До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Нотний стан: чому парфуми викликають такі яскраві спогади

Ольфакторна пам’ять і ноти улюблених парфумів занурюють у події багаторічної давнини

Реклама

Щоразу опиняючись у Франції, я неодмінно заходжу в антикварні парфумерні крамнички та ставлю одне запитання, відповідь на яке знаю наперед: "Чи немає у вас, часом, Monsieur Rochas?"

Крім того, що цей аромат був легендою свого часу, його носив мій тато. Я як зараз бачу темно-коричневу коробочку, що гордо красується на туалетному столику в спальні батьків у містечку Дечин на півночі Чехії. Щоб було зрозуміліше — я говорю про початок 1980-х, коли французькі парфуми були рідкісним явищем у країнах соціалістичного блоку, де я народилася.

Мій батько був тренером національної збірної Чехословаччини з волейболу. Його кар’єра скінчилася в 1970-х, коли він підписав антиурядову петицію. Відтоді він працював машиністом потягу. Батько носив одяг, зшитий на замовлення, і французькі парфуми: портовий Дечин на кордоні з Німеччиною давав можливість діставати рідкісні речі з Заходу.

Одного вересневого ранку в 55-річному віці батько помер — і з ним пішли його парфуми

40 років по тому я пам’ятаю моменти, коли батько виймав полірований флакон і кількома елегантними рухами розпилював аромат навколо мене. Це одні з найяскравіших спогадів мого дитинства. На жаль, цей аромат оточував мене лише чотири роки. Одного вересневого ранку в 55-річному віці батько помер — і з ним пішли його парфуми. Хоча коробочка залишалася на туалетному столику ще кілька років, мені ніколи не ставало духу відкрити флакон і зануритись у спогади. Хіба я могла подумати, що маритиму ним і через чотири десятиріччя.

Я працюю редакторкою краси вже понад 25 років — і маю доступ до безлічі парфумерних скарбів. Удома я влаштувала невеликий (та ні, насправді велетенський) парфумерний чи то гардероб, чи то музей — цілу кімнату, де підтримується постійна температура і не світить сонце, щоб парфуми зберігалися десятиліттями. Та я все одно сумую за одним. Тим, про який мріяла з дитинства. Тим, що назавжди залишився в моїй пам’яті.

Його можна пошукати на Amazon або eBay, але я боюся, що натраплю на підробку або на "мертвий" аромат, який погано зберігався і втратив свій первісний шарм. Я навіть писала в Дім Rochas, проте мене переадресовували до дистриб’юторів. Звісно, ті про нього й не чули.

Monsieur Rochas, який з’явився 1969 року, давно знятий з виробництва. У 1990-х він став жертвою ринку, що стрімко зростав і стер з лиця землі багато виняткових парфумів. Видатне творіння Гі Робера було яскравим прикладом того, як працювати з унікальними інгредієнтами: ветивер, герань, гвоздика, тютюн, гальбанум, мох і пачулі. Він був еталоном для парфумерів старої школи — на його прикладі навчалися складати ці інгредієнти в гармонійну композицію.

Щойно ви відчуваєте аромат, ви поринаєте в дитинство, в усі свої враження і спогади

"Щойно ви відчуваєте аромат, ви поринаєте в дитинство, в усі свої враження і спогади", — каже легендарний французький парфумер Жак Кавальє Бельтруд. Ми сидимо в його залитій сонцем студії на розкішній віллі із садом на пагорбі у французькому Грассі, де він створює парфуми для Louis Vuitton, BVLGARI і Fenty Beauty.

Жак зізнається, що творить за власними спогадами — незалежно від того, чи йдуть вони глибоко в минуле, чи це просто швидкоплинна мить, яку він нещодавно пережив.

