RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова — про гендерну рівність

04 вересня 2020

У вересневому номері Vogue UA вийшло велике інтервю з першою заступницею міністра закордонних справ України Еміне Джапаровою. Ним ми розпочинаємо спільний з МЗС проєкт, мета якого — показати, що означає бути дипломатом у сучасному світі, і особливо — жінкою на дипломатичній службі. Еміне розповіла Vogue UA про баланс між роботою й родиною, гендерну рівність і повернення Криму.

Вовняний жакет, Prada, оксамитовий фес із вуаллю й шовковими китицями, власність героїні

«У 20 років понад усе на світі я прагнула стати послом, першою кримськотатарською жінкою на цій посаді. Мені хотілося інтегрувати свій народ у міжнародну політику на високому рівні. Тепер амбіції змінилися, я розумію, що моя посада — радше про відповідальність та можливості», — каже Еміне Джапарова.

Її призначили першою заступницею міністра закордонних справ нещодавно, на початку літа. До цього вона чотири роки працювала в Міністерстві інформаційної політики. Посеред її кабінету стоїть великий овальний стіл, де рівно о дев’ятій Джапарова проводить першу нараду з керівниками департаментів. З вікон відкривається прекрасна панорама міста: Дніпро, Поділ і лівий берег — як на долоні. Коли Еміне потрібно відпочити від низки зустрічей, дзвінків і переговорів, вона підходить до вікна й насолоджується краєвидом.

Як проходить робочий день дипломатки такого рівня? Це не таємниця: МЗС публічна структура, а в Еміне є сторінка у Facebook, де вона іноді публікує новини міністерства. «У соцмережах зустріч із послом — не більш як гарна світлина плюс кілька речень тексту. Але за ними — теки аналітики й безсонні ночі, — не приховує труднощів професії Еміне. — Інформацію для мене готує територіальний департамент, відповідальний за конкретну країну: в Україні працює багато послів і ще більше дипломатів. До зустрічей з ними зазвичай готуюся напередодні. Колеги подають тези, але за кожною з них історія: економічні відносини між країнами, інвестиції, політика. Я маю знати всі нюанси. Це моє «нічне читво». У мене є правило: годину перед сном дітей я проводжу з ними, а потім, коли вони засинають, сідаю за роботу».

У 20 років понад усе на світі я прагнула стати послом, першою кримськотатарською жінкою на цій посаді

У МЗС Еміне опікується кількома напрямами. Один з найважливіших для України в нинішній політичній ситуації — це робота з міжнародними організаціями. «На сьогодні маємо кілька ключових організацій, співпраці з якими надаємо багато уваги. Це ООН, Рада Європи, ОБСЄ, ЄС, НАТО. Я часто бачу в соцмережах скепсис із приводу чергової «глибокої стурбованості» міжнародних організацій порушеннями прав людини на наших окупованих територіях. Але запевняю вас як людина з Криму, яка спілкується з місцевими активістами: «стурбованість» ООН та інших організацій працює, резолюції ООН та інші документи щодо ситуації з правами людини в Криму рятують життя. Публічність унеможливлює катування. Історик Ігор Козловський, якого понад два роки тримали в полоні бойовики на Донбасі, сказав, що його тортури припинилися, коли про нього публічно висловилася посол США в Україні. За допомогою резолюцій ми, на жаль, не звільнимо наших політв’язнів, але можемо полегшити умови їхнього утримання».

Призначення Джапарової — перший випадок в історії України, коли кримська татарка обійняла таку високу посаду, і Еміне впевнена: це добрий сигнал як для країни, так і світу загалом. Крим — ключова тема, над якою заступниця міністра працює особливо ретельно. Вона не приховує: це передусім пов’язано з її особистою історією. Джапарова, яка на початку окупації жила в Криму й працювала журналісткою, говорить про малу батьківщину емоційно й слів не добирає.

«2014 року мала відчуття, ніби хтось чужий прийшов, попорпався в моїх речах і викинув їх на смітник. Тому я виїхала майже відразу. Але перше літо окупації прожила в Криму, і це було складно. Пам’ятаю, як на пляжі в Алушті побачила жінку, що продавала пахлаву й називала її на російський манір «хворост медовый». Після такого чітко усвідомлюєш, що сталося».

Жакет і поло з вовни, спідниця з нейлону й поліестеру, все — Prada, шкіряні туфлі, Valentino (asthik.com), оксамитовий фес, розшитий монетами, власність героїні

До рідного Криму Еміне, яка закінчила КІМВ і три роки після цього працювала аташе в МЗС, приїхала 2009 року, завагітнівши. Народила доньку й зрозуміла, що «хоче бути мамою», тому вирішила не повертатися швидко на дипломатичну службу: інакше б на Еміне, як і на будь-якого дипломата, попереду чекала ротація — відрядження щонайменше на чотири роки за кордон. Вона вирішила залишитися вдома, у Криму, де працювала на популярному каналі ATR.

«Крим — мій біль. Я звикла, що він перманентний, а єдиний спосіб його сублімувати — робота. І якщо запитаєте, чого найбільше хочу, то скажу — повернення Криму. Вся моя професійна діяльність останні шість років — шлях до цього».

Щоб нагадати світові, що Крим — це Україна, всі засоби годяться, зокрема й культурна дипломатія. Цього року МЗС подало запит на внесення орнеку, традиційного кримськотатарського орнаменту, до списку нематеріальної духовної спадщини ЮНЕСКО від України. Цифрову версію візерунка в колаборації з МЗС зробив художник Рустем Скибін. «Як держава ми зараз себе переосмислюємо. Що ми є, хто ми є... І я рада, що нарешті частиною цієї національної усвідомленості стане й кримськотатарська культура, — каже Еміне. — Нам важливо показати, що Україна — це не тільки косівські вишиванки або кераміка з Опішні, а ще й орнек».

