На підборі: чому всім слід поїхати в Апулію

Пишна зелень, оливкові гаї, прозоре, абсолютно інопланетне море, безкрайній горизонт, середньовічні міста – і відносно мало туристів. Це Апулія, південний регіон Італії на самому підборі "чобота". Тут настільки красиво, що можна проводити модні зйомки, і настільки комфортно, що хочеться жити. Які скарби Апулії побачити обов'язково – читайте нижче.

"ОстУні", – вимовляють італійці з наголосом на "у", – біле місто. Воно розміщене високо на однойменному пагорбі, і звідти видніється панорама на долину, море і горизонт.

Всі стіни історичної частини пофарбовані в білий колір. У цьому – не лише естетична складова, а й практичний момент: білий відбиває сонце, якого тут, здається, більше, ніж де-небудь у світі. Вулички вузькі, щоб можна було сховатися в тіні.

У містечку безліч маленьких магазинів з артизанальною керамікою і взуттям. Шкіряні сандалі, до речі, бездоганні: дешеві (35-45 євро), легкі і зручні. Тут є хіпстерські бари з кількома стільцями на вулиці, є мальовничі таверни, де можна сидіти під кронами старих дерев, міські кафе та джелатерії. Деякі з закладів внесені в гастрономічний гід Michelin.

Найпоширеніший пейзаж Апулії – червоно-коричнева земля, на якій оливкові гаї перемежовуються з деревами інжиру, а на краях доріг ростуть кактуси опунції з їстівними плодами. Плоди достигають до серпня-вересня і продаються потім навіть у супермаркеті. Що стосується оливок, то їх називають золотом Апулії: цей регіон – перший з виробництва олії у країні.

Оливкові гаї в Апулії, Getty Images

Спробувати духмяну, гіркувату, зелену олію найкраще в масеріях. Масерія – щось середнє між віллою і фермою (як би смішно це не звучало): по суті, відреставрована старовинна садиба, де історично все крутиться навколо сільськогосподарського виробництва. Сьогодні в масеріях можна зупинятися для агротуризму, а можна заїжджати туди на дегустації вина і олії.

Масерія в Апулії, Getty Images

Розклад місцевих ринків треба ґуґлити: ринки проходять в кожному містечку раз-два на тиждень. Овочі, фрукти та зелень там – просто з грядки.

Розкішний фенхель, який достатньо потім трохи підсмажити на вершковому маслі і їсти, лише приправити перцем і лимонним соком; артишоки за смішною ціною 1,5 євро за десяток важких шишок; помідори-чері, які солодші від джему; персики і дині.

Ящик інжиру можна купити за 10 євро, ящик абрикосів – за 2. На ринках продають свіжу буррату, базилік і чебрець у горщиках, квіти цукіні, щоб їх фарширувати моцарелою. Ті, хто знають хоча б кілька слів по-італійськи, можуть розпитати, як готувати ту чи іншу їжу: місцеві жителі охоче діляться рецептами.

Артишоки

Антикварні ринки – окрема історія. Вони відбуваються в першу неділю місяця в Бріндізі і Сан-Віто деі Нормані, а також в Отранто і Галатині. Там можна знайти абсолютно неймовірні артефакти – від туалетних столиків і старовинної кераміки до прикрас, посуду і срібних дрібничок. Рукавичка для устриць, ніж для розрізання паперу, дзеркало в срібній оправі. Ціни починаються від кількох євро і ніколи не здаються приголомшливими.

Часто паркування в Апулії облаштовують у тіні дерев – піній, лип, олив або інжиру. Це забезпечує прохолоду (наскільки може бути прохолодно при пекучому сонці) і має живописний вигляд. Більшість місць для паркування – платні (штрафи серйозні, тому експериментувати з оплатою не варто). Ну і головне, чому ми про це згадуємо, – щоб насолодитися регіоном по-справжньому, побачити красиві міста, дикі узбережжя і пам'ятки, – потрібна машина.

