Дріс ван Нотен про те, з чого складаються його колекції

12 травня 60 років виповнюється дизайнеру Дрісу ван Нотену. З чого складаються його колекції, бельгійця розпитала Тетяна Соловей.

"У мене є декілька таких килимів – вони називаються "килими", так? Ми з Патріком (Патрік Вангелуве, бізнес-партнер дизайнера. – прим. ред.) купили їх на аукціоні Christie's в Лондоні", – розповідає дизайнер Дріс ван Нотен, гортаючи книгу "Квіти і птахи в дизайні українських килимів". Ми зустрічаємося в його паризькому шоу-румі в кварталі Маре, і я прийшла з подарунком: принесла фоліант улюбленого видавництва "Родовід" на тему українського етно.

Я вважаю ван Нотена родоначальником тренда на етично орієнтовану моду: з артизаналіями він почав працювати задовго до того, як з'явилася мода організовувати виробництва в країнах третього світу і знаходити сучасне застосування традиційній майстерності. Першим досвідом стала робота з індійськими майстрами, які вишивають і забарвлюють тканини. "В Індію ще в 1980-х мене привезла подруга, яка її обожнює. Я закохався в кольори цієї країни і почав цікавитися роботою місцевих майстрів. Більшість артизаналіїв тоді робили поліестерові весільні вбрання для російського ринку – сукні-тістечка з рясною вишивкою, а також багаті сарі для місцевого ринку, – розповідає дизайнер. – Вони навчили мене розбиратися в тонкощах вишивки, а я їм показав, як зробити її іншою. Наприклад, щоб золото було не "блінг-блінг", а більш скромне і делікатне".

Оксамитовий чокер, бавовняна сорочка, хутряний жакет, все – Dries Van Noten

Бавовняний жакет, бавовняна сорочка, шерстяні брюки, оксамитовий чокер, шкіряні черевики, все – Dries Van Noten

"Делікатність" – важливе для дизайнера слово: ним він часто описує і свій стиль роботи, і свої колекції. Мало хто вміє так делікатно, як він, поєднувати колірне, фактурне і рукотворне багатство всього світу. В одязі ван Нотена відчувається вплив Арабського Сходу, Індії, Китаю, але етнічні забарвлення, прикраси і крій він вплітає в європейський за духом одяг. Це найсимпатичніший мені приклад культурної інтеграції в моді, ідеальний зразок вдумливого прийняття інших культур.

Мода Дріса ван Нотена – дуже особисте переживання, побудоване на відчутті тканини і фактури. "Всі тканини в колекціях створені спеціально для нас. Під спокійну фактуру ми продумуємо комбінацію ниток. Якщо потрібно отримати певний відтінок –наприклад, фіолетовий або пурпурний, – ми вибираємо тканини так, щоб вони правильно відтінювали світло, і це робило їх глибшими, робило їх красивим. Я обожнюю з цим гратись", – розповідає дизайнер. Шерстяним "чоловічі" тканинам він надає перевагу з невеликих виробництв в Англії: "У них грандіозний архів". А в ліонських майстерень, які обслуговували французьких кутюр'є в 50-60-х роках, Дріс ван Нотен замовляє матеріали складної вичинки, як-от труєного оксамиту Деворе або шовку з нанесеними вручну малюнками. "Іноді матеріал не приживається в одязі – тоді ми робимо з нього сумки та взуття, тим самим, виявляємо свою повагу до тканини".

Наче на підтвердження його слів на порозі шоу-руму з'являються двоє людей з величезними валізами. Вони отримали від дизайнера бриф – ключові слова, опис колекції – і готові показати результати. В їх валізах – скарби купців Шовкового шляху: відрізи тканин немислимих забарвлень. Серед фактурного багатства я бачу блискучий шовк-сирець і розріджений шовк з льоном, який зробили так, щоб він був максимально схожим на виткане вручну полотно. Робота над колекцією почнеться після того, як Дріс обере тканини.

