До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

10 дизайнерів, які створювали моду майбутнього

20 липня 1969, "Аполлон-11" став першою місією з екіпажем, яка приземлилася на єдиний постійний супутник Землі — Базз Олдрін і Ніл Армстронг ступили на поверхню, де ще ніколи не бувала людина. Це був епохальний момент, за яким спостерігали близько 600 мільйонів осіб. Космічні перегони холодної війни мали далекосяжні наслідки, і не тільки викликали запеклі розмови й невпевненість у наших відносинах з космосом, а й мали величезний вплив на культуру, зокрема й моду. Ці події змусили таких дизайнерів, як Андре Курреж, Пако Рабанн і П’єр Карден, розробити абсолютно новий спосіб одягатися. У цьому матеріалі vogue.ua згадує колекції, навіяні сузір’ями, астронавтами, інопланетянами й усім іншим у великому невідомому.

Андре Курреж

Дизайнерові Андре Куррежу частково приписують винахід мініспідниці (заплутана історія між ним і Мері Куант). Починаючи з його колекції "Космічна ера" в 1964 році, білі й срібні плетіння Куррежа швидко стали частиною епохальної естетики. Фактично, крім укороченого подолу спідниці, він також допоміг популяризувати інші предмети, які стали визначати образ "місячної дівчини", включно із черевиками на пласкій підошві, окулярами й брючними костюмами, а також одягом з легко протираного ПВХ. Його одержимість комфортом, інноваціями й перспективним дизайном тривала аж до висадження на Місяць і не тільки. Згодом вона знайшла своє відбиття у всіляких високих сферах. Курреж навіть отримав особисте запрошення відвідати центр управління польотами НАСА на мисі Канаверал.

Реклама
Пако Рабанн

У руках іспанського дизайнера Пако Рабанна космічні перегони стали прекрасним стимулом для передбачення авангардного майбутнього. Працюючи з низкою інноваційних матеріалів, як-от папір, пластик і, звісно ж, метал, Рабанна створював дизайни, що часто були подібні до гарних обладунків із загадкового всесвіту. Грайливо заявляючи, що він "прилетів на Землю з планети Альтаїр 78000 років тому, щоб створити цивілізацію на цій планеті", Рабанн створював одяг на межі мистецтва. Його сміливі вирізи й новаторські методи конструювання неодноразово копіювали впродовж десятиліть.

П’єр Карден

Як і його колеги з 1960-х, П’єр Карден узяв собі за мету вирушити у всесвіт, що він й утілив у яскравому одязі, який до лиця лише надгалактичним жінкам. З любов’ю до незвичних деталей (наприклад, вініл, великі змійки, геометричні візерунки та боді) і архітектурним підходом до пропорцій одяг авторства Кардена був чарівним і гумористичним однаковою мірою. Вбрання для його показу в 1969 році під назвою "Космічна ера і футуризм" створено під неабияким впливом ажіотажу навколо висадження на Місяць. Як і Курреж, він також відвідав НАСА — і став першою цивільною особою у світі, що приміряла знаменитий скафандр Армстронга. Для цього він нібито підкупив охоронця, щоб той надав йому доступ. Цей досвід справив на дизайнера таке глибоке враження, що він почав створювати свої власні скафандри для НАСА, а у 2000 році сказав, що все ще мріє про будинок на Місяці.

Thierry Mugler осінь-зима 1979/1980

Драматичні пропорції і фантазії Тьєррі Мюглера про людину-кіборга здаються логічними в річищі традицій космічної ери. Його моделі часто мали вигляд страхітливо спокусливих істот з іншої планети (не дивно, що назва його парфумів — "Чужий"), з великою кількістю металевих деталей у стилі Пако Рабанна й сміливими сукнями. Наприкінці 1970-х дизайнер особливо орієнтувався на відкритий космос — від блискучих сріблястих суконь зі складками до золотих скафандрів з поясом і головних уборів як шолом. Останній, представлений у його колекції осінь-зима 1979/1980, поєднував класичний футуризм 1960-х років з готовою до розвою надмірністю 1980-х.

