів.
Кожний 5-ий випадок РМЗ є генетично зумовленим, тобто виникає через вроджені генетичні мутації. Наприклад, коли в родичів першої лінії (батьків) були онкологічні захворювання: рак молочної залози, підшлункової, простати або яєчників. Ризик розвитку РМЗ також зростає з віком — він вищий у жінок після 50.
Іншими чинниками ризику є ранній початок менструації (до 12 років) та пізня менопауза (після 55 років), низька фізична активність, тривале вживання деяких різновидів оральних контрацептивів, ожиріння, паління, вживання алкоголю та деякі інші чинники. Наявність у людини хоча б одного високого ризику, звісно, не означає, що в неї точно буде рак. Але в такому разі варто особливо уважно ставитися до свого здоров’я.
Сьогодні на підставі численних досліджень сформовано підходи, чіткі алгоритми діагностики, лікування та профілактики онкологічних захворювань. Щороку проводять тисячі клінічних випробувань нових препаратів для поліпшення результатів лікування. Саме тому сьогодні вилікувати рак простіше. Але це станеться, якщо пацієнти з нами співпрацюватимуть, знатимуть про свої можливі індивідуальні ризики, дбатимуть про своє здоров’я і просто любитимуть та цінуватимуть себе.
А чи піклуєтеся ви про здоров’ я власних грудей? Що ви знаєте про самодіагностику й планові обстеження? Пропонуємо перевірити за допомогою невеликого тесту нижче.
Бути в курсі здоров’я грудей і здоров’я загалом допоможуть регулярні огляди у фахівців. У "Добробуті" можна вибрати програму, яка в цьому точно допоможе: програма "Чек-ап раку молочної залози до 40 років" та програма "Скринінг раку молочної залози після 40 років".