Сама Еміне також не проминає можливості нагадати світовій політичній еліті про рідну культуру, використовуючи як інструмент моду. Головний убір фес і кримськотатарські прикраси — постійні елементи гардероба Джапарової. «Мені важливо презентувати мою культуру через образ. Я часто надягаю фес, коли виступаю на різних міжнародних майданчиках, він має органічний вигляд зі строгими сукнями». У колекції Еміне — понад 25 традиційних кримськотатарських головних уборів. Спеціально для знімання Vogue UA близька подруга Еміне, дизайнерка з Криму Халіде Чилінгірова створила новий фес із вуаллю й костюм з оксамиту, реконструювавши традиційне кримськотатарське вбрання XVIII століття. Халіде розповідає, що коли працювала костюмером на зніманні фільму «Хаыдыр деде», екранізації кримськотатарської казки XVIII століття, історичні відомості про костюми кримських татар їй довелося відновлювати за старовинними гравюрами, оскільки всі документальні свідчення під час депортації було втрачено. Ці самі зображення лягли в основу костюма для Еміне, який після нашої фотосесії заступниця міністра планує вдягати вже під час перших міжнародних візитів у новому статусі — у штаб-квартири ЮНЕСКО, НАТО та ЄС.

Коли діти запитують, навіщо ти ходиш на роботу, я говорю чесно: тому що мені цікаво і я люблю її

Вирушаючи на першу зустріч із Еміне до Міністерства, я гадала, якою вона буде. Наскільки офіційно прозвучать відповіді на мої запитання, з огляду на її високу посаду? У підсумку ми зустрічалися тричі, і щоразу з першої миті вона руйнувала стереотип про політика, що уникає відвертості й гострих тем. В умовах молодої демократії бути політиком, та ще й дипломатом, цікаво, визнає Еміне, але це потребує гнучкості й готовності до конвергенції.

Кашемірова водолазка, Jil Sander (asthik.com); вовняні штани, Victoria Beckham (theicon.ua)

«Шостий рік поспіль ми проходимо через процес глобальних реконструкцій. У нашій країні прямо зараз здійснюється десятки реформ, тільки уявіть. Система, яка дісталася нам від радянської влади, не працює, а нових усталених правил ще немає. Все народжується на наших очах. Ми спостерігаємо процес, який я називаю down to earth — політики стають простішими й сучаснішими. Сьогодні дуже просто зв’язатися з міністром або віцепрем’єр-міністром, просто написавши йому у Facebook. Мета всіх змін – реконструкція свідомості. Нам також хочеться оживити обличчя МЗС. Показати, що це не просто кам’яна будівля на Михайлівській, не просто прапори. Передусім МЗС — це люди, і жінки, зокрема. Це долі, спроби поєднати сім’ю й роботу — іноді дуже непрості».

МЗС став першою державною структурою, яка у 2019 році провела гендерний аудит. «З півтори тисячі працівників у МЗС третина — жінки. Це немало, але треба зважати на їхні посади. Все одно виходить, що керівний склад — здебільшого чоловіки. Жінок на керівних посадах і посадах послів у нас мало, саме тому ми хочемо мотивувати молодих дипломаток вірити в себе. Тому що для мене ключ до розв’язання гендерного питання — насамперед у впевненості в собі».

Гендерний аудит виявився результативним. Уже цього року в МЗС рішенням міністра Дмитра Кулеби з’явиться дитяча кімната. Мами, які працюють у міністерстві понаднормово, зможуть залишати в ній дітей після школи або дитячого садочка. Також команда Еміне планує проводити зустрічі молодих дипломаток з успішними українками, щоб ті могли ділитися досвідом.

Жакет і спідниця з оксамиту, шовковий топ, розшитий бісером і металевими лелітками, оксамитовий фес, усе — KHALIDE CHILINGIROVA; шкіряні ботильйони, MANU Atelier (tsum.ua)

Власна історія Еміне, яка до 37 років обійняла таку високу посаду, — приклад того, що все можливо, якщо усвідомлюєш, навіщо тобі це потрібно. «Для мене баланс між роботою й особистим життям — норма, це частина мого вибору. Кар’єра — органічна частина мене. Це не про жертовність, не про гризоти, не про те, «а що ж мені тепер із цим робити і як все встигнути». Це мій свідомий вибір. Коли діти запитують, навіщо ти ходиш на роботу, я говорю чесно: тому що мені цікаво і я люблю її».

Усвідомлення цього потребувало часу. Еміне відверто каже, що до свого тридцятиріччя, вже домігшись певних висот, стикнулася з екзистенційною кризою. Подолати її допомогли, серед іншого, знання та духовні практики. «Я мусульманка. Це важливий елемент моєї ідентичності».

«Щастя — це завжди внутрішній стан, ззовні щастя годі й шукати. Тому мій професійний успіх — результат внутрішніх трансформацій, які зі мною сталися. Чи маю виклики в повсякденному житті — звісно! Чи маю проблеми — певна річ. Чи шукаю можливості бути більше з дітьми — так, постійно. Я не хочу вдавати ідеальну жінку, якою не є».

Текст: Дар’я Слободяник

Фотограф: Stephan Lisowski

Стиліст: Venya Brykalin

Асистент стиліста: Kristina

Зачіска: Pavel Lotnik

Макіяж: Vitalia

Продюсер: Marina Sandugey-Shyshkina

Ще в розділі Lifestyle

Популярне