Гід Івано-Франківськом, який відкриє місто з нового боку
Івано-Франківськ святкує 363 роки. Я люблю його так сильно, що ледь не зробила татуювання IF, — каже редакторка краси Альона Пономаренко. — Воно б несло подвійний сенс. Всі навколо думали би, що це "якщо" в перекладі з англійської, і лише я знала б справжній сенс цих літер.
Ми познайомились три роки тому, коли випадково опинились в місті з початком повномасштабного вторгнення. Франківськ не належить до світських, космополітичних міст, які закохують з першого погляду. Тут багато незграбних будинків, які межують зі старовинними (тут кажуть "давніми"), злегка занедбаними маєтками, і це чомусь зворушує. Коли я описую його іншим людям, то кажу коротко: "берлінський вайб". Стає одразу ясно, що це про еклектику, свободу, традиції та сміливість.
Головна принада міста — люди. Теплі, чемні, мудрі. Вони і роблять Франківськ особливим. Втім, і окрім людей, тут є чим тішитись. Ось місця, які не можна пропустити в Станіславові — саме так називався Івано-Франківськ аж до 1960-х.
Станція "Івано-Франківськ"
Існує легенда, що містобудування Франківська відбувалося з огляду на високу сейсмічну активність, і саме тому тут немає підземних переходів — жодного. Це схоже на правду і додає інклюзивності вокзалу (який сам по собі прегарний).
Urban Space 100
Після ранкового потягу варто йти на сніданок саме сюди. Це культове місце — перший в Україні приклад залучення соціальних інвестицій, коли городяни могли вкласти будь-яку суму у створення кафе. Дотепер кожна гривня тут йде на розвиток міста.
Багато смачної, здорової їжі, яка буде рідною резидентам Рейтарської.
Панно Опанаса Заливахи на "Стометрівці"
"Стометрівка" — локальна назва пішохідної частини вулиці Незалежності, що починається від Вічевого Майдану. Саме на її початку є магазин мобільного зв’язку з великими вікнами. Потрібно зайти в середину — і там оку відкриється краса, що аж подих захоплює. Перлинне пано Опанаса Заливахи, художника-шістдесятника, близького друга Алли Горської. Про Заливаху можна почитати тут.
Парк Шевченка та міське озеро
Фантастично гарна рекреаційна зона просто посеред міста. Тут є лежаки для засмаги, бігові доріжки, станція для вейкбордінгу, а нещодавно відкрились тенісні корти. На озері живуть качки, але це не заважає робити спортсменам запливи — і на падлбордах, і на байдарках, і "вручну".
Ратуша
Вважається, що це єдина в Україні ратуша в стилі ар-деко. Всередині розташований краєзнавчий музей з чудовою колекцією традиційного прикарпатського одягу — вишиті сорочки (і рукав’янки також!), кептарі, чільця тощо, плюс колекція косівської кераміки, яка належить до світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Раджу піднятися сходами до оглядового майданчика — відкривається краєвид на місто і на пам’ятник яйцю. Наш друг каже, що це — на честь яйця, яким юний студент жбурнув у президента-втікача Януковича. Жартує, але приємно знати, що ця визначна подія, коли потенційний диктатор від страху перед курячим яйцем впав непритомний, сталася саме тут.
Базар
5 хвилин від Ратуші — Базар. У сезон тут продаються афини (чорниці), гогодзи (брусниця), румбамбар (ревінь) та білі гриби. Зворушливі букети від місцевих бабусь хочеться скуповувати оберемками (завжди так роблю, якщо чесно).
Будівля Базару (офіційно він має назву "Центральний ринок Івано-Франківська" і розташований на вул. Дністровській, 5) — приклад пізньорадянського модернізму. Його почали будувати в 1972 році за проєктом архітектора Зеновія Давидюка. Головною особливістю став купол діаметром 78 метрів без внутрішніх опор — інженерне досягнення, яке на той час не мало аналогів в Україні. Втім, зараз красу конструкції оцінити дуже важко через хаотични добудови навколо.
Художніймузей
У путівниках його називають перлиною барокової архітектури XVIII ст. Можливо, в реальності все трошки скромніше, але локація справді гарна. Поруч — "катедра", а навколо — тиша і спокій. Основна колекція музею зараз евакуйована, але проводяться експозиції. Часом — чудові.
Галерея "Ваґабундо"
Незалежний мистецький простір в Івано-Франківську розташований у підвалі на вулиці Пилипа Орлика, 7. Його відкрили у 2019 році за ініціативи Юрія Андруховича, Ростислава Шпука та Олександра Ковтуна, і відтоді це пульс культурного життя міста. Під час повномасштабної війни "Ваґабундо" перетворився на мистецьке бомбосховище, де продовжувалися творчі заходи навіть під час повітряних тривог. Простір активно проводить виставки, концерти, лекції та інші культурні події.
