RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

5 найвідоміших пар у світі мистецтва

17 травня 2020

Деякі з них все ще оточені міфом про художника і його музу, інші демонструють неймовірну співпрацю, можливу між двома геніальними людьми. Від Пікассо й Дори Маар до Камілли Клодель і Огюста Родена — Vogue.ua пропонує поринути в історію й дізнатися дещо цікаве про знакові пари, які залишили свій слід в історії мистецтва.

Камілла Клодель і Огюст Роден

Камілла Клодель

У 1881 році банкір і продавець Луї-Проспер Клодель відрядив свою сім’ю до Парижа — для того, щоб його талановита дочка Камілла, яка виросла в невеликому містечку на півночі Франції, могла отримати художню освіту. Дівчина вступила до Академії Гран-Шом’єр, де вона ділила майстерню з іншими жінками-скульпторами. Саме там, у студії, Камілла зустріла Огюста Родена, викладача й уже маститого скульптора. Роботи Камілли справили враження на Родена, і він швидко взяв молоду художницю під своє крило. Стосунки майстра й учениці згодом перетворилися на пристрасне кохання.

Огюст Роден (фото globallovemuseum.net)

Темпераментні й непрості стосунки двох скульпторів зображені в їхніх роботах: Роден присвятив Каміллі скульптуру «Галатея», а вона йому — роботу La jeune fille à la gerbe. Стосунки пари тривали понад десять років. Утім Роден відмовився покинути свою супутницю життя Роуз Бере, через що стосунки з Каміллою почали погіршуватися. Кажуть, що він злякався Камілли та її іноді жорстоких вчинків і виїхав з Парижа в Медон, припинивши будь-який зв’язок з нею. Камілла Клодель так і не оговталася від депресії після розриву і врешті-решт потрапила в психіатричну лікарню в Montdevergues. Кілька останніх робіт художниця присвятила розлученню з Роденом — це бентежні, неспокійні скульптури «Епоха зрілості» і «Та, що благає», які назавжди увійшли в історію мистецтва.

Фріда Кало і Дієго Рівера

У 17 років Фріда Кало потрапила у важку аварію — автобус, у якому вона їхала, зіткнувся з трамваєм. Вона зламала хребет, ключиці, ребра, таз і понад рік була прикута до ліжка. За цей час художниця створила колекцію автопортретів за допомогою дзеркала, прикріпленого над її ліжком (дівчина не могла рухатися). Дієго Рівера був у захваті від робіт Фріди, для яких, за його словами, була характерна «чуттєвість, збагачена безжальним способом спостереження». До цього часу пара була знайома певний час — вони зустрілися в підготовчій школі Препаторія, де юна Фріда готувалася до вступу на медичний факультет, а вже відомий художник Дієго Рівера створював настінний розпис. Їх поєднувало багато чого: любов до мистецтва, культурна самобутність і, звісно, революційні політичні переконання. Пара одружилася в серпні 1929 року. Обидва домоглися великих успіхів у мистецтві, разом подорожували й дружили з найвизначнішими художниками всіх часів — Пікассо, Бретоном, Кандинським. Але їхнє особисте життя не було безхмарним. Дієго Рівера зрадив Фріду зі своєю невісткою, що призвело до розлучення пари, але 1940 року вони знову зійшлися й були разом до смерті Фріди Кало в липні 1954 року.

Сальвадор Далі і Гала

1929 році Сальвадор Далі вітав поета Пола Елюара та його дружину Олену Дьяконову на своїй віллі в Кадакесі. Пара дуже хотіла зустрітися з молодим художником, про якого тоді почала говорити вся Іспанія. Галі було 35, Далі — 25. Під час першого побачення між Далі й Оленою Дьяконовою (яка незабаром змінила ім’я на Гала) спалахують іскри, а інше — вже історія. Після однієї з перших зустрічей Далі напише у своєму «Щоденнику одного генія»: «Тіло в неї було ніжне, як у дитини. Лінія плечей — майже досконалої округлості, а м’язи талії, зовні тендітної, були атлетично напружені, як у підлітка. Зате вигин попереку був воістину жіночним. Граційне поєднання стрункого, енергійного торса, осиної талії й ніжних стегон робило її ще жаданішою».

Гала залишила Поля Елюара після того, як шалено закохалася в Далі й заприсяглася у своїй вічній вірності своєму новому обранцю. Вона швидко стала його музою, довіреною особою й компаньйоном, знаходячи радість у його фантазіях і дивацтвах, і навіть у його прагненні до жінки на ім’я Аманда Лір, з якою вони кілька років, за чутками, жили втрьох. Свідченням довічної любові між Галою й Сальвадором Далі стали незліченні роботи Далі.

Дора Маар і Пабло Пікассо
Огюст Роден (фото globallovemuseum.net)

Саме Дора Маар стала героїнею однієї з найвідоміших і найдорожчих картин художника — «Дора Маар з кішкою» 1941 року: сумна брюнетка сидить на кріслі, на плечі — маленька кішка. За останньою інформацією, цю картину купили за 100 мільйонів доларів. Дора Маар була яскравою фігурою в колах паризьких сюрреалістів, починала як асистентка художника й режисера Мана Рея. У 1936 році в одному з паризьких кафе вона познайомилася з Пікассо. Вони були разом майже 10 років і дуже вплинули одне на одного: Маар позувала Пікассо й водночас зробила безліч світлин художника, і під його впливом почала малювати. Вже після її смерті в 1999 році в Парижі пройшла велика ретроспектива художниці — як з’ясувалося, після розлучення з Пікассо Маар, попри депресію й лікування в психіатричній клініці, була дуже продуктивна й багато писала.

Нікі де Сен-Фалль і Жан Тенглі

Якщо ви бачили фонтан Стравінського в Центрі Помпіду в Парижі, прикрашений авангардними скульптурами із заліза й полістеролу, то ви точно знаєте цю пару, яка є авторами фонтану. Нікі де Сен-Фалло й Жана Тенглі зблизила робота. Перша співпраця почалася в 1957 році, коли театральна художниця Нікі попросила Жана допомогти в проєктуванні димаря для її дітей. Коли два художники почали працювати разом, вони все більше й більше зближувалися й у 1960 році стали жити разом. Співпраця й далі розвивалася. Їхні видатні роботи — це знаменитий перформанс «Тири», а також участь у концерті «Варіації II» композитора-авангардиста Джона Кейджа (художники створювали свої роботи на сцені прямо під час концерту, під музику). Вважається, що в Парижі 70-х років саме ця богемна пара створювала імперію неореалістів, об’єднуючи навколо себе інших художників, композиторів і артистів. Про їхні стосунки Жан Тенглі говорив так: «Ми — два скульптори, пов’язані одне з одним, які живуть у двох абсолютно різних світах. Матеріально протилежні, ідеологічно протилежні... Це змушує нас постійно боротися, ми боремося одне з одним».

искусство ·

Ще в розділі Арт

Популярне