Оксамитові брюки, оксамитовий чокер, все – Dries Van Noten

У кожній колекції Дріс ван Нотен старанно коментує стилі, художні образи і філософські поняття, але ніколи не скочується в прямі цитати і стилізацію. Йому важливіше крізь шари настроїв і образів відобразити те, що він побачив і зрозумів про сучасний світ. Тому він не любить ностальгувати і згадувати минуле. Особливо – про знаменитий виступ шести випускників Антверпенської Королівської академії образотворчих мистецтв (Дірк Біккембергс, Вальтер ван Бейрендонк, Анн Демельмейстер, Дірк ван Саєн, Марина Йі і Дріс ван Нотен), які 1986 року підірвали світ моди новим деконструктивістським поглядом. Це заборонена тема для інтерв'ю, і кожного журналіста, який прийшов поговорити з проповідником інтелектуальної моди, попереджають про це з початку 90-х.

Журналісти не раз жартували, що кравецькими здібностями Дріса ван Нотена, вмінням створити силует з правильної тканини, був би задоволений його дідусь, старший ван Нотен, відомий бельгійський кравець 30-х років минулого століття. Втім, батько б теж пишався: у нього був магазин чоловічого одягу, і бутік Dries van Noten в центрі Антверпена зараз займає місце, де був магазин татового головного конкурента.

Офіс дизайнера розташований майже на околиці міста – на території колишнього складу. Це шість поверхів, на останньому з яких – шоу-рум з панорамними вікнами і видом на місто. Велику кількість часу ван Нотен проводить не у своєму кабінеті, а в загальному просторі з креативною групою. "Я намагаюся уникати спілкування поштою. Практичні питання можна вирішити і по мейлу, але творчі потрібно обговорювати особисто. Якщо я відповідаю більш ніж на п'ять листів в день – отже, в моїй компанії щось не працює належним чином". Дизайнер не ділить команду на відділи і департаменти, а надає перевагу "працювати з натхненними людьми".

Шерстяний жакет, шерстяні брюки, бововняна сорочка, атласний галстук, оксамитовий чокер, все – Dries Van Noten

Шерстяні брюки, бавовняна сорочка, атласний галстук, оксамитовий чокер, все – Dries Van Noten

Дріс цінує співробітників і любить пригощати їх власноруч зробленим варенням, фрукти для якого збирає в своєму саду. "Едемський" – так назвав його американський Vogue рік тому. Будинок 1840 в стилі неокласицизму та ідилічні пейзажі величезного парку навколо нього так вразили модний світ, що тепер дизайнеру доводиться постійно пояснювати – мовляв, він не відлюдник і від світу не ізольований. "Я захоплююся не тільки садівництвом – я живу в сучасному світі, навіть насіння замовляю онлайн". Іноді онлайн дизайнер знаходить і нові таланти, яких залучає до спільної роботи. Наприклад, запрошення на показ колекції осінь-зима – 2016/2017 вручну малював французький художник Жиль Баттон, якого ван Нотен випадково знайшов в Instagram.

Свій бізнес Дріс ван Нотен від початку і до кінця вибудував самостійно. У світі, де мода, по суті, розподілена між двома великими корпораціями – LVMH і Kering, – його компанія примудряється залишатися незалежною і прибутковою. В кінці 90-х вона переживала не найкращі часи, і з тих пір у дизайнера прижилося вміння "міняти голови" і знаходити баланс між творчістю і комерцією.

Ретельно збудований бізнес Дріс ван Нотен не має наміру узгоджувати з мінливими трендами – ні стилістичними, ні комерційними. "Буває так, що якийсь фасон або річ продавалися дуже добре в минулому сезоні. Комусь здасться правильним повторити це і в новому – але я залишаю за собою свободу цього не робити, якщо мені не хочеться", – розповідає дизайнер.

Рух представляти колекції "сезон в сезон" – тобто показувати речі, які клієнти можуть купити в бутіках відразу ж після шоу, – він не вітає. Модний показ для дизайнера – в чомусь заміна рекламної кампанії: він їх стабільно не знімає, але, при цьому, примудряється викликати медійний резонанс. "Те, що клієнтам потрібно чекати побачене на показі, – частина задоволення, – розповідає дизайнер. Зараз все стало надто доступним, все відбувається дуже швидко. Я з цим не згоден: іноді, коли хочеш, потрібно почекати".

