Головну нагороду Венеційського кінофестивалю здобув режисер ЙоргосЛантімос — за сюреалістичну стрічку "Бідолашні створіння", де Емма Стоун блискуче зіграла юну дівчину Беллу Бакстер з мозком немовляти. Костюми у фільмі такі ж ексцентричні та захопливі, як і сама стрічка, — вони одразу перенесуть глядача в запаморочливий паралельний всесвіт, у якому відбувається ця дивна історія.
Белла Бакстер — молода жінка, яка живе в XIX столітті. Єдина проблема в тому, що в Белли... мозок і свідомість немовляти. Вона — об’єкт дивного експерименту, що був проведений її опікуном доктором Ґодвіном Бакстером (Віллем Дефо). Після трансплантації вона фактично є дитиною, яка вчиться ходити й говорити — до того ж вбрана у вигадливі сукні у стилі бебі-дол, вікторіанські шаровари та нічні сорочки. Але потім вона відкриває для себе секс, і це змінює все: Белла приєднується до свого нового коханця, байдужого Дункана Веддерберна (Марк Руффало) у бурхливій подорожі до Європи. Там вона нарешті отримує свободу експериментувати зі своїм гардеробом, поєднуючи прозорі спідниці з укороченими шовковими піджаками та яскраво-жовті плащі з блузами тілесного кольору. Відтоді, відповідно до того того як вона еволюціонує — від захоплення філософією та влаштування (із цікавості) на роботу в паризькій бордель до бажання стати лікарем, — так само розвиваються її незвичайні ансамблі.
"Я знала, що Йоргос не хотів, щоб це було схоже на науково-фантастичний чи старовинний фільм", — розповідає Голлі Веддінгтон, дизайнерка костюмів фільму. Раніше Веддінгтон працювала над костюмами для стрічки "Леді Макбет" з Флоренс П'ю. Працюючи над фільмом, вона знайшла натхнення у вікторіанській моді та вдихнула в неї нове життя завдяки використанню сучасних тканин, як-от пластик і латекс. Ефект дивовижний і збентежливий: костюми одночасно підкреслюють потойбічність Белли та показують, що ця героїня набагато випередила свій час.
Про алюзії на дитячий одяг та жіночі статеві органи
Коли ми вперше зустрічаємося з героїнею, Белла ще ніби немовля, яке додатково інфантилізують через одяг — у спосіб, в який її одягають опікуни. "Ми дотримувалися ідеї, що ви ніколи не побачите її належним чином одягненою", — каже Веддінгтон. "Це буває з усіма дітьми (у мене двоє маленьких дітей) — коли їх одягаєш, вони дуже швидко роздягаються. Тож у всьому, що ви бачите, чогось не вистачає. Вона більше одягнена зверху: на ній буде об’ємна блузка, але тільки з трусами — і босоніж. Мені хотілося справді дитячих тканин: стьобаного одягу, воланів, речей, які виглядають трохи схожими на пелюшки. Є також чимало посилань на жіночі статеві органи в костюмах Белли цього періоду — є блузка, яку ми назвали "вагінальною". Усі вони мають ці отвори — косу лінію посередині, а потім багато складок".
Про переосмислення вікторіанського стилю
"Мій улюблений костюм у всьому фільмі — це дивний аксесуар у вигляді хвоста, який Белла носить ще дитиною, — додає Веддінгтон. "Це наче витвір мистецтва — і дійсно схоже на хвіст русалки. Він був зроблений з шовку та паперу. На створення цього хвоста мене частково надихнула куртка-пуховик Moncler — я побачила такий аксесуар в історичній книзі й подумала: "Це схоже на Moncler". Хоч як дивно, це також справді відповідає тому періоду. У цьому фільмі є сучасні костюми, але все походить з історичного джерела — наприклад, усі її ліфи засновані на вікторіанських зразках".
Про "дорослий" стиль Белли
Коли Белла вирушає в подорож і починає вперше одягатися сама, її гардероб стає ще дивнішим. Наприклад, в одному з епізодів у Ліссабоні ми бачимо її просто у спідній білизні. У цій сцені ідея полягала в тому, що Белла, виходячи з готелю, де вони з Дунканом проводять час разом у ліжку, просто забуває вдягти спідницю. Її домробітниці, місіс Прим, немає поруч, щоб сказати їй про це, тому їй не спадає на думку вдягнутися належним чином. Отже, на ній просто нижня білизна в стилі 30-х — "ми спробували стилізувати її з вікторіанськими шароварами, але вони виглядали надто старовинними, тож ми просто додали ці кумедні черевики, натхнені витворами Андре Куррежа 1960-х".
Про пальто, яке нагадує своїм кольором презерватив
"Для сцен у публічному домі в Парижі я справді хотіла попрацювати з палітрою, яка зовсім не асоціювалася би з борделем", — продовжує художниця з костюмів. "Я уникала чорного та червоного й не хотіла чорної нижньої білизни — натомість вибирала більше речей натурального кольору. Жодна з жінок у стрічці також не носить корсетів — це було б занадто очевидно для нашого фільму. У Белли також є накидка, схожа на дощовик. Коли дівчина вперше приїжджає до Парижа, вона вдягає цю латексну річ кольору скибочки сиру. Це смішно, тому що на вулиці мороз, а вона носить це, а також тому, що вона вдягає це під час свого першого сексуального контакту в борделі — фактично героїня носить гігантський презерватив... Я хотіла, аби цей одяг викликав асоціації з презервативом. Це звучить огидно, але саме про це я думала".
Про новий етап у житті Белли
Під час перебування в борделі Белла продовжує вивчати філософію та починає відвідувати соціалістичні збори. У цей час вона вбрана в темне пальто та черевики — це суттєвий відхід від пишності її попереднього вигляду.
"Тепер Белла усвідомлює, що збирається стати лікарем, тому її образ змінюється", — пояснює Веддінгтон. "У неї та її подруги Туанетт є такі великі куртки з пишними рукавами, які були дуже популярні у Франції того часу. Цей виріб створено на основі оригінальної куртки — це фактично копія, але з меншою кількістю деталей. Але Белла не вдягла до неї спідницю, бо вона ще не навчилася робити ці речі, тому в неї просто голі ноги та ці вікторіанські чоботи. Спочатку бачимо її в кадрі в такому вигляді, коли вона сідає, тож ти думаєш: "О, тепер вона зливається з усіма цими чоловіками в костюмах". Потім вона встає, і ти бачиш її ноги, і розумієш: "Ні, вона все ще та сама Белла..."
