9 найцікавіших виставок квітня в Києві
Незвичайна виставка, присвячена гривні, в Українському Домі; найбільша колекція півників Васильківського майолікового заводу в Софії Київській та сучасне мистецтво в Національному художньому музеї: зібрали гід найцікавішими виставками квітня.
"Сирена Серп Супутник"
Національний художній музей України, до 18 травня
Новий персональний проєкт Нікіти Кадана, одного з найвідоміших сучасних художників країни, об’єднує близько п’ятнадцяти нових творів, створених після 2022 року, та репрезентує послідовне художнє дослідження, що фокусується на темі історичної оптики мистецтва.
Центральне питання виставки: як під час війни змінюються способи дивитися на мистецтво? Виставка представляє інсталяції, графічні серії, живопис, фото та відео, експоновані у чотирьох виставкових залах музею. Серед робіт: звукова інсталяція "Тривога (Сирени та Щогла)", великоформатні графічні твори "Щекавиця" та Sinnerman, а також робота "Проєкт з відкладеним втіленням", присвячена складним стосункам між історією модернізму в Україні та сьогоднішньою війною.
"Гривня. Більше ніж гроші"
Український Дім, до 11 травня
В Українському Домі триває незвичайна виставка-експедиція "Гривня. Більше ніж гроші", яка представляє "багатовимірну сутність національної валюти: її символічні, історичні та мистецькі аспекти". Експонуються архівні матеріали та унікальні артефакти, твори сучасних митців, що осмислюють феномен гривні, ескізи банкнот видатних українських художників Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Олександра Богомазова, Василя Лопати та інших. "Гривня. Більше ніж гроші" пропонує відвідувачам здійснити подорож крізь століття, щоб побачити, як змінювався зовнішній вигляд українських грошей — від давньоруської гривні до сучасних банкнот.
Виставка півників Васильківського майолікового заводу
з 2 до 6 квітня, "Хлібня" Національного заповідника "Софія Київська"
В галереї "Хлібня" на території Софії Київської покажуть унікальну колекцію півників Васильківського майолікового заводу. Колекція налічує понад 2000 екземплярів.
Вцілілий на зруйнованій кухні після обстрілу Бородянки у 2022 році керамічний півник став символом незламності та відродження України, а його фото на шафці з посудом облетіло весь світ. Автори виробу, Надія та Валерій Протор’єви, використовували майоліку — різновид кераміки, що виготовляється з випаленої глини з використанням розписної глазурі. Такі півники випускали впродовж 1960-1980 років, тож він був популярним декоративним атрибутом в українських оселях.
На відкритті експозиції буде презентовано Благодійний фонд "Півник". Він займається відновленням слуху у військових і популяризує півника у світі як уособлення стійкості українців.
Виставка "Ремесла, що живуть"
Національний музеї декоративного мистецтва України, до 29 червня
Виставка презентує приблизно 150 творів другої половини ХІХ — початку ХХІ століття з колекції Національного музею декоративного мистецтва України. Серед них є справжні музейні раритети, привезені з експедицій ще за часів формування музейної колекції на чолі з її фундаторами Миколою Біляшівським та Данилом Щербаківським, а потім збережені поколіннями музейників.
Виставка експонує пам’ятки, які належать до світової спадщини ЮНЕСКО та визнанні надбанням людства. Це твори петриківського декоративного розпису, предмети з кримськотатарським орнаментом "Орьнек", писанки (Лівобережна і Правобережна Україна) та вироби Косівської мальованої кераміки.
"Повзучі чагарі. Мережі самосівів"
The Naked Room, до 27 квітня
У своїй художній практиці митець Тарас Ковач досліджує міський ландшафт — природний та політичний — і його вплив на мешканців. Експозиція є результатом спостережень художника за трансформацією міського середовища під впливом повномасштабної війни в Україні. Робота над проєктом розпочалася восени 2022 року і триває досі, знаходячи вираження в офортах та відеоінсталяціях.
"Вихід із тіні"
Центр Сучасного Мистецтва М17, березень-квітень
Масштабна групова виставка "Вихід із тіні" зосереджується на дослідженні людського сприйняття простору, часу та реальності. До експозиції увійшли роботи Деніела Аршама, Назара Білика, Катерини Бучацької, Мирослава Вайди, Діани Демяненко, Олени Домбровської, Жанни Кадирової, Аніша Капура, Алісії Кваде, Вартана Маркарʼяна, Сергія Ніжинського, Сергія Попова, Беттіни Пустчі, Сергія Радкевича, Уго Рондіноне, Костянтина Рудешка, Юрія Сивирина, Vj Yarkus.
"105 років — 105 вистав"
Театр Франка, до 30 квітня
Цьогоріч Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка відзначає 105-річчя. До цієї дати в театрі відкрилася атмосферна виставка, що занурює глядачі в історію театру. Це ретроспектива найзнаковіших вистав, які формували обличчя театру та визначали його стиль. В експозиції — рідкісні фотографії, театральні афіші, оригінальні ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізиту.
Вхід вільний — за наявності квитка на виставу або ж за довільний донат для ССО, що захищають нас на Сумсько-Курському напрямку.
"Край світу. Аліса Гоц"
Dymchuk Gallery, до 27 квітня
"Край світу" — персональний проєкт мисткині Аліси Гоц, започаткований художницею у 2022 році, під час короткотривалого перебування на резиденції від Euxine society у містечку Суліна в Румунії. Досліджуючи територію і традиції місцевості, Аліса замислюється над впливом на сучасну людину віддаленості від великого міста та надихається досвідом перебування у тимчасовій мультикультурній спільноті. До експозиції виставки увійшли роботи створені авторкою протягом 2022–2025 років: графіка, скульптура, фото та відео.
Центральна робота експозиції — метафорична мапа, подібна до настільної покрокової гри. Рухаючись її спіральним шляхом, гравець натрапляє на інтроспективні питання, які залучають до приватної одіссеї. Відтінками моря в експозиції художниця створює умовний простір поза часом: місце, в якому можна призупинитись й подумати, прислухатись до себе, місце "на краю світу".
"Валькірія"
Stedley Art Foundation, з 8 квітня до 31 травня
"Валькірія" — виставка графіки та кераміки відомої української фотографки Вєри Бланш. Вона зустріла повномасштабне вторгнення в Україні, документуючи війну як фотожурналістка. Згодом переїхала до Японії, де почала працювати з керамікою, створюючи роботи, натхнені українськими воїнами та мистецтвом. Паралельно вона освоїла традиційну японську техніку графіки тушшю.
Поєднуючи українські та японські мотиви, художниця сформувала у своїх роботах унікальний візуальний код: військові шоломи перегукуються з українськими вінками, а жінки втілюють міфічних валькірій — символ незламності.
