
5 фактів про легендарний український театр «Березіль»
Сто років тому — 31 березня 1922 року — у Києві режисер і драматург Лесь Курбас створив студію-театр «Березіль» і розпочав одну з найславетніших сторінок в історії української культури. «Березіль» став флагманом незалежності, новаторства й модернізму в українському театральному мистецтві та епіцентром сміливого й експериментального творчого процесу.

1. «Березіль» виник як мистецьке об’єднання (МОБ) акторів «Молодого театру». Чотири роки «Березіль» працював у Києві, здобув статус найкращого театру УРСР й у 1926 році переїхав до Харкова — тодішньої столиці України.

2. Заведено вважати, що назва театру походить від назви першого весняного місяця — березня. Однак, є й інші припущення щодо виникнення назви. З погляду етимології «березіль» — походить від сполуки слів «березова зола» (у давнину в перший місяць весни палили березову кору), або ж від «злий до беріз», бо в березні точили сік із цих дерев.

3. Як найкращий театр свого часу «Березіль» мав 6 акторських студій у Києві, Білій Церкві, Умані та Одесі, так звану режисерську лабораторію, мюзик-хол та десять комітетів, серед яких був і «психологічно-технічний» комітет, який застосовував прикладну психологію для розроблення нових методів навчання акторів та режисерів. А працювало в «Березолі» близько 400 акторів.

4. Лесь Курбас вважав, що театр має показувати не повсякденне життя, а формувати фундаментальні життєві принципи. Саме тому «Березіль» завжди шукав нові та прогресивні сценічні засоби, розвивався у бік авангардизму, експресіоністичності, конструктивізму та необарокового символізму. Команда театру фокусувалася на простих декораціях, освіченості акторів, прозорій мізансцені.

5. У 1933 році Леся Курбаса усунули з посади художнього керівника театру, заарештували як небезпечного злочинця, а «Березіль» закрили. У 1935 році «Березіль» був перейменований у Харківський державний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, який працює й донині.
Еще в разделе THEATRE
Популярное

Світ має знати: як виживають захисники Маріуполя просто зараз

Як правильно говорити українською: позбуваємося росіянізмів

«Я маю танцювати про це»: дівчина, що втратила батька в Ірпені, присвячує йому свій виступ на міжнародних змаганнях

The Rasmus переспівали пісню Stefania українського гурту Kalush Orchestra

10 фільмів про Другу світову війну, які висвітлюють події з різних сторін

Буковинський кептар і гуцульський сердак: все про костюми Kalush Orchestra на «Євробаченні – 2022»

Портрет нації: мами-українки на світлинах початку ХХ століття

Kalush Orchestra закликали світ врятувати захисників Маріуполя та Азовсталі

Історія червоної сукні Valentino

Етель Ліліан Войнич – авторка найдосконалішого перекладу «Заповіту» Шевченка

Портрет нації: як жили на Закарпатті 100 років тому

10 шедеврів Сальвадора Далі
Не следуйте за модой
— ощущайте её
Спасибо!
На указанный вами адрес было отправлено письмо.
Подтвердите, пожалуйста, свою подписку.