Актриса Розамунд Пайк — про знімання у фільмі "Аферистка"
З 19 лютого в українських кінотеатрах стартує новий трилер з елементами комедії "Аферистка" з Розамунд Пайк у головній ролі. Актриса поділилася з нами своїми міркуваннями стосовно Марли Грейсон та іншими таємницями створення "Аферистки".
Уперше фільм показали у вересні на кінофестивалі в Торонто й преса відразу ж стала порівнювати нову роль британської актриси з гучною "Загубленою", яка не тільки вивела Розамунд Пайк на нову орбіту популярності, подарувавши номінацію на "Оскара", а й додала до її арсеналу коронний номер — образ суперечливої леді з бездоганною укладкою й дуже аморальним планом у голові.
Наскільки Розамунд Пайк суперечлива в "Аферистці"? Спробуймо з’ясувати. Актриса грає Марлу Грейсон — першокласну юристку з ідеальним гардеробом, яка неабияк допомагає американському уряду, принаймні на папері. Вона — опікунка, яку призначає суд (пам’ятаєте справу Брітні Спірс?), ось тільки клієнтів Марла фактично вибирає сама, не без участі своєї помічниці Френ (Ейса Гонсалес), а потім за допомогою простих, але геніальних схем, збагачується їхнім коштом. Але одного разу до її рук потрапляє така собі дуже заможна й нібито абсолютно самотня Дженніфер Пітерсон (лауреатка двох "Оскарів" Даян Віст). За законами жанру літня леді має грізного захисника в особі мафіозі Романа у виконанні лауреата "Золотого глобуса", зірки серіалу "Гра престолів" Пітера Дінклейджа, і справа повертає на серйозне.
Розамундо, Ви номіновані на "Золотий глобус" за роль в "Аферистці". Наскільки ми розуміємо, через нове знімання Ви пропустили оголошення номінантів, а коли два роки тому здобули премію "Emmy", то перебували в літаку. Це свідчить про легкість, з якою Ви ставитеся до премій і нагород?
Ой ні, це свідчить радше про мою удачу! Безліч важливих кар’єрних новин знаходили мене в неслушний час і непідхожих місцях! Все почалося з того, як при мені не було телефона в той день, коли мене затвердили на роль у Бонді (йдеться про фільм "Помри, але не зараз"), відтоді — пішло-поїхало. Дуже популярний жарт серед моїх рідних і близьких. Безумовно, переоцінювати нагороди не варто, але й недооцінювати — теж.
Як "Аферистка" з’явилася у Вашій фільмографії?
Джей Блейксон (автор сценарію та режисер) надіслав мені ще ранній драфт сценарію. У нього ця ідея народилася після прочитання кількох статей про систему опікунства в США. Я була в повному захваті — скільки я не грала різного роду сумнівних з морального погляду персонажів, але Марла Грейсон — це просто щось. Я зрозуміла, що ніколи раніше мені не траплявся такий оригінальний сценарій. Ми зустрілися з Джеєм, і виявилося, що мислимо ми в дуже схожих напрямах про те, якою бачимо Марлу й тон фільму загалом. Але офіційну пропозицію про фільмування я дістала лише за пів року. Навряд чи я була єдиною претенденткою на роль (сміється. — Ред.), але це й не важливо.
Що Ви можете розповісти про Марлу Грейсон і її методи роботи, але так, щоб не видати всі таємниці фільму?
Марла — унікальна, вона дуже зібрана, навколо неї має бути тільки той світ, який вона вибудувала. Чистота й лад панують в усьому, від робочої поверхні до ведення справ. Вона дбає про себе, але ще більше — про свою партнерку Френ у виконанні Ейси Гонсалес. Марла не планує бути бідною й чесною, тож скориставшись слабким аспектом американського законодавства про соціальний захист, знаходить бізнес-нішу, поставлену на рейки комерції з мінімальним контролем влади. Досить кількох шахраюватих лікарів, щоб обкрутити немислимі, але водночас дуже прості махінації. Мені відразу сподобалося, як Джей усього кількома штрихами зміг показати цю тему, не відвертаючи уваги глядача від головного сюжету. Я змогла відразу уявити Марлу — чарівну, але холодну людину. Коли з такою стикаєшся, то розумієш, що, можливо, щось тут не так, але пояснити цього не можеш. А пояснити це комусь, хто вже перебуває під впливом її чарівності, не можеш і поготів.