Промприлад. Реновація
Символ нового Франківська — інноваційний хаб у колишньому заводі, заснованому в 60-х роках. Він виробляв прилади для промисловості та енергетики, а зараз перетворився на один із найвідоміших урбаністичних проєктів в Україні. Тут є простори для навчання, досліджень, технологій, який перетворює старий радянський завод на сучасний інноваційний центр для освіти, бізнесу, мистецтва та урбаністики. У "Промприлад" можна інвестувати (інвестиції починаються від 1000 євро). На першому поверсі відкрився парфумерний магазин Жан з нереальним селектом брендів, а на верхньому є гарний гіпстерський бар з безліччю посадкових місць.
Фортифікаційні мури XVII ст.
Залишки міських укріплень, що колись оточували Станиславів, сьогодні мають напрочуд мальовничий вигляд. Всередині влаштовано простір, де можна купити вишиті сорочки Gaptuvalnya, придбати гуню, а також сувеніри та предмети мистецтва.
Є ресторан та кафе — обидва варті уваги.
Франківський драмтеатр
Театральний бум, про який в Україні сноби говорять саркастично, існував у Франківську ще задовго до того, як це стало мейнстрімом. Вогонь любові франківців до мистецтва розпалив генеральний директор, художній керівник театру, лауреат Шевченківської премії Ростислав Держипільський. Кожна з його вистав вартує уваги, а акторський склад — яскраве сузір’я: Ірма Вітовська, Роман Луцький, Олексій Гнатковський, Надія Левченко, Іван Бліндар. Вистави варті того, щоб спеціально їхати до ІФ.
Театр веде активну волонтерську роботу, проводить Шекспірівський фестиваль, а ще — дає майданчик безлічі українських театрів і приймає у себе культурні події, серед яких, до прикладу, — фестиваль Docudays.
Ресторани
У Франківську смачно і дешево. Серед легендарних точок на карті міста — "Пиріжкова" (вул. Дмитра Вітовського, 19) — прикарпатський аналог київської "Ярослави" на Ярвалу. Заклад діє з 50-х років минулого сторіччя, а в меню є пампухи з трояндою та апельсиновим джемом. Не можна оминути "Десятку" — вареники з томленою телятиною і грибною мачанкою вартують зірки Michelin (порції приголомшливі). Просто поруч з закладом — будинок, де жила легенда української кулінарії Дарія Цвек.
Для красивих сніданків — тераса відреставрованого готелю Nadiya Palace (в меню є навіть скони — рідкість для сніданкового меню України).
Спробувати яворівський гречаний пиріг, рецепт якого віднесений до гастрономічної спадщини ЮНЕСКО, потрібно в Домі Мулярових. Тутешній колекції старожитностей позаздрить будь-який краєзнавчий музей: гуцульська кераміка, одяг тощо.
На вечерю варто завітати до Ambassada — інтер’єр в дусі італійських палаццо десь в Лечче чи Бріндізі.
На крафтове пиво, яке подають в дуже інтелігентній манері, раджу завітати до Copper Head. Закохалась у заклад, коли якось восени побачила, як в середину заносили ящики великої, свіжої, духмяної малини — сказали, її використовують у приготуванні одного з сортів пива. Не надто люблю пиво, але зачарована естетикою місця (та огірками в паніровці).
Смачно годують в Fabrika, Delikacia, Шампанерія. Залишу посилання на смачні місця, якими ділилися інсайдери, тут.
Краса і здоров’я
Рівень стоматології тут космічно високий. Прийнято пояснювати це наявністю кафедри стоматології в місцевому медуніверситеті, але я для себе пояснюю це "станіславівським феноменом", тільки в dental-сфері. До своїх лікарів, Володимира та Ілони Яцишин в Evo Dent, я їжджу з Києва. Якщо коротко: навіть банальну гігієну зубів мені роблять під мікроскопом.
Щоразу намагаюся сумістити поїздку до Франківська з beauty-справами. Манікюр, педикюр, брови — все бездоганно і швидко роблять в Stories. Записуватися можна до кожного майстра — рівень стабільно високий у всіх (і завжди знайдуть вільне віконечко).
Контакти своєї колористки Оксани Гуцул даю тільки найближчим, але на честь дня народження міста ділюсь тут: крихітний салон Your Style на Сніжній, 52. Оксана не робить довгий масаж голови, зневажає млосне багатогодинне фарбування, не перебирає пасма із задумливим видом. Все дуже швидко, рішуче і бездоганно — обожнюю.
А ще в ІФ є парфумерні діснейленди Aromateque та Жан Niche Concept. Їх знайти можна по запаху (і я жартую лише трішки), але залишаю адреси.
