5 митців з Білорусі, про яких потрібно знати
Уже кілька днів по всій Білорусі проходять акції протесту та мітинги тих, хто не згоден з офіційними результатами президентських виборів. Тим часом vogue.ua розповідає про сучасних музикантів, художників і артистів з Білорусі, які відомі на весь світ і за творчістю яких варто стежити.
Світлана Алексієвич — усесвітньо відома письменниця походженням з Білорусі, лауреатка Нобелівської премії, відома передусім як авторка "Чорнобильської молитви" — найпроникливішої книги про Чорнобиль з усіх написаних. Алексієвич народилася в Станіславі, нинішньому Івано-Франківську, у родині білоруса й українки, жила, вчилася й працювала в Білорусі, а у 2000-х переїхала до Європи. Її книги "У війни не жіноче обличчя", "Цинкові хлопчики", "Час second-hand. Кінець червоної людини" і, звісно, про Чорнобиль написані в жанрі документальної прози, часто ґрунтуються на інтерв’ю зі свідками подій, про яких пише Світлана, і перекладені на десятки мов у всьому світі. "Серйозному письменнику треба вибратися із середовища банальностей, яких зазвичай не бракує простій людині в пресі, на телебаченні. Це такий банальний, верхній шар слова. Письменник має пробратися кудись далі, до якоїсь таємниці нашого життя", — сказала Алексієвич в інтерв’ю vogue.ua.
Світлана АлексієвичДо певної міри культовий білоруський театр. Виник у 2005 році в Мінську, а з 2011 року офіційно зареєстрований у Великій Британії, де його команда попросила політичного притулку. Одна з найвідоміших їхніх вистав — Burning Doors, з якою білоруси об’їздили ввесь світ, зокрема, побували й у Києві. Це спектакль-маніфест, присвячений трьом політв’язням: Олегу Сенцову (на той момент), художнику Петру Павленському й активістці Марії Альохіній. Виставу створено в досить реалістичній манері, а основне завдання акторів — фізично зрозуміти й передати, що відчуває людина, коли її катують. Пов’язують білоруський театр і теплі відносини з Україною. Один з авторів музики до Burning Doors — лідер гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк.
Фото: https://www.facebook.com/belarusfreetheatre/"Мовчать удома" — дуже модний гурт з Білорусі, що працює в жанрах синтіпоп і ньювейв та пише тривожну музику, яка вже встигла стати символом нинішніх протестів у країні. Гурт створили у 2017 році музиканти Єгор Шкутко і Роман Комогорцев, а через рік їхній альбом "Поверхи" увійшов до двадцятки найкращих, на думку британських медіа. Торік музиканти створили саундтрек для кампейну Hugo Boss, виступили на фестивалях у Берліні, Парижі й Лондоні, і з’їздили в турне Європою. У "Мовчать удома" міжнародні амбіції: з минулого року гурт записує треки на німецькому лейблі. Музика "Мовчать удома" часто присвячена соціальним проблемам — самотності, депресії, самоідентифікації, а самі музиканти кажуть, що шукають натхнення в 1980-х.
Фото: https://www.facebook.com/molchatdomaband/Білоруська художниця Руфіна Базлова за останній тиждень встигла стати зіркою в соцмережах. Руфіна — 30-річна мисткиня, яка із 17 років живе в Празі й спеціалізується на роботах з вишиванням. Події, що відбуваються в її рідній Білорусі, не могли залишитися непоміченими, і Руфіна почала створювати традиційну білоруську вишивку за мотивами протестів у країні. Це виготовлені в мінімалістичній і делікатній манері візерунки, на яких можна легко впізнати сюжети з новин: протестантів, ОМОН і кандидатку в президенти Білорусі Світлану Тіхановську. Всі роботи розміщені в інстаграмі, а Руфіна тим часом оголосила про запуск колекції футболок із цією вишивкою.
Жанна Гладко — молода білоруська художниця-феміністка, яка працює з темою гендеру. У Жанни класична художня освіта (вона — графік), але захоплюється вона різними медіа — здебільшого фотографією та відео. Один з найгучніших проєктів Жанни — виставка Inciting force, у якій вона досліджує власні непрості стосунки з батьком. Три роки тому Гладко брала участь у груповій виставці білоруських художників у київському артцентрі Ізоляція.
Жанна Гладко