Ви мали якихось реальних прототипів, щоб запозичити щось для Марли?
Мабуть, це Елізабет Голмс, засновниця компанії "Theranos", що виявилася суцільним обманом. Складно було збагнути, як впливові й досвідчені люди могли повірити в неї (у компанію, яка так і не створила новий спосіб проведення лабораторних аналізів, інвестував багато хто з впливових мільярдерів і політиків. — Ред.). Загалом, звісно, образи Елізабет і Марли дуже відрізняються. Адже навіть в уявленні людей успішна юристка й лідерка IT-індустрії мають різний вигляд. Але мені було цікаво споглядати її на відео, аналізувати міміку, жести.
Безумовно, дуже яскраві образи Марли далекі від Елізабет Голмс, що намагалася підігнати свій стиль під Стіва Джобса із чорними водолазками. Наскільки костюми допомагали Вам з формуванням образу Марли?
Ми від самого початку дуже серйозно поставилися до гардероба Марли. У підсумку режисер, оператор, постановник і наша чудова художниця костюмів Дебора Ньюголл разом визначили колірну гаму, а потім Деб підготувала повноцінний гардероб не просто відповідно до характеру Марли, а й згідно з її публічним образом. Так з’явився простий білий, квітчастий принт, м’який жовтий. А вже елементи червоного й чорного підкреслювали деяку жорсткість героїні, яка не мала бути навмисною. Я її порівнюю з таким собі бійцем без правил у дизайнерському одязі. Ці образи мені дуже допомогли в побудові персонажа.
Під час онлайн-презентації "Аферистки" на кінофестивалі в Торонто Пітер Дінклейдж сказав, що в цьому фільмі його найбільше привабив не просто персонаж, а саме динаміка, яка розігралася між ним і Марлою.
Так, це одна з тих сторін, яка й мене цілковито захопила. Марла й Роман — два хижаки, які зчепилися в грі й не мають наміру поступатися. Стежити за цим зіткненням дуже цікаво. Це не питання зіткнення статей, це питання зіткнення двох стихій, кожна з яких не просто хоче, а має намір перемогти. Я з Пітером абсолютно згодна, що з акторського погляду — це дуже цікавий виклик.
Ви писали в Instagram про потребу постійних тренувань для знімання "Аферистки". Наскільки це було складно?
Я мала бути сильною для фільму. Насамперед через те, що я бачила Марлу до певної міри спортивною дівчиною, а крім того, була сцена під водою, яку я планувала робити без дублерів. У підсумку я провела два дні у величезному баку, спливаючи після сцени автокатастрофи. Ще одним нововведенням для мене став спін-клас. Для Марли — це типове тренування після робочого дня, а я ніколи раніше цього не робила. Ви сидите на велосипеді навпочіпки з піднятими плечима, і в цій позі є щось хиже, ніби ви готуєтеся до стрибка. Я хотіла мати максимально правдоподібний вигляд, тож все це підготування й фільмування забезпечили мені абсолютно нову фізичну форму.
Що Ви скажете тим, хто, подивившись тільки трейлер "Аферистки", схарактеризує героїню цинічною, холодною і стервезною?
А ми цього й не приховуємо! Хіба вона не може бути й водночас цікавою? Навпаки, такий супротивник, а вона саме супротивник, перевертатиме прийняті норми догори дриґом. Як на мене, є щось звільнювальне в тому, щоб зіграти безпринципного персонажа й не просити вибачення за це. Я зіграла доволі багато зовсім інших жінок, але якщо такі антигероїні, як Емі Данн ("Загублена") або Марла Грейсон з "Аферистки", запам’ятовуються, то це невипадково.