Море в Апулії таке гарне, що може вважатися самодостатнім атракціоном. Узбережжя порізане і утворює бухти. У них хлюпається кристально чиста вода кольору Tiffany, а навколо пахнуть зарості дикого розмарину і ялівцю, стелиться інжир, гілки піній утворюють природні намети, під якими тінь є завжди – навіть у найспекотніший полудень. В цілому все має вигляд екзотичного ландшафтного дизайну і захоплює тим сильніше, що створено природою, без найменшого втручання людини. Найкрасивіші пляжі: Торре Гуачето, Торре Поццелле, Торре Санта Сабіна, пляж у Поліньяно а Маре і Торре дель Орсо.

Навіть найбільш непоказне на вигляд містечко Апулії зберігає в собі такі скарби, що паморочиться в голові. Головне – дотримуватися вказівника centro storico (історичний центр) – і неодмінно знайдеш старовинні фортеці і замки, церкви і собори, побудовані в якомусь ХІІІ столітті.

В Апулії практично всі центральні вулиці вимощені каменем. Крокувати дорогами, яким сотні років, і ловити їх в кадрі – справжнє задоволення.

Найкрасивіші міста Апулії – Лечче, перлина Півдня (барокова архітектура в сицилійському стилі, але відполірована), Фазано (на Piazza Mercato Nouvo обов'язково спробувати піцу або хоча б коктейль), Таранто (велике приморське місто з променадами, магазинами і бульварами), Локоротондо з білосніжною фортецею і мальовничими кав'ярнями, Поліньяно а Маре (сюди треба приїжджати зранку, щоб насолодитися і прогулянками, і пляжем, одним з найбільш фотогенічних у світі: тут, наприклад, проводять світові змагання з кліфдайвінгу).

Поліньяно а Маре

У Бріндізі слід зазирнути в археологічний музей (вхід безкоштовний, але попросять розписатися в книзі відвідувачів) – і здивуватися, наскільки повною і скрупульозною може бути експозиція в звичайнісінькому, відкритому для всіх музеї. Відкидні пандуси для інвалідних візків – на місці.

Альберобелло – столиця білосніжних конічних будиночків-трулло, які внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це ідилічне видовище: багато будиночків повиті трояндами або жасмином, ближче до осені стигне виноград, і його грона звисають зі стін. На кожному куполі будиночка – кам'яний "помпончик", а часто – і особливі знаки, які означають мир, любов та інші особливі речі. Усередині цих домів – завжди прохолодно завдяки товстому каменю, з якого складені стіни. За легендою, будиночки будували методом сухої кладки, і достатньо було розібрати камені в основі – і трулло перетворювався на купу каміння. Це дозволяло уникнути податків: немає нерухомості – немає і об'єкта оподаткування.

Сьогодні село Альберобелло приймає щодня тисячі туристів. Білі вулички не дають тіні, тому ідеальний час для візиту – ранній ранок або час, наближений до вечора, коли сідає сонце. У більшість будиночків можна заходити – там облаштовані лавки з місцевими лікерами, сирами, сувенірами. Символи Апулії – сонце і півмісяць. Їх і можна привезти на пам'ять про Альберобелло.

Найбільший наплив туристів – у липні і серпні, тому прогулятися з найбільшим комфортом можна в інші місяці.

У цей зоопарк, де тварини живуть у дикій природі, треба приїжджати машиною. І з запасом частувань. За території (всюди, крім місць проживання хижаків – тигрів, левів) можна їхати з відкритими вікнами. Тварини – доброзичливі, цікаві, звикли до гостей. Вони охоче їдять з руки, засовують свої мордочки в машину. Тому селфі з жирафою чи зеброю – найпоширеніший сувенір із зоопарку.

Важливо не прогавити ще один атракціон: у парку є вагончики, які везуть гостей на територію мавп. Вагончики загратовані, і їх моментально обліплюють мавпи різних порід і вікових груп. Всі вони чекають частування, тому варто запастися печивом (його можна передавати через спеціальні отвори). Влітку по озеру, розміщеному в центрі парку, курсує пароплав, на якому можна приїхати на "безлюдний острів" до мавп. У них свої імена – і свої уподобання в їжі. Капітан у білому кашкеті розповість детальніше.