Мета ван Нотена – не арт-проекти (дизайнер не втомлюється повторювати, що не розглядає речі як художні об'єкти) і не промоакції на зразок круїзних шоу в незвичайних місцях. Головне – речі, які захочуть носити люди. "У цьому є якась приземленість, властива бельгійським дизайнерам. Які б високохудожні колекції вони не робили, вони завжди думають про те, як ці речі будуть носитися", – пояснює мені піарник Девід Фламле з Бельгії.

"Дріс об'єднує в колекції безліч мотивів і дає можливість розглядати, як вони спливають на поверхню, – тим, хто хоче це побачити. Це інтелігентний і дуже бельгійський підхід. Дизайнер не думає за тебе, але дає тобі матеріал, який ти можеш досліджувати й інтерпретувати як хочеш, – каже бельгійський каліграф Броді Ніншвандер, графіку якого можна побачити у фільмах Пітера Грінуея "Книги Просперо" і "Інтимний щоденник".

Для ван Нотена він робив запрошення для чоловічого показу осінь-зима – 2013/2014, а після оформляв вітрини бутіків – вони були розписані словами з пісні Ірвінга Берліна "Щока до щоки", яка звучала на тому шоу. Броді запевняє, що в його практиці не було замовника, який би дав більш точні інструкції: ван Нотен детально розписав, який розмір букв хоче – аж до довжини хвоста літери "у". "Мене попросили зробити напис більш нечитабельним. Я запитав: як клієнти дізнаються, куди і коли йти на показ? "Вони просто знайдуть нас", – отримав я відповідь".

"Те, що я працюю з цими двома авторами – Дрісом ван Нотеном і Пітером Грінуеєм, – дивовижний збіг: в їх роботах безліч перетинів, – каже Ніншвандер. – Головне – це навмисна непричесаність ідей і мотивів, чорновий монтаж чудового матеріалу, вміння вибудовувати комплексний наратив історії. Все це не перемелюється в єдину суміш, але, тим не менш, спрацьовує. Так, продукт Дріса ван Нотена – престижний і елітарний, але це не просто речі для того, щоб хизуватися багатством".

Бомбер з бархату і бавовни, бавовняна сорочка, оксамитові брюки, оксамитовий чокер, все – Dries Van Noten

Несподівані рішення – його улюблений прийом: ван Нотену подобається працювати з тим, що раніше здавалося "жахливим", "розсовувати кордони смаку", і, тим самим, знаходити щось нове навіть в давно знайомому. "Мода – це відображення того, що відбувається в світі. Нам треба створити те, що через шість місяців після показу залишиться бажаним, – при тому, що в світі з'являється безліч нових речей, від дешевих до люксових", – пояснює дизайнер.

Зараз Дріса ван Нотена найбільше цікавить розвиток чоловічого одягу. Коли він починав в 80-і, чоловіча мода була "цікавою, але неправильною" – маскулінною версією того, що показували в жіночих колекціях Готьє, Мюглера і Монтана. "Це створило негативний ефект в 90-х – чоловіки перестали цікавитися модою. Зараз їх інтерес значно зріс: вони шукають красу в тканинах і в спеціально зроблених речах, але, при цьому, одягаються приземлено і практично, – пояснює дизайнер. – Я хочу спонукати людей насолоджуватися тим, як вони одягаються. Щоб вони йшли далі і мріяли більше".

Фото: Ben Morris

Стиль: Julie Pelipas

Зачіски: Dennis Devoy

Макіяж: Yacine Dialo

Асистенти фотографа: Jason Lasswell, Zack Zannini

Асистент стиліста: Michael Beshara

Оператор цифрового обладнання: Audrey Amelie Rudolf

Продакшн: A+Productions

Модель: Cate Underwood @The Lions NY