Спадщина Крістобаля Баленсіаґи безумовно є національним надбанням. Його обожнювали клієнтки, ним захоплювалися колеги-дизайнери, а його внесок у модну індустрію і, взагалі, складно оцінити гідно. У день народження великого кутюр'є Vogue UA розповідає про нього 7 цікавих фактів.

Крістобаль Баленсіаґа

Крістобаль Баленсіаґа почав шити в 11 років. Коли його батько помер, його матері довелося самій забезпечувати своїх дітей. Саме у віці 11 років майбутній кутюр'є проявив інтерес до моди: почав шити, щоб допомогти своїй матері, яка працювала швачкою для деяких з найбільш елегантних жінок Іспанії.

Клієнтка його матері, маркіза де Каса Торрес, відправила хлопчика в Мадрид, коли йому було всього 12 років, для проходження формальної підготовки з пошиття одягу і роботи як підмайстра у багатьох шанованих як в Мадриді, так і в Сан-Себастьяні, де він досяг успіху дуже швидко – зайняв місце головного кравця міста. До слова, Баленсіаґа був одним з небагатьох кутюр'є, який насправді знав, як шити, а не просто малював ескізи і передавав їх швеям.

Байєри на вечері Balenciaga, Париж, 1954

Крістобалю було всього 22 роки, коли він відкрив своє перше кутюрне ательє. 1919 року він відкрив свій власний модний Дім у Сан-Себастьяні під назвою C. Balenciaga, який незабаром став Balenciaga y Compañía, а потім ще раз змінив ім'я на Cristóbal Balenciaga. Його клієнтами стали королева Марія-Христина та інші дами з іспанської королівської родини. До середини 1930-х років його бізнес розширився, і він відкрив кутюрні Будинки в Мадриді і Барселоні.

У Баленсіаґи вже були відкриті три бутіка в Іспанії, коли 1936 року він був змушений покинути країну під час громадянської війни. Як і тисячі інших іспанців, які втекли в табори біженців у Франції, Баленсіаґа неохоче переїхав до Парижа, і новий магазин відкрив на Авеню Георга V в серпні 1937 року.

Ескіз сукні baby doll, 1958 рік

Він змінив силуети жіночого одягу. Якщо New Look Крістіана Діора 1947 року складали невеликі завужені талії, міді-спідниці і помітні стегна, то Баленсіаґа рухався у протилежному напрямку зі своїми широкими плечима і шатами-коробками. З неймовірно м'якою формою і об'ємом навколо талії та асиметрією довжини, він створив такі знакові речі, як пальто-кокон, напівобтічний костюм і сукню з павичевим хвостом.

Однією з головних інновацій Крістобаля вважають винахід сукні baby doll. Як прихильник м'яких ліній, ніжності і жіночності, Баленсіаґа переробив своє бачення жіночої фігури цією сукнею. Від хвилястої, безрукавної версії Твіггі до гранж-інтерпретації Кортні Лав – об'ємна, вільна, трапецієподібна сукня багато разів була переосмислена з моменту її створення 1958 року.

Крістобаль Баленсіага у своєму паризькому ательє, 1959 рік

Він винайшов тканину «шовковий газар». Газар (gazar, gazaar) – це шовкова або вовняна тканина, виготовлена ​​з переплетених подвійних ниток високої в'язкості. У газара гладка текстура, з одного боку тканина матова, а з іншого – глянсова.

Шовковий газар широко використовують у весільній і вечірній моді завдяки її здатності утримувати форму. Над розробкою тканини Баленсіаґа працював разом зі швейцарською текстильною фірмою Abraham. Майстерність Баленсіаґи в цій блискучій, легкій тканині з її «глинистою» здатністю зберігати свою форму була продемонстрована трапецієподібними весільними сукнями в його колекціях 1967 і 1968 років.

Крістобаль Баленсіаґа в ательє, Париж, 1968 рік

Він шив уніформу авіаперевізникам. Стюардеси польотів Air France 1968 року були, мабуть, найстильнішими авіаперевізниками всіх часів. Їх темно-сині ансамблі, створені незадовго до того, як Баленсіаґа оголосив про свій вихід зі світу моди, вирізнялися гладкими лініями і білими деталями. Мода авіаперевізників була великою тенденцією в 1960-х: 1965 року Еміліо Пуччі розробив уніформу для Braniff Airlines, а П'єру Кардену належать футуристичні плащі 1969 року для жінок Olympic Airlines.

Уніформа авіаперевізників Air France

Крістобаль Баленсіаґа був непублічною людиною. На відміну від більшості колег-дизайнерів, Баленсіаґа завжди намагався уникнути публічності: він ніколи не виходив з поклоном в кінці своїх шоу, а єдине повне інтерв'ю, яке він коли-небудь давав, було 1971 року для Пруденс Глін з газети The Times.

Весілля Марії дель Кармен Мартінес-Бордю і Франко, 1972

Його остання сукня була представлена за кілька днів до його смерті. 1972 року Баленсіаґа вже закрив всі свої кутюрні Будинки в Парижі, Барселоні та Мадриді, коли його попросили розробити весільну сукню для внучки Франциско Франко і майбутньої герцогині Марії дель Кармен Мартінес-Бордю і Франко. Він помер через 16 днів після весілля, у віці 77 років.