Підвищений рівень кортизолу (гормону стресу) став майже універсальною реальністю сучасності. Надмірна кількість стимулів, нескінченна ментальна активність (до 6000 думок щодня, більшість із яких – негативні), поспіх і постійна гіперконективність роблять стрес звичним станом для більшості. І хоч ефективних способів боротьби з ним чимало, прості та доступні методи можуть бути не менш дієвими. Саме на них звертає увагу експерт з довголіття Ден Бюттнер.
Під час участі в подкасті High Net Purpose дослідник так званих "блакитних зон" (регіонів світу з найвищою тривалістю життя) наголосив: "Медитація, ведення щоденника або інші техніки зняття стресу вимагають регулярності, тож багато хто швидко втрачає мотивацію. Натомість ключовим є системний підхід до простих речей, які легко впровадити у повсякденність".
Розмова проти стресу
За словами Бюттнера, одна з найпростіших і водночас ефективних звичок для зниження рівня стресу – це розмова з іншою людиною. Просте спілкування з сусідом або випадкова розмова в черзі може стати способом знизити рівень кортизолу. Людей дослідник називає природними "антистресовими чинниками". Навколишнє середовище і соціальні контакти мають величезне значення. Саме через цей призматичний фільтр формується реакція нервової системи. До речі, у TikTok зараз активно обговорюють відео про те, як нервова система найближчих п’яти людей, з якими постійно взаємодіємо, здатна впливати на власний стан. Вона регулює або ж, навпаки, дестабілізує його.
Малі розмови – великі наслідки
Цю ж ідею підтримують психологи, які працюють із професійним вигоранням. Якщо виникає відчуття стресу на роботі, коротка розмова з колегою – один зі способів повернутися до стану рівноваги. Це не обов’язково має бути глибока дискусія. Іноді достатньо легкої розмови з візуальним контактом і живою соціальною взаємодією, щоб вийти з кола тривожних думок.
Соціальні зв’язки – гарантія довгого життя
Один із головних висновків Бюттнера, заснований на багаторічному вивченні "блакитних зон": "Стійкі соціальні зв’язки – це фундамент не лише довголіття, а й стабільного психічного стану". Розмови, близькість, підтримка друзів і родини безпосередньо впливають на рівень стресу й загальну якість життя. І навіть одна щира розмова з матір’ю або подругою у складний момент може принести відчутне полегшення. Цю тезу підтверджує також докторка Деніз Ламболі у книзі "Вгадай мій вік, якщо зможеш", написаній у співавторстві з доктором Олів’є Кортеном-Кларенсом. Вона наголошує: "У зонах довголіття люди сміються, спілкуються, ведуть активне соціальне життя і це напряму корелює зі станом здоров’я та тривалістю життя".
Наукові підтвердження
Гарвардське дослідження, розпочате ще 1938 року, виявило чітку залежність між кількістю соціальних контактів і тривалістю життя. Ще одне масштабне дослідження за участю понад 300 000 осіб продемонструвало: ті, хто мав менше соціальних зв’язків, удвічі частіше помирали передчасно.
За матеріалами: Vogue.es