Справа життя: що Серджіо Россі зробив для світу моди
3 квітня від вірусу COVID-19 у лікарні містечка Чезена помер італійський дизайнер взуття Серджіо Россі, який за свою 50-річну кар’єру зумів створити справжню модну імперію. Россі був активним борцем проти коронавірусу в країні, перераховував чималі суми на боротьбу проти епідемії, але сам став її жертвою. Vogue.ua згадує творчий шлях дизайнера.
Серджіо РоссіСерджіо Россі народився в сім’ї взуттьовика, що майже з народження визначило його кар’єру. У містечку Сан-Мауро-Пасколі, що якраз розміщується в серці взуттєвої промисловості Італії — регіоні Емілія-Романья, із цією професією точно можна було бути впевненим у завтрашньому дні. Однак юний Серджіо не збирався залишатися в межах майстерні й вирушив за новими знаннями до Мілану, де провчився два роки. Після цього дизайнер поїхав до Болоньї й через кілька років повернувся до рідного міста. Повернувся з бажанням розширити сімейний бізнес. У 1966 році він збудував невелику фабрику, на якій почали шити жіночні босоніжки. Це сталося наприкінці осені, а вже навесні в нього була зшита партія взуття для продажу в Болоньї й Ріміні, відомому італійському курорті на Адріатичному узбережжі. Його моделі на фірмовій шнурівці, у яких жіночний підбор напрочуд добре поєднувався зі зручною колодкою, миттєво стали популярними. Однак першу пару взуття власним ім’ям синьйор Россі підписав тільки 1968 року. Саме цей рік і вважають датою заснування лейбла Sergio Rossi.
Серджіо РоссіВзуття Sergio Rossi швидко посіло своє місце у світі аксесуарів і стало втіленням того самого знаку якості Made In Italy, адже виробництво кожної пари — це 120 операцій і 14 годин копіткої праці. Серджіо Россі був упевнений, що взуття — це продовження жіночої ноги, а високий підбор може й має бути зручним.
Оцінили такий підхід у 70-х роках і вже такі відомі дизайнери, як Стефано Габбана, Аззедін Алая і Джанні Версаче, яким Серджіо Россі запропонував використовувати своє взуття для модних шоу. Це рішення допомогло марці Sergio Rossi досить швидко зажити світової популярності. Особливо йому в цьому допомогла співпраця з Versace. Виробничі потужності фабрики Россі були завантажені, а клієнтам Versace припав до душі ультражіночний стиль Sergio Rossi. У майбутньому взуттєва марка стала головним підрядником для Dolce & Gabbana й Alaia, не забуваючи водночас розвивати колекції, створені під власним ім’ям.
У 80-х синьйор Россі почав відкривати фірмові магазини бренду — у Римі, Турині й Флоренції. Вивів компанію на міжнародний ринок — тепер його взуття продається в Брюсселі, Парижі та Нью-Йорку. Комерційний успіх дизайнер підкріплює сильним візуальним рядом. Рекламні кампанії Sergio Rossi він довіряє скандальному Хельмуту Ньютону, завдяки чому рекламне пропонування перетворюється на витвір візуального мистецтва.
Карла Бруні в рекламній кампанії Sergio Rossi, 1992Дев’яності роки також активно пройшли для марки Sergio Rossi, проте 1999 року дизайнер вирішує продати контрольний пакет акцій Gucci Group (сьогодні модний холдинг Kering. — Прим. ред.). Сам Серджіо Россі обійняв посаду директора з дизайну. На момент купівлі річний виторг компанії становив приблизно 50 мільйонів доларів за рік, а кількість випущених пар перевищувала 500 000 штук. У 2005 році Россі вже повністю відійшов від справ — Kering викупили залишок акцій і почали самостійно керувати брендом та працювати над створенням колекцій. Попри це сім’я Россі все одно залишилася відданою улюбленій справі — взуттю. Син Серджіо, Джанвіто, невдовзі відкрив свій іменний бренд, але це вже інша історія.
