Як соціальні мережі впливають на наше психічне здоров'я
Після виходу популярної документальної драми The Social Dilemma від Netflix багатьох людей стурбувало питання негативного впливу Facebook, Instagram й інших соціальних мереж на нашу впевненість у собі, сприйняття тіла і психологічне благополуччя — але, можливо, тут криється щось іще?
Photo: Paul JeongДокументальна драма від Netflix "The Social Dilemma" змальовує антиутопічний портрет соціальних мереж, стверджуючи, що поширені Кремнієвою долиною нові технології є реальною загрозою для людства. Останні десять років витрачалися на точне налаштування дуже розумних і домінуючих зараз алгоритмів Facebook, Instagram і TikTok, якими ми найбільше перейнялися. Згідно зі світовими дослідженнями, середньостатистична доросла людина щодня проводить в соціальних мережах близько двох годин, а середньостатистичний американський підліток до дев'яти годин на день — залежність від соціальних мереж зачіпає майже пів мільйона людей в усьому світі. Але наскільки шкідливі соціальні мережі для нашого психічного здоров'я?
У фільмі йдеться про те, що соціальні мережі спричиняють дуже сильну залежність, вони створені для маніпуляцій на основі "моделі залучення уваги", щоб контролювати нашу поведінку, змушувати нас постійно скролити і бажати більшого. Таким чином соціальні мережі експлуатують наше природне прагнення до спілкування і визнання з боку інших, даючи нам дозу дофаміну щоразу, як ми отримуємо лайк або відповідь, але ніколи не задовольняючи наші глибші людські потреби. Як стверджується в документальному фільмі, це може призвести до низки негативних емоцій, які змушують нас повертатися в соціальні мережі для швидкого вирішення проблеми.
Соціальні мережі стають своєрідною цифровою "пустушкою", неадаптивною стратегією виживання, яку ми використовуємо щоразу, коли почуваємося самотньо, сумно і незручно. Як стверджує головний герой фільму Трістан Харріс, колишній фахівець Google з етики дизайну і засновник Centre for Humane Technology (Центр гуманних технологій), це велика небезпека для нашого психічного благополуччя, яка буде тільки посилюватися через відсутність будь-якого регулювання цих компаній.
Photo: Jonathan Daniel PryceХоча дещо перебільшений посил фільму звучить цілком переконливо, в страху перед новими технологіями немає нічого нового. "Природно відчувати занепокоєння щодо будь-якої нової технології, яка досягає певного рівня популярності в суспільстві, і також нормально турбуватися через соціальні мережі", — говорить Vogue доктор Емі Орбен, науковий співробітник Коледжу Еммануель при Кембриджському Університеті. Але наскільки можна вважати наші побоювання недоречними?
Рівень психічних захворювань у країнах з високим рівнем доходу зростає, і ця градація збігається зі збільшенням популярності використання соціальних мереж, хоча такий збіг не обов'язково має причинно-наслідковий зв'язок. "Взаємозв'язок між психічним здоров'ям і соціальними мережами, здається, приблизно такий же, як взаємозв'язок між вживанням картоплі і психічним здоров'ям: маленький і слабкий", — каже доктор Пол Марсден, дипломований психолог в галузі кіберпсихології Британського психологічного товариства.
Доктор Орбен пропонує точнішу інтерпретацію, стверджуючи, що взаємозв'язок між психічним здоров'ям і соціальними мережами "складний, двоспрямований й індивідуальний. На нього дуже впливає те, що ми робимо в соціальних мережах, і чому ми це робимо, а не тільки час, який ми на них витрачаємо". Ця інтерпретація пояснює, чому дослідження на цю тему настільки неоднозначні. Тоді як одні дослідження показують випадки, коли використання соціальних мереж сприяє погіршенню психічного здоров'я, інші дослідження взагалі не показують жодного ефекту. Деякі ж дослідження навіть підтверджують ідею про те, що соціальні мережі можуть позитивно впливати на психічне здоров'я, можливо, за рахунок зниження почуття самотності і поліпшення самооцінки.
Критичне бачення The Social Dilemma з'явилося в нашому житті в цікавий час, коли ми більше, ніж будь-коли, залежні від цифрового зв'язку. "Соціальні мережі можуть завдати шкоди нашій упевненості, але також можуть змусити нас почуватися менш самотніми і більш пов'язаними між собою", — пояснює Табіта Гольдштауб, голова ради уряду Великобританії AI Council і авторка книги How To Talk to Robots: A Girls 'Guide To A Future Dominated By AI. З огляду на те, що багато з нас змушені соціально дистанціюватися, соціальні мережі стали нашим рятувальним колом, що допомагає нам залишатися на зв'язку з близькими. За відсутності фізичної взаємодії ми вивчили нові віртуальні мови — обмін повідомленнями, мемами й емодзі — для спілкування з друзями, родиною та колегами, що може тільки поліпшити наше загальне психічне здоров'я.
Кадр із серіалу "Чорне дзеркало"Крім Covid-19, соціальні мережі відіграли вирішальну і фундаментальну роль в об'єднанні однодумців в різних формах масового активізму — Black Lives Matter або рух #MeToo, які спричинили деякі істотні соціальні зміни, яких не ставалося роками.
Так само розвиток тематичних онлайн-спільнот позитивно вплинув на психічне благополуччя деяких людей. Наприклад, є дослідження, які свідчать, що соціальні мережі можуть допомогти маргіналізованим підліткам налагоджувати соціальні зв'язки (нейрорізноманітним або тим, хто відносить себе до ЛГБТК+ спільноти). "Це допомагає нам відчути себе частиною глобальної нішевої спільноти, з якою раніше не могло бути такого зв'язку без соціальних мереж, — каже Гольдштауб. — Те, що люди в будь-якій точці світу можуть знайти когось, з ким можна зв'язатися, — це просто диво".
