Навколо жіночої інтимної гігієни – безліч міфів. Їх розвіюють Катерина Павлова, акушерка-гінекологиня, ICSI Clinic, Ольга Дяченко, акушерка-гінекологиня, ендокринологиня, онкогінекологиня, медична директорка Sandler Clinic, Людмила Шупенюк, акушерка-гінекологиня, лікарка вищої категорії, засновниця Shupeniuk Medical сlub, та акушерка-гінекологиня Юлія Пужняк, спеціалістка у сфері інтимної гінекології, експертка Woman Essentials
Людмила Шупенюк, акушерка-гінекологиня, лікарка вищої категорії, засновниця клініки Shupeniuk Medical сlub
Піхва, вагіна – це синоними
Це міф. Дійсно, довгий час існувала плутанина з назвою жіночих статевих органів; Гвінет Пелтроу в серіалі Goop вживає слово "vagina"; існує книга "Монологи вагіни".
Людмила Шупенюк пояснює: все, що ми бачимо зовні, – великі статеві губи, малі статеві губи, вхід в піхву (або vagina – латиною) – це зовнішні жіночі статеві органи, що мають назву "вульва".
Піхва або вагіна – це те, що відноситься до внутрішніх статевих органів. Тож вульва і вагіна – це різні анатомічні структури, з різними PH, з різною мікрофлорою тощо.
За зоною бікіні потрібний особливий догляд – так само, як і за обличчям
Майже правда. Шкіра вульви може старіти так само, як і шкіра обличчя, може мати такі ж самі захворювання, а іноді і більш специфічні. Відповідно агресивний догляд, процедури, неправильне використання засобів у догляді можуть викликати захворювання шкіри вульви, так само, як і в інших ділянках тіла.
Особливий догляд необхідний жінкам у періменопаузі та менопаузі: шкіра є гормоночутливою, і зниження рівня гормонів іноді може призводити до появи захворювань у жінок.
Якщо на чорній ластовиці трусиків тканина змінює колір, то це симптом захворювання
Це міф. Виділення – це фізіологічна норма, але вони не мають бути патологічними. Було б дивно, якщо б на білизні не залишалися ознаки виділень, тому що сухість притаманна або певному віку, або певним захворюванням.
Тому більшість жінок намагається використовувати щоденні прокладки, щоб не псувати білизну. Хоча це абсолютно невиправдано.
Душ необхіднийі до сексу, і після сексу
Душ необхідний до сексу – і це справедливо і для жінок, і для чоловіків. Втім, після сексу таких жорстких настанов немає – особливо для пари, яка намагається зачати дитину.
Не можна спати з тампоном
Категоричності тут немає, але все ж таки я би рекомендувала на ніч використовувати прокладку. Хоча б тому, що тампон бажано змінювати кожні 4 години, – і не варто заради цього не спати вночі. Якщо тампон тривалий час знаходиться всередині, то це може стати причиною запальних ускладнень. Це трапляється не часто, але випадки існують. Тому бажано спати все ж таки з прокладкою.
Менструальна чаша – кращий засіб гігієни під час місячних, ніж прокладки та тампони
Це міф. Правда в тому, що кожна обирає для себе. Найкращий засіб гігієни – той, що зручніший жінці, підходить, не викликає алергії, протипоказань і використовується правильно. Втім, варто знати: тривале збереження крові всередині, а особливо, якщо є захворювання або інфекції, можуть стати причиною запальних процесів.
Катерина Павлова, акушерка-гінекологиня, ICSI Clinic
Будь-яка косметика для інтимної зони – це шкода в чистому вигляді
Це частково міф. Вагіна сама себе очищує і не потребує внутрішнього миття або застосування косметичних засобів. Вагінальний епітелій постійно відлущується і виробляє секрет, який допомагає підтримувати баланс мікрофлори та нормальний pH без додаткового очищення.
Засоби для інтимної гігієни, особливо ті, що мають високу лужність, ароматизатори чи агресивні поверхнево-активні речовини (ПАР), порушують баланс pH та нормальну мікрофлору піхви. В той час, як pH-збалансовані (pH 3,8-4,5) та дерматологічно/гінекологічно протестовані засоби для миття зовнішніх статевих органів, здатні безпечно підтримувати чистоту вульви.
Щоб підтримувати чистоту в інтимній зоні, варто використовувати інтимний душ щоразу після вбиральні, а якщо такої можливості немає – вологі серветки
Це міф. І вагінальна, і перианальна зона мають власні механізми самоочищення. Використання душу всередині піхви або часте активне миття може порушити мікрофлору і природний кислотно-лужний баланс. Нормальна мікрофлора піхви, яка складається в основному з лактобацил, підтримує кислий pH та захищає від патогенів. Струмінь води, мило або інші розчини можуть розмити корисні бактерії і змінити pH, що сприяє росту шкідливих мікроорганізмів. Тому звичайна вода і легке промокання рушником після вбиральні – достатньо.
