Особистий досвід: медовий місяць в Антарктиді
Тетяна Майклс вирішила провести весільну подорож у незвичному місці – в Антарктиді. Про свою мандрівку вона розповіла vogue.ua.
Якщо ви серйозно замислюєтеся про подорож в Антарктиду, то просто зараз – чудовий час, щоб розпочати планування поїздки. Круїзи в цю частину світу відбуваються виключно в літній для Південної півкулі час, тобто в грудні-лютому. Це обумовлено погодними умовами, які дають змогу дістатися до "Білого континенту" крізь льодовики тільки при температурі за бортом від -2 до +3 градусів за Цельсієм. Кількість круїзних лайнерів по Антарктиді вкрай обмежена, а охочих багато, тому бронювати своє місце бажано як мінімум за рік, а то й за два. Ми з чоловіком вибрали Антарктиду для весільної подорожі, але з нами на кораблі були і сім'ї з дітьми, і літні пари, і просто дружні компанії.
Коли ми вперше почали обговорювати ідеї для медового місяця, ми вибирали місце, де ніхто з нас до цього не був. Мені уявлялися білі пляжі і блакитні води на островах, але мій чоловік, шанувальник активного відпочинку, запротестував. Вибрати пункт призначення виявилося завданням не легким – ми обоє за своє життя багато подорожували. У підсумку вибір припав на далеку Антарктиду.
Рух антарктичними водами строго регламентований, тому таку подорож можна забронювати тільки через експедиційну компанію. Ми скористалися послугами Silversea і залишилися задоволеними. Квитки до Буенос-Айреса ми купували самотужки, а всю іншу логістику організував наш турагент. У столиці Аргентини ми й інші учасники нашої експедиції зупинялися в готелі Alvear Palace Hotel, одному з найкращих у Буенос-Айресі, який можу впевнено порекомендувати найбільш вимогливим і досвідченим мандрівникам. Звідти для нас організували виліт чартерним рейсом в Ушуаю, туристичне місто, відоме як "Кінець Світу", що є найпівденнішою точкою Південної Америки.
Silversea пропонує круїзи тривалістю від 10 до 31 днів. Наш круїз тривав 18 днів, і це здалося нам оптимальною кількістю часу і вражень. Одразу після прибуття в Ушуаю вас оточують турботою і не перестають дивувати до останнього дня подорожі.
Дорогою в порт нас завезли на обід у ресторан Las Cotorras. Там подають традиційні страви Патагонії: запечене на багатті ягня, дуже смачне домашнє морозиво і каву з корицею, зварену також на багатті. Поки ми обідали, наші валізи доставили на судно. Тому коли ми прибули в порт, нам залишалося лише розслабитися і отримувати задоволення. На борту нас зустрічали з шампанським, а батлер вже встиг розкласти речі з валіз до нашого приходу.
Тетяна МайклсВсього на борту – 120 гостей і понад 130 осіб персоналу, що забезпечує сервіс на високому рівні. Капітан Андрій Доманін родом з Одеси, має багатий досвід експедицій на "Білий континент", тому вселяє величезну довіру гостям, що особливо актуально, коли судно потрапляє в полярний шторм. Наш шлях пролягав через Фолклендські острови до Південної Георгії, а далі – до самої Антарктиди. Програма експедиції може змінюватися, залежно від погодних умов і кількості льоду на шляху, що не завжди можна заздалегідь передбачити.
Можу впевнено сказати, що Антарктида з її гігантськими льодовиками і неймовірною природою залишиться в наших серцях на все життя, але навряд чи це та частина світу, куди ми захочемо приїхати повторно. Насамперед тому, що це вкрай недоброзичливе до людини місце на Землі. Льодовики, сніг, колючий пронизливий вітер навіть у літню пору року. Однак це і убезпечило її унікальну флору і фауну від часто деструктивної сили цивілізації.
Отже, день перший. Курс на Фолклендські острови. Підйом о 6 ранку. П'ємо каву і з вікна каюти дивимося на безкрайній горизонт, насолоджуючись моментом. Перед сніданком – спортзал, біг з видом на океан, пінгвіни і альбатроси переслідують наше судно. У перший день експедиції гості проходять обов'язковий брифінг з поведінки на суші в умовах дикої природи, а також отримують спорядження: червону парку і водонепроникний рюкзак із залізною пляшкою для води, рятувальний жилет і спеціальні черевики.
Тетяна Майклс з чоловіком На судні є окрема кімната для черевиків – mudroom. Перед висадкою на сушу і після повернення на судно одяг і взуття ретельно перевіряють і чистять. Це роблять з метою біобезпеки. Перенесення будь-якого органічного матеріалу, як-от насіння, земля, комахи, з судна на сушу і навпаки – строго заборонено! Як правило, ретельній перевірці та чистці підлягають капюшони, рукави, шви на одязі та черевики.
Туристів інструктують, як поводитися поруч з тваринами. Наприклад, прогулюватися стежками, які для себе проклали пінгвіни, заборонено. Йти можна тільки доріжкою, прокладеною екскурсоводом і позначеною червоними прапорцями.
