Що слід знати про виставку Соні Делоне
В арт-просторі Set відкрили виставку "Ритм кольору", присвячену Соні Делоне. Крім Соні, її учасники – українські художниці: Маша Рева, Оксана Левченя, Яся і Леся Хоменко, Олена Науменко, Єва Толуа і архітектор Флоріан Юр'єв. Разом з художницями та кураторкою виставки Катею Тейлор Vogue.ua розбирався, чому важливо знати про Соню Делоне.
Робота Олени НауменкоСоня Делоне прожила щасливе життя і була неймовірно успішною. Щоб розповісти про це, заглиблення у її біографію не уникнути. Вона народилася в Одесі і провела дитинство в Україні, але вже в 20 років (це був 1905-й) переїхала до Парижа. В Європі художниця зробила запаморочливу кар'єру: оформлювала балети для Сергія Дягілєва, керувала власним модним ательє (1925 року ілюстрація з її сукнею з'явилася на обкладинці британського Vogue), значно вплинула на розвиток ар-деко; робила ілюстрації для книжок, розробляла принти для тканин, працювала над скульптурою і керамікою.
Соня ДелонеНа виставці, яку придумала кураторка Катя Тейлор і команда агентства Port.agency, представлені дві роботи Соні Делоне з колекції Національного художнього музею України, листи і малюнки з приватних колекцій (один з найактивніших українських колекціонерів Соні – Євген Деменок), плакати, книжки. Партнери виставки – Французький інститут в Україні. Його президент Наталі Берас каже: "Я вражена тим, яку дослідницьку роботу виконала кураторка Катя Тейлор. Насамперед це стосується біографії, яку можна прочитати на плакатах у галереї. Біографія митця рідко стає окремим експонатом виставки і заслуговує такої пильної уваги, але у випадку з Делоне це закономірно: в Україні її не знають". "Соня Делоне – рок-зірка у Франції", – каже Катя Тейлор. – Вона дуже популярна серед колекціонерів, її архів перебуває в центрі Помпіду, але тут її ніхто не знає. Весною 2019 року ми робили її виставку в одеській галереї Invogue. Я давала багато інтерв'ю і мене вразило, що журналісти казали: "Ми ніколи не чули про цю художницю. Тому Соню Делоне потрібно відкривати Україні".
Катя ТейлорНавколо біографії Делоне багато нестикувань, дати раду з якими допомагає виставка. Найпростіший приклад – місце її народження. В англійській Вікіпедії зазначене місто Градизьк у Полтавській області, в українській – Одеса. На моє запитання, де ж правда, Катя Тейлор впевнено каже: Одеса. "У нас не просто версія, у нас історична правда. Ми бачили копії книжки рабинату, в якій зазначено, що Сара (справжнє ім'я Соні) народилася 1885 року в Одесі, більше того, є копії свідоцтва про народження, і ми покажемо його на виставці".
Ескізи Соні Делоне до балету Дягілєва "Клеопатра"Оскільки Соню Делоне нам ще доведеться відкривати, найцікавішим на виставці стане документальний відділ. Наприклад, листування Соні з рідними: після переїзду до Парижа Делоне написала лист до Петербурга, на ювілей весілля дядьки й тітки, які її виховували. Лист художниця ілюструвала вручну – це унікальний експонат. У цьому декоративному малюнку читається і її майбутнє захоплення ар-деко, і любов до орнаменталізму, який Соня, за її власним зізнанням, пов'язувала зі своїм українським походженням.
У лівому крилі галереї Катя Тейлор влаштувала студію "Сила творчості", до участі у якій запросила художниць Машу Реву, Оксану Левченю, Ясю і Лесю Хоменко, Олену Науменко, Єву Толуа і архітектора Флоріана Юр'єва. З Сонею Делоне у них багато спільного: художники працюють на стику індустрій – моди і дизайну, мистецтва і моди, демонструють справжню, не декларативну свободу творчості.
