Як апсайклінг став головним модним трендом року
Апсайклінг став помітною тенденцією сезону весна-літо 2021, в тому числі завдяки таким брендам, як Balenciaga, Marni (чий верхній одяг у стилі печворк створювався з уже існуючого одягу) і Coach (з їх переробленими сумками 1970-х років). Зараз бренди ретельно вивчають, як можна повторно використовувати матеріали. Miu Miu оголосили в жовтні, що запускають нову колекцію Upcycled — ексклюзивну капсулу з 80 суконь, перероблених зі стародавніх предметів, які були закуплені у вінтажних крамницях і на ринках по всьому світу.
Balenciaga, весна-літо 2021Тоді як такі молоді дизайнери, як Прія Алуваліа, Бетані Вільямс і Емілі Адамс Боде, зробили собі ім'я, перевидаючи вже існуючі текстильні вироби, те, що великі люксові бренди почали застосовувати цю практику, знаменує собою значний зсув у галузі. "Вперше ми використали вторинний товар у 2017 році", — повідомила Габріела Херст, чия колекція весна-літо 2021 на 60% складалася з перероблених матеріалів. — Це було схоже на використання поганого слова в хорошій компанії — ви не вимовляєте це слово в лексиконі розкішного люксового одягу".
Але обмеження, пов’язані з пандемією, призвели до того, що дизайнери звернули увагу на матеріали, які вже є в їхніх студіях, замість того, щоб працювати винятково з новими тканинами. JW Anderson недавно запустили нову капсульну колекцію Made in Britain, що складається з шести предметів, зроблених винятково з решти тканин минулих сезонів. "Ідея Made in Britain виникла тому, що під час карантинних заборон ми стали створювати одяг з того, що вже мали, і працювати на місцевому рівні, — пояснює креативний директор Джонатан Андерсон, який також переробив вироби для колекції Loewe Eye / LOEWE / Nature. — Я думаю, що в майбутньому ми будемо бачити все більше і більше апсайкл-одиниць".
JW Anderson, Made in BritainРуйнівні наслідки надлишку запасів
Не дивно, що дедалі більше дизайнерів тепер звертаються до апсайклінгу, враховуючи, що пандемія призвела до величезної кількості надлишкових запасів з колекцій весна-літо 2020 на суму від 140 до 160 мільярдів євро — більш ніж удвічі вище за середній показник. Раніше непродані товари спалювалися або викидалися люксовими брендами у спробі зберегти їхню цінність, що є частиною шокуючої практики, яка тепер заборонена у Франції. Разом з тим, як клієнти дедалі більше усвідомлюють марнотратну поведінку, як ніколи важливо, щоб галузь вирішила цю проблему стійким чином.
Природно, що еко-бренди на кшталт Gabriela Hearst взяли вирішення проблеми надмірності матеріалу у свої руки. Нещодавно Херст створила ексклюзивну колекцію Retro Fit для лондонського магазину Selfridges, використовуючи вже наявні запаси — наприклад, перероблений кашемір, пофарбовані сукні-сорочки і сумки-відра у стилі печворк. "Коли крамниці постраждали від пандемії, ми почали думати, як ми можемо заново винайти матеріали, які вже маємо?", — каже Габріела.
Retro Fit collectionНовий спосіб роботи
Звісно, при вторинному використанні в процесі проєктування також з’являється багато проблем. Марін Серр довелося повністю переосмислити графік виробництва на сезон весна-літо 2021 після того, як вона зрозуміла, що виконання замовлень на перероблені вироби потребує набагато більше часу. "Ми почали роботу над одягом для колекції SS21 у жовтні 2019 року, переконавшись, що маємо достатньо часу, щоб зробити її належним чином", — сказала французька дизайнерка. Робота із запасами перевертає традиційний процес дизайну догори дригом, адже дизайнери повинні заздалегідь взяти на себе зобов'язання зі створення нових тканин, не знаючи, наскільки успішною буде колекція з огляду на реалізацію. "Ми закуповуємо велику частину тканини заздалегідь, так що це ризикованіше для дизайнера", — пояснює Херст, додаючи: "Мені це подобається, тому що це робить вас не такими марнотратними".
Попри складнощі, вторинна переробка має також явні переваги, в тому числі — велику ексклюзивність. Якщо раніше відсутність однаковості була проблемою для роздрібних продавців — бо одяг, який потрапляє до вас від кур'єра, може відрізнятися від одягу, зображеного в Інтернеті, — тепер покупці усвідомлюють унікальність цих речей. "Той факт, що не всі вироби ідентичні, захоплює наших клієнтів, це робить їх предметом інвестицій, який можна майже колекціонувати, — коментує Наталі Кінгхем, директорка із закупівель Matchesfashion.com. — хай буде то сукня Marine Serre, зшита з перероблених шовкових хусток, чи яскраві вовняні ковдри, перероблені на картату сукню Rave Review".
Апсайклінг — "нова норма"
З огляду на те, що найбільша частка викидів парникових газів в індустрії моди припадає на виробництво текстилю, вкрай важливо, щоб повторне використання вже існуючих матеріалів стало звичайною практикою. "У нас достатньо текстилю, який ми вже виготовили, але ми все ще робимо багато одягу з первинних матеріалів", — говорить Сара Арнольд, співзасновниця компанії Fashion Act Now.
Звісно, фундаментальну проблему перевиробництва в індустрії моди необхідно вирішити. "Важливо, щоб великі роздрібні торговці переглянули величезну кількість одягу, який купується", — коментує Лантінк. — Вони повинні змінити своє мислення".
Разом з тим, перехід великих брендів на апсайклінг може стати значним кроком у правильному напрямку, особливо якщо це буде новою нормою для моди. "Зараз так багато людей починають займатися апсайклінгом", — робить висновок Лантінк. — Хоча брендам і роздрібним продавцям ще важко розглядати це як тенденцію".
Текст: Emily Chan
За матеріалами vogue.co.uk.
