Міфи й правда про детокс: розповідає лікар. Частина 2
Що таке детокс, чи не став він темою для спекуляцій, де закінчується правда про нього й починаються маркетингові міфи, розповідає головний лікар Edem Resort Medical & SPA, К.М.Н., академік Європейської Академії природничих наук, міжнародний експерт в anti-age медицині Олексій Башкирцев. Першу частину матеріалу читайте тут.
Останнім часом модно озвучувати думку про те, що БАДи не приносять користі, а іноді й шкідливі. Тут наша думка однозначна: БАДи — корисна й невіддільна частина раціону сучасної усвідомленої людини. Вживання БАДів як вітамінів і мікроелементів з доведеною ефективністю століттями є не тільки профілактикою, а й засобом для лікування хвороб. Наприклад, вітамін С виліковує цингу, вітамін D — рахіт; кальцій знижує втрату кісткової маси в разі остеопорозу. Селен знижує ризик раку простати в чоловіків, вітамін Е й Омега 3 мінімізують ризики серцево-судинних захворювань. Є багато спеціалізованих медичних досліджень, які засвідчують, що дефіцит вітамінів С, В6, В12, фолієвої кислоти, заліза, цинку призводять до пошкодження ДНК, унаслідок чого підвищується ризик онкологічних хвороб.
Роки інтенсивного агровиробництва виснажують ґрунт, а отже мікроелементів у рослинній їжі стає все менше; фрукти, овочі, зернові зберігаються по кілька місяців і років. Навіть у розвинених країнах населення недоодержує потрібні поживні речовини. Є чіткі дози вітамінів, на які потрібно орієнтуватися (лікувальні дози знає лікар), RDA, денна норма, зазвичай вказана на пакованні. UL — рівень максимально можливого споживання. Його теж вказують на препараті. DRA — рекомендується вживати з їжею. Багато хто ґрунтується на показник ONA — оптимальну норму споживання. Починати вживання нутрицевтів потрібно з мінімальної дози ONA, збільшуючи її тільки за медичними показаннями. ONA у разі мінімальної норми споживання завжди буде вищою, ніж RDA — денна норма споживання.
Можу поділитися власною практикою призначення нутрицевтів:
• відгуки компанії-виробника, яка має медичний досвід зі своїми препаратами;
• склад і походження інгредієнтів — вони мають бути bio-, вирощеними не в індустріальних державах або принаймні в екологічно чистих зонах;
• тара: потрібно, щоб це було скло;
• нетривалий термін придатності;
• коефіцієнт біодоступності препарату.
Я обережно ставлюся до детокс-крапельниць, призначаю їх тільки за суворими показаннями. Оскільки завжди маю на меті "не нашкодити". Якщо в людський організм препарат потрапляє через стравохід, тоді організм візьме скільки треба. Якщо без показників вводити препарати внутрішньовенно, то можна стикнутися з непередбачуваними результатами. Фактично це несанкціоноване втручання в системи саморегуляції організму.
Для детоксу важливі вітаміни: вони є кофакторами злагодженої роботи систем детоксикації й антиоксидантного захисту. Виражені токсичні навантаження сьогодення, нераціональне, незбалансоване харчування з низьким умістом мінералів і вітамінів зазвичай призводять до збоїв у роботі цих систем. Унаслідок цього організм отримує підвищені навантаження токсинів і накопичення великої кількості вільних радикалів і реактивних частинок. Це знищує клітини або сприяє їхньому переродженню.
Дуже важливий баланс між першою й другою фазою детоксикації (докладніше про це — тут). Здебільшого потрібно знижувати надмірну активність ферментів першої фази з паралельним підвищенням активності другої. Які вітаміни допоможуть це зробити? — А, D, C, E, B1, B2, B3, B6, B5, B9, B12, цинк, мідь, селен, манган, молібден. Також до складу вітамінних комплексів мають входити глутатіон, ацетилцистеїн.
Насправді, схуднення — не головна мета детоксу. Під час детоксу ми дійсно запускаємо процеси нормалізації ваги. Але основна мета — це пригальмувати біологічний хронометр, запобігти захворюванням, поліпшити енергоресурс організму і якість життя.
Сучасні наукові лабораторії сьогодні проводять безліч досліджень, інвестують великі суми, щоб докладно вивчити вплив токсинів на:
• хворобу Альцгеймера;
• тривожність;
• синдром розсіяної уваги;
• діабет;
• порушення обміну холестерину;
• подагру;
• безпліддя;
• дисфункцію щитоподібної залози;
• невдалі спроби ЕКЗ.
Попередні публікації дослідників засвідчують чітку залежність цих проблем від рівня токсинів в організмі.