"Ми не хотіли давати прямі зв'язки: ось, є Соня Делоне, яка працювала з формою, а є Маша Рева, яка також працює з формою, або, наприклад, Олена Науменко", – пояснює Катя Тейлор. – "У ДНК митців, які представлені на виставці, є код авангарду: у когось він проявляється більше, у когось – менше. Про це цікаво поміркувати. В межах студії ми аналізуємо, як працюють сучасні художники, чи працюють вони на стику індустрій і навіщо, і чи дає це щось нове їхній практиці".
Роботи Маші РевиХудожниця і дизайнерка Маша Рева в інтерв'ю часто каже, що її цікавить авангард – відсилання до нього можна побачити не лише в її живописі, але і на принтах, які вона розробляє для одягу. З Делоне Машу в якомусь сенсі ріднить і багатофункціональність: Маша робить кераміку, принти, вбрання, займається живописом, оформлює вітрини і театральні вистави. "Коли я навчалась в Лондоні, то потрапила на ретроспективу Делоне в Tate Modern. Мене вразила її багатогранність і мультифункціональність, як художниця збирала різні елементи в одну історію", – розповідає Маша. – У 20-ті роки Соня робила тканини для невеликої голландської мануфактури Metz & Co. Робота в колаборації дуже актуальна сьогодні – і я, наприклад, сама часто працюю у колаборації з іншими брендами". У межах виставки про Соню Делоне Маша робить відкриту майстерню художника. Це роботи різних років: тут і керамічна ваза, покрита золотом, зроблена Машею в колаборації зі стилістом Надею Шаповал, і живопис, і одяг, і ескізи, перенесені на полотна розміром із стіну. З одного боку, місце свободи, з іншого – суто простір, в якому може з'явитись все, що завгодно, варто художнику лише захотіти.
Маша РеваХудожниця Леся Хоменко про авангард розмірковує так: "Я постійно думаю, як бути сучасним після періоду авангарду, після тих безстрашних речей, які робили митці початку ХХ століття. Наприклад, заперечувати живопис, як Дюшан, і пропонувати світу абсолютно нові речі. Я сама живописець – і мені цікаво простежити цей зв'язок". На відкритті виставки 14 листопада разом з сестрою, дизайнеркою Ясею Хоменко, Леся показала перформанс під назвою "День народження". Головною його героїнею стала дівчина, яка 14 листопада святкувала день народження (як і Делоне, до речі): Яся Хоменко пошила для неї білосніжну сукню з довгим подолом, який перетворюється на святковий стіл. На сукні-столі закуски, салати, пакети з подарунками і келихи з вином; весь вечір дівчина приймала цілком реальні привітання і подарунки. "Перформанс виріс з мого реального дня народження", – каже Леся. – Яся мені пошила сукню-скатертину, я покликала гостей і зробила перформанс. Він став рефлексією про те, що день народження часто перетворюється на повинність".
Леся і Яся ХоменкоНайзнаменитіший учасник цієї виставки – легендарний український архітектор, композитор, художник, автор "Тарілки" на Либідській, Флоріан Юр'єв. Катя Тейлор вибрала для цієї виставки дві живописні роботи Юр'єва, присвячені його авторській теорії "музики кольору". Художник розкладає музику і поезію на візуальний ряд. "Вибрала їх не випадково, бо у Соні був етап, коли вона займалася поезією живопису, і мені сподобалася перекличка між дослідженнями Флоріана і Соні", – каже Тейлор. Художниця Олена Науменко створила для виставки інтерактивну стіну з магнітами, якими можна створити свою картину у стилі Соні Делоне.
Робота Олени НауменкоЩе одна учасниця "студії", Оксана Левченя починала свою художню кар'єру з живопису, тоді запустила майстерню OLK manufactory, де вручну разом з командою майстрів шиє розкішні килими, а потім продовжила свої дослідження в жанрі текстильних інсталяцій в проєкті "Племена". Саме їх Оксана представляє в межах виставки "Ритм кольору" – це дві інсталяції з її проєкту "Неіснуючі племена", арт-об'єкти на стику дизайну, текстилю і мистецтва, зроблені за допомогою методу апсайклінгу.
Виставка "Ритм кольору" працюватиме до 15 грудня. Її організатори – Port.agency, Французький інститут в Україні та Посольство Франції в Україні.
Фото: Марія Павлюк
Читайте також
