Співзасновники благодійного фонду "Янголи Києва" в інтервʼю VOGUE
У 19 років Маркіян Маційовський якось допомагав демонтувати квартиру в Івано-Франківську. На газовому лічильнику побачив стикер, на зразок тих, що клеять на автомобілі: "Об’єкт під охороною янголів". Спочатку Маркіян хотів зробити з цим написом бейсболки й колекцію мерчу. Та майже 10 років по тому знайшов іншу нагоду використати його — давши назву благодійному фонду, який заснував із товаришами у лютому 2022-го.
Сьогодні проєкт "Янголи Києва" ведуть тезки — Маркіян Маційовський і Маркіян Задумливий. У довоєнному житті перший був диджеєм і промоутером вечірок, другий — фотографом. Як більшість тих, хто сьогодні збирає кошти на продовольчі продукти, ліки та позашляховики, жоден з них тоді не мав амбіцій розвивати благодійність. Фонд народився з бажання бути корисними — і у відповідь на відчуття безпорадності, яке обступало країну на початку повномасштабного вторгнення.
Вранці 24-го вони разом із товаришем Ростиславом Алексіним склали установчий бюджет — близько 9 тисяч гривень. Утрьох вирушили на заправку, далі, крізь апокаліптичні черги, — в аптеку й супермаркет. Першу зібрану допомогу розподіляли по столичних підрозділах ТрО і приймали запити на наступні закупівлі. Одну з наших розмов перебив дзвінок: знайомий Маційовського, який представляє Club-Mate в Україні, повідомляв, що його компанія готова надати допомогу. Маркіян задоволений: каже, захисники й захисниці люблять тонізувальні напої. А ще — цигарки.
Спочатку "Янголи" допомагали військовикам і самотнім людям похилого віку (Маційовський зворушливо називає їх старенькими) — за запитами в Telegram-каналі купували й розвозили продукти харчування й медикаменти. Одними з перших вони приїжджали в деокуповані села Київщини: були в Заворичах, Мокреці й Бервиці, що біля Броварів. На власні очі бачили обстріляні хати й заміновані дороги, слухали свідчення місцевих про російський терор. Найгостріше вражали не понівечені будівлі та розграбовані господарства, а обійми старих жінок — вони простягали руки до незнайомих волонтерів, журились і плакали. "Емоційно складно було це пережити, але водночас це надихало: ти розумів, що робиш правильне діло", — каже Маційовський.
Із просуванням військ "Янголи" почали їздити на Південь України й на Донбас — фокус діяльності змістився на допомогу ЗСУ. Тепер у команді близько 30 волонтерів, є склад у Києві та система приймання й обробки гуманітарних запитів: у фонді збирають кошти на купівлю приладів нічного бачення, дронів і вантажівок. Один із найзначніших зборів — 50 тисяч євро на тягач і транспортувальний трал для військових. Запитую, наскільки небезпечно перебувати у прифронтових зонах, де працюєш на критичній до позицій ворога відстані. Маційовський натомість розповідає, як одного разу машина "Янголів" заблукала й натрапила на російський танк, — вдалося втекти. Ще з жартами згадує, як парився в бані у будинку товариша-військовика під Бахмутом, — під акомпанемент обстрілів за кілька кілометрів.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Маркіян багато міркував про свою кар’єру промоутера та диджея: здавалося, в новій українській реальності ця робота втрачає сенс. Проте, налагодивши операційну діяльність фонду, вирішив далі займатися музикою і знов організовувати вечірки. Минулого літа з дозволу Мінкультури на два місяці виїхав з України. Спочатку спільно з польським урбан-лейбломMISBHV зробив благодійний івент у Варшаві — кошти від продажу квитків надійшли на рахунок KyivAngels. Далі були вечірки в Берліні та Лейпцигу, де місцеві волонтери погодилися передати "Янголам" 15 генераторів. Цього літа Маційовський, чи DJ 69, як його знає публіка, також планує благодійні виступи — на черзі чеський Брно і знову Берлін.
На початку року разом із мисткинею Жанною Кадировою "Янголи" випустили стикериRussianRockets, а наприкінці березня анонсували запуск власного мерчу. З дизайном і виробництвом футболок KyivAngels допомогла дівчина Маційовського, дизайнерка MSBHV Олена Поливян. На футболках спереду світиться абрис архангела (робота ФєдіОбієса), а на спині перераховані місця, які за рік відвідали "Янголи": Бородянка, Чернігів, Гостомель.
Коли ми говорили з Маційовським уперше, він зізнавався, що хотів зняти документальний фільм про "ейфорію перемоги, сльози радості та печалі". Вісім місяців по тому каже, що таке кіно зніматиме багато хто. Тому після закінчення війни він планує відпочити. Мріє придбати коня — й галопувати десь широкими ланами.
Текст: Веня Брикалін
Фото: Stephan Lisowski
