VOGUE UA CONFERENCE
search Created with Sketch.

Віднесені метром: все про виставку Christian Dior: Designer of Dreams

11 листопада 2017

У паризькому Музеї декоративного мистецтва до 7 січня відкрита виставка Christian Dior: Designer of Dreams. У мріях Діора і глядачів, як виявилося, не так просто розібратися.

Масштабна, як парад до 70-річного юбілею, виставка Dior відкривається не найочікуванішою річчю зі спадку Будинку: сукнею «Чортиця» (Diablesse) – найбільш драматичною з усіх можливих в палітрі, червоною сукнею в стилі new look з колекції осінь-зима – 1947/1948. Не Діором, якого люблять за «елегантну нейтральність» сірого і рожевого відтінків «щастя та жіночності», не принтованими ніжною флорою шовками – а саме червоним. «Цей колір відображає усмішку жінки», - казав про червоний Крістіан Діор. Куратори – директор музею Олів’є Габе і хранитель відділу текстилю Флоренс Мілле – почали з нього через ідеологічні міркування, які об’єднують сьогодення та минуле Будинку. «Жінка Dior має незалежний характер і не боїться показати, якою вона є насправді, - каже Олів’є Габе. – Фемінізм Марії Грації Кюрі пов’язаний з фемінізмом Крістіана Діора, який дав жінкам можливість і свободу знову стати справжніми». Яскравий червоний – якраз про це: про вміння притягувати погляди, залишаючись при цьому героїнею, яку вигадав Діор для післявоєнних часів – елегантною, тендітною, такою, що нагадує про красунь Прекрасної епохи. Загалом, «жінкою-квіткою».

Дороті Макгован в сукні авторства Марка Боана з коллекції весна-літо – 1965 Haute Couture. Фото: Мелвін Соколовскі, березень 1965

Це плаття – ще й прелюдія до однієї з кульмінацій виставки. В одному з залів у фіналі «розповіді» про творчий шлях засновника та переході до історії Будинку весь асортимент Dior за 70 років – від туфель та парфумів до суконь і хутра – вибудований по колу в кольоровій розтяжці. Така кількість кольору – одне з відкриттів, які чекають глядача на виставці. Куратори надають перевагу не простому інформуванню, а зануренню в кожну з 23-ох «тем» - смислових точок, на яких стоїть імперія творця new look, чи це сади, заради презентації яких позичили роботи Моне і Фантен-Латура із сусіднього Музею д’Орсе, чи бали. Їхня сценографія розгорнулася у другому крилі музею, де ще не було модних виставок. Там  – ефектна, на всю висоту стін, інсталяція з макетів речей, пошитих з білої тканини. Саме там дизайнерські пошуки форми та силуету, інтерпретації лінії Corolle та експерименти з кроєм виходять на перший план і відкривають те, що часто приховувалося під каскадами декору.

Дороті Макгован у сукні Moderato Cantabile із останньої колекції Іва Сен-Лорана для Dior (осінь-зима – 1960/1961 Haute Couture Souplesse, Légèreté, Vie). Фото: Вільям Кляйн для американського Vogue, вересень 1960

Окрема історія Будинку транслюється з архівами fashion-фотографій. Наприклад, становлення Діора-дизайнера – період золотого століття модної фотографії і робіт Блюменфельда, Пенна, Бітона, Хорста і Кляйна на сторінках Vogue. Затягнуті в талії, з розкішною пишною спідницею сукні доповнювали балетну і манірну статичність моделей, вписаних в ідеальні обставини життя на площі Трокадеро або інтер’єри студії на авеню Монтень, 30. І навіть прикрашали царські портрети: принцеса Маргарет для парадного портрету в 21 рік позувала Сесілу Бітону в сукні Крістіана Діора.

Моделі К’яра Кабуруку і Дебра Шоу в сукнях Kusudi та Kitu з першої кутюрної колекції Джона Гальяно для Dior (весна-літо – 1997 Haute Couture).Фото: Пітер Ліндберг

Особливу увагу – політкорректно і ретельно – на виставці звернено на творчих директорів Будинку. Є окремі корнери-презентації речей-ікон кожного з них. Без зайвих слів по сукнях можна прочитати захоплення молодою і більш динамічною аудиторією наступника Діора Сен-Лорана, що не радувало постійних клієнток. Побачити, як гламурна бароковість Ферре органічно перетекла в надмірність і театральність Гальяно. Відзначити точну роботу Сімонса, який довів ключові силуети Dior до ідеальної простоти. У кожній тематичній експозиції зібрані предмети всіх креативних директорів Dior. Розвиток мотивів особливо яскраво помітний на контрастах: пастельні кольори Dior – і цифрові принти Стерлінга Рубі в сукнях Рафа Сімонса, перші етноексперименти Марка Боана – і екзальтовані колекції-подорожі найбільш екзотичними культурами світу Гальяно.

Рут Белл у сукні Baiser rouge dress з першої кутюрної колекції Марії Грації Кюрі для Dior (весна-літо – 2017 Haute Couture). Фото: Майкл Пуделка

Масштаби виставки грандіозні: на площі більшій за 3000 кв. м. представлено більше ніж 1000 експонатів (300 суконь Haute Couture) і майже 100 витворів мистецтва. Більшої модної виставки в Парижі ще не було. Гості виходять із усвідомленням масштабності досягнень Будинку з 70-річною історією та відчуттям зустрічі з по-справжньому розкішними речами.

Текст: Тетяна Соловей

Читайте також:  

Юлія Пелипас обирає найцікавіші речі та події листопада

Вдягнутися як: Анна Вінтур, головний редактор американського Vogue

выставка · Dior · Christian Dior ·

Ще в розділі Персона

Популярне