"Але ми можемо обдурити мозок, чи не так? — перепитую я. — Не так давно я почала носити аромати, в яких домінує ваніль". Тут невеличке пояснення, адже ваніль зазвичай обожнюють усі. Традиційно її у нас використовують тільки на Різдво для випічки солодощів. Але моє Різдво пов’язане зі смертю найдорожчих рідних, сумом і величезним душевним дискомфортом. Бабуся казала, що мені не можна плакати або скаржитися, тому що моя поведінка засмучуватиме маму і це буде моя провина. Неважко здогадатися, чому для мене аромат ванілі, глибока журба та приховані емоції тісно пов’язані. Я змогла викорінити їх завдяки когнітивно-поведінковій терапії. Звісно, цього всього я парфумерові не розповідаю.

"Дещо схоже і в мене, — посміхається Кавальє. — Я в дитинстві ненавидів анчоуси, а зараз? Люблю!" І додає на одному подиху: "Але насправді ми на 95 % не здатні змінити те, як сприймаємо аромати і які емоції з ними асоціюємо".

Один аромат не може задовольнити всіх: у кожного свої асоціації та емоційні якорі

Один аромат не може задовольнити всіх: у кожного свої асоціації та емоційні якорі, різний досвід, спогади, тригери — а отже й відчуття, які видає мозок. Це відбувається підсвідомо, але ці природні реакції організму також дають можливість створювати певні почування через вплив ароматів. І це формує тренди.

Нинішній бум навколо ванілі — це прагнення колективного підсвідомого заспокоїтися, відчути захищеність і комфорт

Нинішній бум навколо ванілі — це прагнення колективного підсвідомого заспокоїтися, відчути захищеність і комфорт. Парфумери та маркетингові команди брендів добре це знають, тому представляють нам YSL Black Opium Le Parfum із чотирма видами ванілі, доповненої нотами кави (ранковий комфорт і надія на новий день) та пачулі (аромат зелені, заспокійлива природа), Mugler Angel Elixir і Goddess, Burberry.

Такі аромати повертаються до витоків парфумерії, коли ще ніхто не зважав на мейнстрим. Вони йдуть власним шляхом і створюють підмурок нових спогадів, до яких у майбутньому можна буде повернутися і згадати моменти, прожиті в оточенні їхньої аури. Хороші чи погані, світлі чи сумні.

Я продовжую розмірковувати над тим, як могла би статися моя зустріч із головним ароматом мого дитинства. Що як я відкрию скриньку Пандори...

Я продовжую розмірковувати над тим, як могла би статися моя зустріч із головним ароматом мого дитинства. Що як я відкрию скриньку Пандори, яка мала залишитися закритою назавжди? Або, навпаки, прийде відчуття безмірної радості? Я не знаю. Коли під час візиту до студії Жака Кавальє мені випадає нагода спробувати себе в ролі парфумера, я інстинктивно продовжую розмову, яку ми з майстром мали кілька годин тому. І ставлю перед собою завдання пробудити глибоко поховані спогади про тата. Я створюю аромат, який, мабуть, не має нічого спільного з тим, яким користувався батько, але я уявляю його саме так. Працюю з добрячою дозою пачулів, а також із ніжними квітковими нотами, які мені видаються надзвичайно елегантними й позачасовими, та дещицею інших інгредієнтів, які я, з дозволу, залишу при собі.

Насамкінець цієї вправи особистий помічник Кавальє просить у мене рецепт, який я ретельно записую під час семінару. Майстер залишає його собі. Хтозна, може колись з’явиться аромат, який загубився в часі та про який мріє маленька дівчинка, що досі живе десь у глибині моєї душі. Як спогад про щасливі дні, коли світ був залитий сонцем, коли кожен ранок обіцяв новий чудовий день у компанії елегантного, начитаного та надзвичайно чарівного чоловіка, від якого я успадкувала не тільки блакитні очі та виняткове відчуття кольору, а й пристрасть до прекрасного. Чи повернуся я нарешті до свого коріння? Аромат покаже.

Текст: Сінді Керберова

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.