"Вивчаючи квазібезмесртні мікроорганізми, здатні до нескінченної регенерації навіть за екстремальних обставин (радіація, температура тощо), я відкрив секрет їхнього довголіття", – каже хорватський науковець, професор клітинної біології, дійсний член Французької академії наук Мирослав Радман. Він зробив видатне наукове відкриття, яке обіцяє, серед іншого, змінити і підхід до засобів проти старіння шкіри.
VOGUE UA зустрівся з Радманом рівно рік тому в Парижі, де своє відкриття він представив на світовому конгресі з косметології IMCAS – разом з французьким skincare брендом Institut Esthedrm. Тоді навколо виник ажіотаж, аудиторії, де він виступав, були забиті під зав'язку, а приїзду засобу в Україну потім довелося чекати ще півроку. Зараз користувачі познайомилися з сироваткою Age Proteome, в якій використали Радманівські відкриття, та оцінили її.
Про Радмана треба сказати окремо. Він першим з хорватських вчених увійшов до складу Французької академії наук. Він невтомний: попри вік (а йому виповнюється 80), він випромінює енергію і слугує живим підтвердженням власних теорій старіння. А свого часу – став співзасновником Середземноморського інституту наук про життя у хорватському Спліті.
Радман вивчав експериментальну біологію, фізичну хімію та молекулярну біологію в Загребі та Брюсселі, займався дослідженнями у Гарварді та Університеті Парижу. Наука – це його життя, втім, не сама тільки наука. Радман допитливий, відкритий, життєлюбний та балакучий. Він іронізує з приводу власного багатослів"я, а організатори виступу приречено машуть рукою на таймінг – з байками Радмана жоден графік не впорається.
Він, вчений зі світовим ім"ям, автор книг, дослідник, геть не вважає, що застосування його відкриттів в косметології – таке прикладне і корисне – певним чином знецінює його наукову вагу. Він впевнений, що наука має служити людству.
Якщо передавати його спіч коротко та спрощено, то можна розповісти наступне. Багато часу Радман вивчав мікроорганізми з видатною життєстійкістю. Їх виділяють в окремий клас – екстремофіли та називають квазібезсмертними, адже вони здатні до регенерації навіть за екстремальних обставин. Ані радіація, ані наднизькі температури не здатні позбавити їх життєвої сили. Як можливо, щоб пошкодження їхньої ДНК не викликало їхню смерть?
Бактерії екстремофіли – це справжні охоронці білків від пошкоджень. Навіть якщо вціліло кілька фрагментів ДНК, "неокислювані" білки вступають у гру для її відновлення. Радман резонно вирішив, що він зосередиться не на ДНК, а на білках та їхній ролі в процесі старіння.
І тут потрібний невеличкий відступ, щоб пояснити, чому його підхід – це революція.
Існує декілька теорій старіння. Всі вони вважають, що причина старіння "зашита" в ДНК. Так, тіломірна теорія старіння каже, що клітини здатні ділитися (а отже і оновлюватися) лише певну кількість разів. Щойно цей ліміт вичерпується, наступає старіння. Оксидативна теорія проголошує, що причина старіння – окислювальний стрес, коли в результаті дії активних форм кисню такі важливі компоненти клітини як білки, ліпіди і ДНК окислюються та припиняють нормально працювати тощо.
Підхід до боротьби зі старінням (шкіри, в тому числу), традиційно був направлений на роботу з геномом, тобто з ДНК. Радман вирішив подивитися на проблему старіння не через ДНК (геном), а через роботу білків (сукупність білків називається протеом).
Білки – це другий за обсягом компонент тіла та шкіри (після води): організм складається з них на 1/5. Щоб шкіра була пружною та сяйливою, недостатньо просто мати достатню кількість білку колагену. Для цього потрібно, щоб він укладався в правильну 3-D структуру (яка, власне, і гарантує пружність шкіри, формуючи її каркас). Колаген не складається в красиві спіралі сам по собі – тут потрібна допомога білків шаперонів (вони активні вночі, – так працюють циркадними ритмами шкіри). Крім того, шаперони – справжні біологічні щити, які мають потужні антиоксидантні властивості. Отже, якщо працювати з шаперонами, то клітини відновлютимуться легше та ефективніше. Адже, коли можливі неполадки в роботі білків будуть під контролем, під контролем буде і причина старіння.
Таким чином, ключ до управління старінням – не в ДНК, а в протеомі. І якщо націлитися на причину старіння – зміни протеома – то можна одночасно купірувати й її наслідки.
Біологічний вік шкіри не обов"язково має бути пов"язаним з хронологічним віком людини. Якщо захистити міцність білків, то системи відновлення клітин працюватимуть без збоїв.
В співпраці з NAOS (Institut Esthederm, Bioderma, Etat Pur) Радман зміг реалізувати свій революційний підхід. Запатентована молекула Age Proteom може підтримати активність білків, захистити їх від окислення і зберегти структуру протеома. Саме її включили до складу сироватки Age Proteom Institut Esthederm. Її біоміметичні інгредієнти поважають екосистему шкіри та забезпечують ідеальну переносимість.
Сироватка має потужну зволожувальну дію, підвищує клітинний метаболізм завдяки клітиній воді CW, – це запатентований комплекс, що містить мінеральні солі, карнозин, АТФ (аденозинтрифосфорну кислоту, що відповідає за передачу енергії між клітинами), ацетильовану гіалуронову кислоту
Сироватку можна не "закривати" кремом – вона комфортна для всіх типів шкіри. Використовувати її можна в будь-якому віці, людям з будь-яким типом шкіри. Достатньо всього одного місяця, щоб знизити наслідки карбонілювання – процесу, що відповідає за незворотні пошкодження, пов'язані зі старінням шкіри. У роговому шарі воно спричиняє зниження вологоутримання та за зневоднення. В епідермісі – підштовхує кератинизацію, яка позбавляє шкіру сяйва. У дермі – викликає зміни у фібробластах, руйнує волокна колагену та еластину.
Вже після одного місяця користування сироваткою Age Proteom зморшки скорочуються, підвищується пружність і щільність шкіри, а колір обличчя стає більш рівномірним і сяючим. Здається, це саме те, що нам потрібно.
