Венеційський кінофестиваль, що триватиме з 2 по 12 вересня, обіцяє бути гучним. Журі цьогоріч очолює Меггі Джилленгол, а почесні нагороди за внесок у кіномистецтво отримають Джордж Клуні та 93-річна легенда Голлівуду Еллен Берстін. У програмі — потенційні претенденти на "Оскар", напружені трилери, авторське кіно та документальні стрічки, які вже зараз викликають жваве обговорення.
"Дикий кінь"
Найімовірнішим фаворитом майбутнього нагородного сезону критики вже називають нову роботу Мартіна Макдони. Попередні фільми режисера — "Банші Інішерина" та "Три білборди за межами Еббінга, Міссурі" — після прем’єри у Венеції зібрали загалом два "Оскари" та 16 номінацій, тож очікування від нового проєкту надзвичайно високі.
Події стрічки розгортаються серед величних кам’яних статуй острова Пасхи напередодні військового перевороту в Чилі 1973 року. У центрі сюжету — двоє агентів ЦРУ (Джон Малкович і Сем Роквелл), які мають повалити чинний уряд. Однак усе виходить з-під контролю, коли вони знайомляться з двома бунтівними студентками, яких грають Маріана ді Джироламо та Аїлін Салас. До акторського складу також увійшли Паркер Поузі, Стів Бушемі та Том Вейтс. За чорним гумором Макдони, як завжди, приховується гострий політичний коментар, що напрочуд точно перегукується із сучасністю.
"Бункер"
Пенелопа Крус і Хав’єр Бардем — одна з найвідоміших творчих і сімейних пар європейського кіно — знову з’являться разом на екрані. Володар "Оскара" Флоріан Зеллер, автор фільмів "Батько та Син", запросив їх на головні ролі у своєму новому психологічному трилері.
Бардем грає архітектора, який отримує загадкове замовлення від мільярдера — побудувати абсолютно неприступний секретний бункер. Проєкт поступово поглинає все його життя, руйнує шлюб і стає каталізатором розпаду родини. Разом із ним та Крус у фільмі також знялися Пол Дано, Стівен Грем і Патрік Шварценеггер. Очікуємо на напружений сценарій та сильні акторські роботи.
Bucking Fastard
Новий фільм Вернера Герцога вже встиг стати одним із найбільш обговорюваних проєктів року. Спершу стрічку запрошували до конкурсної програми Каннського кінофестивалю, однак режисер відмовився, оскільки запропонований формат не давав змоги змагатися за "Золоту пальмову гілку". Тепер він претендуватиме на головну нагороду Венеції — "Золотого лева".
У центрі сюжету — сестри-близнючки Джин і Джоан Голбрук, яких грають Руні та Кейт Мара. Це перша спільна поява сестер на екрані. Героїні говорять в унісон, бачать однакові сни, закохані в одного чоловіка (Орландо Блум) і живуть майже повністю ізольовано від суспільства. Коли держава призначає їм соціального працівника (Домналл Глісон), щоб допомогти адаптуватися до сучасного світу, сестри раптом вирішують… прорити тунель крізь гірський масив у пошуках вигаданої країни, де можливе справжнє кохання. Абсурдно, сюрреалістично і дуже в дусі Герцога.
"Чорнила"
П’єсу Джеймса Грема "Чорнила", що вийшла у 2017 році, екранізував Денні Бойл — це його перша масштабна драматична робота з виразними оскарівськими амбіціями після фільму "Стів Джобс".
Фільм розповідає про становлення медіаімперії Руперта Мердока наприкінці 1960-х. Гай Пірс грає самого Мердока, а Джек О’Коннелл — редактора Daily Mail Ларрі Лемба, якого бізнесмен запрошує очолити The Sun після придбання газети. Клер Фой виконує роль Джулс Девіс — заступниці редактора та дружини Лемба. Історія показує безкомпромісну гонитву за прибутками, яка зрештою сформувала культуру сенсаційної таблоїдної журналістики, добре знайому й сьогодні.
"Прайм-тайм"
Роберт Паттінсон перевтілюється в стриманого й майже незворушного Кріса Генсена — культового ведучого американського шоу To Catch a Predator 2006 року — у повнометражному режисерському дебюті Ленса Оппенгайма, автора документального серіалу "Ярмарок Ренесансу".
Фільм переносить глядача у час, коли скандальне телешоу досягло піку популярності. Разом із поліцією команда Генсена проводила спецоперації, використовуючи неповнолітніх акторів-приманок, щоб викривати й затримувати чоловіків, підозрюваних у сексуальних злочинах проти дітей. Програма збирала багатомільйонну аудиторію, однак прагнення авторів щоразу шукати ще гучніші історії зрештою мало непередбачувані наслідки. Серед продюсерів стрічки — Арі Астер, а свою першу драматичну роль у кіно виконує співачка Фібі Бріджерс. Схоже, саме такий нестандартний байопік міг народитися лише під крилом студії A24.
"Ефект відлуння"
Алісія Вікандер, Сьюзен Сарандон і Лука Марінеллі зіграли головні ролі у новій роботі італійського режисера Андреа Паллаоро — автора стрічки "Ханна", за яку Шарлотта Ремплінг отримала Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю у 2017 році.
Це чуттєва історія про кохання, одержимість і внутрішню самотність, сценарій до якої написав Бернардо Бертолуччі. Він став останньою роботою легендарного режисера, який помер у 2018 році.
У центрі сюжету — успішний музичний продюсер, який бореться із залежністю та несподівано закохується в загадкову фізіотерапевтку. Знятий у мрійливій, майже гіпнотичній манері та пронизаний музикою, фільм обіцяє стати делікатною й дуже особистою даниною пам’яті Бертолуччі.
"Можливе кохання"
Після захоплених відгуків на стрічку "Палаюча" у 2018 році Лі Чхан Донг нарешті повертається з новою авторською роботою, присвяченою складним людським стосункам.
У центрі сюжету — дві сімейні пари: чоловік, який щойно втратив роботу, та його дружина, а також режисерка-документалістка і її чоловік. Вони об’єднуються, щоб зняти фільм, але творчий процес поступово оголює їхні найпотаємніші бажання й страхи. Акторський склад вражає: Чо Йо Чжон ("Паразити"), Чо Ін Сон (Hope), Соль Кьон Гу (Oasis) та Чон До Йон ("Таємне сяйво"). За словами авторів, структура фільму натхненна легендарним циклом "Декалог" Кшиштофа Кесльовського. Залишається лише дочекатися, чи стане ця робота одним із головних відкриттів Венеції.
"Ефект тіла" (Flesh Impact)
93-річна Еллен Берстін, яка цього року отримає у Венеції почесну нагороду за внесок у кіномистецтво, стала головною героїнею нового 17-хвилинного короткометражного фільму Меггі Джилленгол — президентки журі цьогорічного фестивалю.
Стрічка задумана як присвята Мерилін Монро до сторіччя від дня її народження. Дакота Джонсон втілює легендарну голлівудську зірку на піку її слави. Символічно, що сьогодні акторці 36 років — саме стільки було Монро, коли вона трагічно померла від передозування барбітуратів. Берстін натомість постає в образі тієї Мерилін, якою вона так і не встигла стати, — літньої акторки з прожитим життям і досвідом.
Замість чергової біографічної замальовки Джилленгол пропонує уважний погляд на міф про Мерилін Монро, розмірковуючи про стереотипи, які й досі визначають сприйняття її постаті.