Щодо вологих серветок, – більшість містять у складі ароматизатори, спирт або ПАР, що може провокувати подразнення, контактний дерматит або мікробіологічний дисбаланс. Вологі серветки можна використовувати в окремих випадках, але варто замінювати ними звичайний догляд.
Не варто займатися сексом під час менструації
Це надто категорично. Є нюанси, про які важливо знати. Секс під час менструації не є медично забороненим або шкідливим сам по собі, якщо обидва партнери почуваються комфортно і немає протипоказань.
Під час менструації шийка матки може бути дещо відкрита, що допускає проникнення бактерій у матку з піхви. Це не завжди призводить до проблем, але ризик інфекцій підвищується. Також наявність менструальної крові може підвищувати передачу деяких інфекцій, включно з ВІЛ та іншими ІПСШ, якщо є відкриті рани або контакт слизових.
Нарешті, деякі люди відчувають підвищену чутливість, спазми або дискомфорт під час менструації, що призводить до того, що секс може бути неприємним або небажаним.
Стрінги, надмірно обтисла/мереживна/латексна білизна реально шкодять інтимному здоров’ю
Це дуже близько до правди. Хоча прямих доказів немає, але механізми можна логічно обґрунтувати. Вузька частина може рухатися і переносити бактерії з анальної області до області вульви/уретри, що теоретично підвищує ризик інфекцій.
Синтетика, мереживо або латекс менш "дихають", можуть утримувати вологу і тепло, що створює сприятливе середовище для росту бактерій і дріжджів. Надмірно туга білизна може подразнювати шкіру та сприяти натиранню. Тому краще обирати білизну з натуральних, "дихаючих" тканин (100 % бавовна) для повсякденного носіння та уникати синтетичних, непроникних матеріалів.
Детокс для піхви, трав’яні тампони, парові процедури – це нові прогресивні тренди, які мали би просуватися активніше
Це не "прогресивний тренд", а маркетинговий феномен. Жоден з цих "детокс-методів" не має доказів користі для здоровʼя піхви і в деяких випадках може бути шкідливим. Нагадаю, піхва має власний мікробіом, що фізіологічно підтримується організмом. Це означає, що всередині піхви немає "токсинів", які потрібно виводити так званими детокс-процедурами. Під словом "детокс" частіше за все продається те, що містить ефірні олії, трави, луги тощо. Такі засоби можуть викликати алергічні реакції та порушення мікробіому. Парові процедури можуть посилювати запалення при його наявності та викликати опіки. Тому дані процедури можуть збільшувати ризик бактеріального вагінозу, кандидозу або подразнення, особливо при регулярному використанні.
Лікарка-експертка з 25 річним досвідом , акушерка-гінекологиня вищої категорії , гінекологиня-ендокринологиня, онко-гінекологиня, медична директорка Sandler clinic Ольга Дяченко
Щоденні прокладки викликають кандидоз
Міф. Саме використання щоденних прокладок не є причиною кандидозу. Однак тривале носіння без заміни, обтислий одяг та синтетичні матеріали знижують доступ кисню та створюють вологе середовище, що порушує балансу мікрофлори.
Не можна використовувати тільки тампони протягом всієї менструації
Міф. Тампони можна використовувати протягом усіх днів менструації. Головне — правильно підібрана абсорбція та вчасна заміна.
Тампони потрібно змінювати кожні 6–8 годин
Частково правда. Оптимально змінювати тампон кожні 4–6 годин. Це важливо для гієни та зниження ризику запальних процесів, бо кров – ідеальне середовище для розмноження мікроорганізмів .
Запах в інтимній зоні – сигнал відвідати лікаря
Частково правда. Легкий природний слабо-кислий запах є нормою і свідчить про достатню кількість корисних лактобактерій. Але різкий, незвичний або неприємний запах може бути симптомом інфекції чи дисбіозу і є приводом для консультації з лікарем.
Сечовипускання після сексу знижує ризик циститу
Правда. Після статевого контакту сечовипускання допомагає механічно видалити бактерії з уретри. Це проста і ефективна рекомендація для профілактики посткоїтального циститу.