Звісно, ця тема потребує додаткових досліджень, але більшість психологів згодні, що не обов'язково самі соціальні мережі, а радше контент, який ми споживаємо, найбільше впливає на наше психічне здоров'я. "Нам слід обережно ставитися до певних видів контенту, певних людей і періодів у нашому житті, коли ми сильніше схильні до негативного впливу соціальних мереж", — пояснює доктор Орбен. І справді, нам варто бути більш критичними, роблячи загальні заяви щодо соціальних мереж, адже 20 хвилин спілкування з друзями в месенджері Facebook не те ж саме, що 20 хвилин перегляду тривожного контенту.
Згідно з The Social Dilemma, одним з найтривожніших наслідків використання соціальних мереж є їхній негативний вплив на сприйняття власного тіла. Дослідження щодо зв'язку між соціальними мережами і сприйняттям тіла дещо схожі, особливо, коли йдеться про взаємодію з контентом, орієнтованим на зовнішність і просування вузьких соціальних стандартів краси. У фільмі соціальний психолог Джонатан Хайдт підкреслює тісний зв'язок між негативним психічним здоров'ям дівчаток-підлітків і використанням смартфонів.
Як стверджує Надя Креддок, наукова співробітниця Центру досліджень зовнішності (Centre for Appearance Research), "взаємини дійсно залежать від контенту, з яким ми співпрацюємо, і від того, як ми ставимося до свого тіла перед використанням соціальних мереж". Іншими словами, якщо ви вже і так стурбовані з приводу своєї зовнішності — внаслідок генетичних і соціальних факторів, — то дивлячись на свої світлини і порівнюючи їх з ретельно відібраними світлинами інфлюєнсерів, ви неминуче будете непокоїтися більше.
Крім того, з огляду на роботу алгоритмів, чим більше ви відвідуєте подібні сторінки, тим більше таких каналів вам пропонуватимуть соціальні мережі. Це призводить до так званого луна-ефекту, коли ми постійно порівнюємо себе з тим, що бачимо у своїй стрічці новин, думаючи, що таким є увесь світ, тоді як насправді ми просто застрягли в алгоритмі, який пропонує нам те, що, як йому здається, нам буде цікавим, і це не можна відрегулювати.
У цьому сенсі The Social Dilemma надмірно узагальнює негативний вплив соціальних мереж, тоді як їхній зв'язок з психічним здоров'ям насправді більш тонкий. В оцифрованому світі, який постійно розвивається, особливо зараз, коли ми дистанціюємося від суспільства, соціальні мережі є життєво важливим засобом підтримання зв'язку, і, цілком імовірно, що їх використовуватимуть дедалі більше.
Проте, хоча соціальні мережі і не можуть бути відповідальними за можливе погане психічне здоров'я в усіх сенсах, вони все ж можуть негативно впливати на тих, хто вже має вразливі місця, особливо в тому, що стосується сприйняття свого тіла і зовнішності. Отже, як ми можемо захистити себе і найвразливіших користувачів від потенційно негативного впливу соціальних мереж?
"Пам'ятайте, що саме ви контролюєте те, як ви використовуєте соціальні мережі, скільки часу їм приділяєте, що споживаєте і чим займаєтеся", — говорить Креддок. Розвиток медіаграмотності, підвищення обізнаності щодо того, як ми використовуємо соціальні мережі, і специфіки їхньої роботи, а також налаштування наших каналів на позитивний контент — усе це стратегії, які ми можемо використовувати для захисту свого психічного благополуччя. "Якщо ви розумієте, що кожен використовує соціальні мережі, створені спеціально для того, щоб спонукати нас на певні дії, тоді ви можете порушити алгоритми, активно шукаючи альтернативні джерела інформації, відстежуючи людей і бренди, за якими ви не стежите зазвичай", — пояснює Гольдштауб. "Ви маєте набагато більше влади над алгоритмами, ніж ви думаєте, — не дозволяйте цій бульбашці визначати те, ким ви є".
Проте, врешті-решт, необхідні заходи потрібно приймати на законодавчому рівні. Що правильно робить The Social Dilemma, так це закликає до змін. Як зазначає Харріс наприкінці фільму, компанії, які працюють з соціальними мережами, вважають, що можуть вирішити проблеми за допомогою більшої кількості даних і алгоритмів. Але насправді цим компаніям слід посилити регулювання і дотримання законів щодо використання своїх технологій, щоб вони працювали більш етично, сприяючи позитивній поведінці і психологічному благополуччю.
Водночас варто побоюватися залякуючих клікабельних статей про вплив соціальних мереж на психічне здоров'я (які ви, за іронією долі, ймовірно, читаєте після того, як хтось поділився ними в соціальних мережах). Тому що, створюючи паніку навколо і розглядаючи соціальні мережі винятково як основну причину психічних захворювань, вони, як стверджує доктор Марсден, "зміщують акцент з довгого переліку основних причин психічних захворювань, таких, як серйозні несприятливі життєві події, насильство, конфлікти, бідність, нерівність, відсутність можливостей і зловживання психоактивними речовинами".
І поки ми не переймемося цими причинами, вплив соціальних мереж на наше психічне здоров'я буде набагато слабшим. Доктор Марсден робить висновок: "Можливо, соціальні мережі насправді є дзеркалом, що відображає все хороше і погане в суспільстві. Але давайте не будемо плутати відображення з причиною".
Текст: Clementine Prendergast