Гнізда птахів можуть бути непомітними, а їх обов'язково потрібно обходити, щоб не дратувати "матусь". І найбільш неможливе для виконання правило – тримати дистанцію 5 м від пінгвінів і 15 м від морських котиків і тюленів. Практика показала, що вони самі підходять до людей, чим викликають, звісно ж, повний захват і розчулення. У випадку наближення тюленів головне правило оборони – не втікати, а навпаки високо підняти руки, щоб здаватися вищим і сильнішим!
Перша зупинка – Вест-Поінт, острів у західній частині Фолклендського архіпелагу. Висаджуємося на берег невеликими групами і йдемо пішки до Носа Диявола, головної визначної пам'ятки острова, де розміщується колонія чорнобривих альбатросів і чубатих пінгвінів (rockhopper penguins), які активно порушують "правило 5 метрів" і розглядають нас з такою ж цікавістю, як ми їх. Цікаво, що і альбатроси, і чубаті пінгвіни – моногамні. Вони на все життя присвячують себе одному партнерові. Після ранкової прогулянки в компанії місцевих птахів ми можемо зігрітися чаєм зі свіжою випічкою в домівці місцевих жителів, які максимально гостинні і раді відповісти на всі запитання про життя на острові.
Після Фолклендських островів прямуємо на острови Південної Георгії. Щоранку в каюту доставляють газету "Хроніки Silversea", де нам анонсують розклад на день. Крім прийомів їжі і вечірніх розваг – музики, танців та ігрових конкурсів – у програму експедиції включені лекції вчених, які спеціалізуються на вивченні історії, флори і фауни Антарктиди. Саме там ми і дізнаємося про життя диких тварин, зустріч з якими ще попереду. Південна Георгія, територія Великобританії, є справжнім раєм дикої природи з її вугільно-чорними горами, засипаними сніговими гігантськими льодовиками. Це царство морських слонів (elephant seals) і королівських пінгвінів, які без страху підходять і розглядають людей у червоних куртках.
Королівські пінгвіни живуть великими колоніями і живляться рибою, молюсками, морським крилем і ракоподібними. До них приєднуються дрібніші види пінгвінів, як-от золотоволосі пінгвіни (macaroni penguins). На островах також мешкає два мільйони тюленів: тюлені Уедделла, тюлені-крабоїди, неймовірно велика кількість кергеленських морських котиків (аntarctic fur seal) і південних морських слонів (south elephant seal).
Нарешті дістаємося до Антарктичного півострова. Мис вулканічного походження Brown Bluff на півострові Табарін – це вже справжня континентальна Антарктида! Brown Bluff, який утворився близько 1 мільйона років тому в результаті виверження вулкану під льодовиком, є однією з найбільш доступних для суден точок континенту.
Там нас чекає ще один сюрприз – "Полярний стрибок у воду". Ви запитаєте: "Як? Без підготовки?". Саме так! Спочатку всі охочі повинні підписати документ – відмову від права претензій. Після цього перевдягаємося в купальники, накидаємо халати і шикуємося в чергу. Для сміливців – накритий стіл з різною випивкою: віскі, коньяк і горілка. За бажанням можна випити до і після пірнання. Ми пили і до, і після☺. Стрибаємо по дві людини. Кожного страхують ременем навколо талії, підтримують криками і оплесками. Три два один! І ось він – довгоочікуваний і по-своєму божевільний стрибок! Фотограф старанно фіксує всі емоції, а екіпаж допомагає зняти цю подію на особистий телефон кожного. Атмосфера і енергія незабутні.
Звісно, вам допомагають вилізти з води, знімають ремінь і накидають халат. Після стрибка багато п'ють коньяк і швидко біжать на палубу судна відігріватись у гарячому джакузі або в сауні і паровій! Це справжній кайф! Та ще й в Антарктиді! Стан ейфорії зашкалює!
Новий, 2020 рік ми відсвяткували біля острова Cuverville, який належить до архіпелагу Палмера, що в західній частині Антарктичного півострова. Острів відомий своєю колонією субантарктичних пінгвінів або хінді (gentoo penguins), третім за величиною – після імператорських і королівських – видом пінгвінів. Вони найшвидші підводні плавці з усіх своїх побратимів і більше пристосовані до екстремального холоду і суворих кліматичних умов.
Наша подорож добігає кінця. Попереду ще протока Дрейка, що з'єднує Атлантичний і Тихий океани. Протока Дрейка описана в книжках Жюля Верна "Діти капітана Гранта" і "П'ятнадцятирічний капітан", а ще її називають кладовищем кораблів, адже тут бувають найсильніші шторми на планеті Земля.
1 січня капітан і екіпаж перевіряють погодні умови і вирішують терміново покинути материк, щоб оминути шторм. Відмовляємося від післяобідньої програми на суші і беремо курс на Ушуаю. Позаду – буря і хвилі заввишки сім метрів, сірість і пітьма. Попереду – ясне небо. Спасибі нашому капітанові і всій команді за майстерність. Уже ввечері на палубі ми насолоджуємося барбекю, приготованим на гарячому камінні.
3 січня ми в Ушуаї. Попереду нас чекає прекрасна Патагонія з її екоготелями, катанням на конях і невимовною дикою природою. Але це вже інша глава нашої незабутньої медової історії.
Подорожувала і вела щоденник: Тетяна Майклс
Інтерв'ювала і редагувала: Дарія Партас