Лікарка акушерка-гінекологиня Юлія Пужняк, спеціалістка у сфері інтимної гінекології, експертка бренду Woman Essentials
Вульва — орган, що чудово очищується сам, і гелі/пінки для інтимної гігієни — це маркетинг
Це міф. Самоочисним органом є піхва, а не вульва. Піхва має власну мікрофлору, кисле середовище та фізіологічні виділення, які забезпечують природне очищення. А вульва – це зовнішні статеві органи (великі та малі статеві губи, клітор, присінок піхви). Це шкіра і слизова оболонка. І як будь-яка зовнішня ділянка тіла, вона потребує гігієни.
Вульва контактує з потом, сечею, менструальною кров’ю, виділеннями, має власні сальні й потові залози. Тому регулярний, але делікатний догляд потрібен для здоров’я.
Важливо, щоб засоби були з фізіологічним pH, не містили агресивних ПАР і ароматизаторів.
Дезодоранти в інтимній зоні категорично заборонені
Слово "категорично" в медицині звучить рідко. І тема інтимних дезодорантів — не виняток.
Проблема не в самому факті використання засобу, а в його складі та способі застосування. Якщо в ньому немає спиртів, інтенсивних ароматизаторів, антисептиків і якщо його не наносити всередину піхви, то, звісно, він не заборонений. Знову ж таки, вульва — це в тому числі й шкіра, яка потребує догляду.
Але важливий момент: якщо з’являється різкий або нетиповий запах, його не варто маскувати. Це привід звернутися до лікаря.
Виділення (окрім менструальних) — сигнал проблем зі здоровʼям.
Виділення — це не патологія. Це фізіологія.
Ідея про те, що будь-які виділення (окрім менструальних) — це ознака проблем зі здоров’ям, виникла швидше з культури сорому, ніж із медицини.
Вагінальні виділення — природний механізм саморегуляції. Вони складаються з секрету шийки матки, клітин епітелію та компонентів мікрофлори. Їхня функція — зволоження, захист і підтримка балансу середовища.
Норма не виглядає однаково для всіх. Залежно від фази циклу, від гормонального фону жінки, від прийому препаратів, зокрема КОК, виділення можуть бути й рідкими, й рясними, й тягучими тощо. І це ніяка не проблема із здоров’ям.
Але якщо виділення змінюють колір (жовтий, зелений, сірий), якщо зʼявляється запах чи тим більше свербіж, печіння, дискомфорт, то це вже не норма — а привід звернутися на огляд і консультацію до лікаря.
Спринцювання показане лише в двох випадках: запобігання небажаній вагітності та призначення лікаря.
Це небезпечний міф. Спринцювання не показане ніколи!
Твердження, що спринцювання може запобігти небажаній вагітності, — не просто міф, а небезпечна помилка. Сперматозоїди потрапляють у цервікальний канал протягом лічених хвилин після еякуляції. Жодне промивання піхви водою чи розчинами не здатне "вимити" їх назад. Ефективність такого методу дорівнює нулю — натомість ризики цілком реальні.
Спринцювання порушує природне кисле середовище піхви, вимиває лактобактерії та підвищує ризик бактеріального вагінозу, кандидозу й запальних захворювань органів малого таза.
Саме тому міжнародні професійні спільноти — зокрема American College of Obstetricians and Gynecologists та World Health Organization — не рекомендують спринцювання як метод гігієни чи контрацепції.
Тепер щодо "за призначенням лікаря". У сучасній доказовій гінекології показань до спринцювань не існує. Для лікування застосовуються вагінальні препарати (свічки, таблетки, гелі), які не порушують мікробіом так агресивно.
Необхідно завжди відновлювати мікрофлору після антибіотиків
Антибіотики справді можуть впливати на мікробіом — зокрема кишковий і вагінальний. Вони знижують кількість не лише патогенних бактерій, а й частину корисних мікроорганізмів. Однак у більшості здорових жінок вагінальна мікрофлора здатна відновитися самостійно протягом кількох тижнів після завершення терапії.
Піхва — це динамічна екосистема, в якій домінують лактобактерії. За відсутності симптомів (свербіж, печіння, патологічні виділення, неприємний запах) профілактичне "лікування на всяк випадок" не є обов’язковим. Достатньо буде просто інтимного догляду, який містить у своєму складі пробіотики й молочну кислоту.
Але якщо в анамнезі вже були епізоди антибіотик-асоційованого кандидозу або ви перебуваєте на тривалих чи повторних курсах антибіотиків, тоді пробіотики інтравагінально будуть потрібні.
Пробіотики для інтимної зони — це маркетинг
Це міф. Пробіотики в складі інтимного догляду запобігають бактеріальному вагінозу, вульвовагінальному кандидозу, іншим вагінітам, підвищують місцевий імунітет, забезпечують оптимальне кисле середовище для запобігання росту патогенних бактерій.
Тож пробіотики — це здоров’я жіночої статевої системи.