Issey Miyake весна-літо 1995

Позаземне життя — дивні космічні кораблі, стереотипні зелені інопланетяни та інші фантастичні речі — також слугувало джерелом натхнення для дизайнерів. Знамениті сукні — літальні тарілки Issey Miyake стали місцем зустрічі японських паперових ліхтарів, біоморфних скульптур та НЛО. Створюваний упродовж 1990-х років у різних формах і кольорах, ретельно складаний одяг з поліестеру мав форму "блюдця", що спадав каскадом й надав власникові вигляду якогось надзвичайно привабливого в русі об’єкта, що ніби летить плавом над землею.

Givenchy осінь-зима 1999/2000

У проєктах Олександра Макквіна часто згадуються уявні простори — не в останню чергу в його незабутньо тривожному фінальному шоу, у якому були представлені футуристичні бачення Платонівської Атлантиди з гібридами тварин, людини й океану. Однак, мабуть, його найкосмічніший момент настав під час його роботи в Givenchy, коли свою колекцію осінь-зима 1999/2000 він присвятив технологіям, андроїдам і невизначеному майбутньому напередодні 2000 року. Як і в разі з дизайнерами попередніх десятиліть, Макквін перетворив це потужне поєднання занепокоєння й можливостей на серію перспективних речей із широкими плечима. Металевим подіумом крокували моделі зі строгими бобами, одягнені в блискучі науково-фантастичні тканини, боді й шуби в стилі стрічки "Той, хто біжить по лезу".

Hussein Chalayan весна-літо 2007

Як і дизайнери 1960-х років, Гуссейн Чалаян також переймався футуризмом. У колекції весна-літо 2007 він не тільки представив свою знамениту сукню-бульку, а й влаштував для учасників шоу швидкий курс історії моди за допомогою шести предметів одягу, які змінювалися на очах у глядачів. Технічне диво, яке розробила та ж сама команда, що працювала й над спецефектами у фільмах про Гаррі Поттера, давало змогу одягу розквітати й трансформуватися на моделях від вікторіанського вбрання до коротких суконь, прозорого лялькового вбрання й бісерних прикрас, і в одному випадку від ансамблю "домогосподарки" до космічного корабля 1950-х. Кожну метаморфозу вітали захопленими оплесками, оскільки Чалаян знову розсунув межі форми й функцій за допомогою свого польоту уяви.

Dior Couture осінь-зима 2014/2015

Питання про одяг у космосі пов’язане не тільки з абстрактним натхненням, а й з практичними міркуваннями. Зрештою, будь-хто за межами атмосфери Землі повністю покладається на свій одяг, щоб зберегти життя. А в епоху потенційного космічного туризму наступний етап розроблення скафандрів має вирішальне значення й сповнений вигадливих задумів. Ці побоювання, ймовірно, не були в центрі уваги показу кутюрної колекції Рафа Сімонса сезону осінь-зима 2014/2015, але його дизайн виразно демонстрував усвідомлення того, що космічні подорожі пов’язані з одягом. Вибравши, як і Чалаян, поєднання дизайну, що має давню історію, з більш футуристичною модою, Сімонс представив серію костюмів із шовку й тафти, утилітарні форми яких підкреслювала блискуча вишивка. Тут також відчутний відгомін попередника Сімонса, Джона Гальяно, — 2006 року дизайнер вийшов на уклін у костюмі космонавта.

Chanel осінь-зима 2017/2018

У колекції Chanel осінь-зима 2017/2018 Карл Лагерфельд представив заворожливе бачення досить шикарного життя за межами Землі. Звичайним твідам і перлам надали космічного вигляду: блискучі черевики із чорними носками, напівпрозорі принти, металізовані плащі, стьобані накидки з фольги й кілька розшитих блискітками суконь як імітація зоряного неба. Колекція була сповнена відсилань до роботи попередників Лагерфельда в 1960-х.

Louis Vuitton весна-літо 2019

В останні роки колекції Louis Vuitton були своєрідним освідченням у любові всьому галактичному. У колекції весна-літо 2019 Ніколя Жеск’єр продемонстрував багато відмітних ознак класичного стилю космічної ери. З натяком на його давній інтерес до футуристичних силуетів, дещо незграбне пошиття Жеск’єра, перебільшені рукави й принти-пікабу із зображенням космічних кораблів й уявними планетними краєвидами — усе це вилилося у створення трьох квітчастих скафандрів.

За матеріалами vogue.in

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.