RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Що потрібно знати про унікальну арткнигу «Нарбут»

22 жовтня 2020

У видавництві «Родовід» вийшло унікальне видання «Нарбут». Перш ніж розповісти про книгу, варто дізнатися, ким був український художник, графік, ілюстратор і дизайнер Георгій Нарбут.

Найцікавіше, що потрібно знати про Нарбута, — він увійшов в історію як автор перших українських грошей, поштових марок, герба Української Народної Республіки й навіть державної печатки. Одна з найвідоміших його робіт — «Українська абетка», видана в 1917 році. Нарбут також створював ілюстрації до казок Андерсена і байок Крилова, ілюстрував «Енеїду» Котляревського, але, на жаль, не встиг закінчити цю роботу, померши 34-річним.

Георгій Нарбут (автор Борис Кустодієв)

У видавництві «Родовід» вийшла реконструкція «Нарбутівського Збірника» — збірки листів, ескізів і спогадів видатного графіка, яку знищили в 1933 році. Книга повертається до читача в оригінальному сучасному вигляді (що підкреслює надзвичайну актуальність Нарбута-дизайнера). Кожна з 500 копій видання має унікальну обкладинку, згенеровану за допомогою алгоритму з різних творів Нарбута, фрагментів фото та тексту.  

Про те, як створювався сучасний «Нарбутівський Збірник» і який шлях він подолав з 1933 року до 2020-го, vogue.ua розповіли його творці, упорядниця збірника Анастасія Білоусова та дизайнери — артдиректор дизайн-агентства Numo Team Саша Биченко і дизайн-стратег Олексій Сальников.

«Нарбутівський Збірник» знищили в 1933 році. Залишилося два примірники. Хто зберігав їх увесь цей час? У якому вони стані?

ІсторикСергій Білокінь тривалий час досліджував Нарбута і, звісно, знав про існування «Нарбутівського Збірника», але віднайти його зміг лише 1986 року. Цей неповний уцілілий примірник йому передав Михайло Ґрузов, і відтоді п. Сергій є його зберігачем. З іншого відомого нам примірника видання збереглося лише кілька десятків аркушів з ілюстраціями.

Що робить Нарбута настільки сучасним митцем у 2020 році?

На мій погляд, це його творчий метод. Нарбут любив старовину, вивчав її та постійно звертався до старовинного мистецтва: гравюр, стародруків, портретів, геральдики тощо, але не просто наслідував ці роботи чи робив стилізації, а інтерпретував цілком по-новому. Спершу, оскільки він не мав академічної художньої освіти, Нарбут майже буквально копіював твори інших художників, але згодом віднайшов власний стиль, для елементів старовинного мистецтва знаходив нові неочікувані поєднання, вводив їх до зовсім інших сфер використання графіки, як, наприклад, українські барокові портрети використовував для оформлення гральних карт, і в такий спосіб перетворював їх на щось цілком нове. Тобто це цілком сучасний підхід.

Нарбут був не тільки дизайнером, графіком. Що нового ви дізналися про нього під час роботи над книгою?

Часом Нарбут працював у якійсь зовсім неочікуваній царині, наприклад, розробляв дитячі іграшки чи шив вбрання для костюмованих вечірок. Але найбільш відомий він як дизайнер книжкових обкладинок. Цікаво було дізнатися, що в Петербурзі, де Нарбут мешкав у 1906—1917 роках, його вважали чи не першим фахівцем з книжкового дизайну. Тоді художники оздоблювали книжки й робили для них ілюстрації, а Нарбут, окрім того, розробляв шрифти, обирав папір та інші матеріали для видань, тобто не просто прикрашав книжку, а сприймав її цілісно. Зважав на формат видання та розмір ілюстрацій, використовував техніки та кольори, які більше відповідали тогочасним можливостям і засобам друку, адже не кожен малюнок можна було відтворити, і співпрацював безпосередньо з друкарями, щоб його роботи якнайкраще придавалися для репродукування. Зараз ці процеси здаються очевидними, але тоді були абсолютно новітніми. Тому тогочасні дослідники називали його «конструктором» чи «архітектором» книжки.

Про унікальну обкладинку

Обкладинка «Нарбута» незвичайна: кожен екземпляр у накладі має власну, неповторну. Так нам вдалося зробити видання, яке вже в день презентації стало колекційним. Ідею підказала сама історія збірника — після його знищення в друкарні в 1933-му збереглися два неповні фрагменти книжки. Обидва без обкладинки. Можна було тільки здогадуватися, якою вона була. І ми вирішили — чому «Нарбуту» треба мати тільки одну обкладинку, може, хай будуть різні? Разом з тим ми зауважили ще одну річ. Хоч Нарбут є одним з найзнаніших українських дизайнерів, сьогодні в гуглі можна знайти не так багато з його доробку. І найчастіше це не найцікавіші, а просто розтиражовані роботи. Навіть ми, дизайнери, відкрили для себе багато нового, занурившись у музейні архіви. А що як поставити на обкладинку відомі роботи Нарбута разом з менш знаними, додати ескізи та фрагменти нарисів?

Так ми переконалися, що треба робити обкладинки, які не повторюватимуться. Далі справа була суто технічна. На те, щоб зробити кожну з кількасот композицій вручну, пішло б часу більше, ніж на верстку найтовщої книги. Тому ми розробили спеціальний алгоритм, який генерував композиції з нарбутівських робіт, що увійшли до книги. Це була ризикована справа. В Україні серед видавців і книжкових дизайнерів досі ніхто не наважувався на подібне. Так ми спробували відповісти для себе ще на одне запитання: якою може бути книга в XXI столітті, у часи постійних змін? Звісно, проєктуючи «Нарбута», ми не наслідували буквально ту форму, яку вона мала в першому виданні. Можливості книжкового оформлення продиктовані технологіями, якими користуються дизайнери, і, звісно, сьогодні вони геть інші, ніж сто років тому. Але ми тримали образ оригінального видання перед очима й переосмислювали його, зважаючи на сьогоднішню візуальну мову.

Часом здається, що наша минувшина — щось нудне, припорошене. Але це не так. Наша культура, зокрема й візуальна, набагато цікавіша, ніж ми звикли собі її уявляти зі шкільної лави. Вона заслуговує на сучасну мову та новітній контекст. Тож ми намагалися зробити книжку для наших сучасників, таку, щоб її можна було погортати, відпочиваючи з матчею після техновечірки, але водночас і таку, що цілком зберігає академічну значущість.

Фото: Numo Team

Ще в розділі Книги

Популярне