Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Дівчина з жердиною: як я почала займатися exotic pole dance

13 лютого 2019

«Нещодавно я була на київському чемпіонаті по exotic pole dance. На сцену вийшла учасниця, жінка років п'ятдесяти. В той момент я відчула неймовірне захоплення. Подумати тільки: вона змогла прийти в спорт, вийти на сцену і прекрасно виступити – зі шпагатами і трюками». Анна Бугакова, режисер безлічі роликів для Vogue UA, вирушила на exotic pole dance – і вперше стала героїнею матеріалу та опинилася з іншого боку камери.
 

Якщо чесно, я не люблю спорт: для мене – це каторга. Спочатку я ходила на ТРХ із захопленням і надією, що через кілька тижнів у мене з'являться красивий прес і кругла попа. Але скоро зрозуміла: без любові до справи нічого такого не варто очікувати.

Зате з самого дитинства я займалася танцями. Шість років тому разом з подружкою вирішила піти на пілон, який в Україні тоді тільки почав розвиватися. Було цікаво спробувати, що це, і подивитися, чи зміниться моя думка про цей вид спорту: 2013 року слово "пілон" у всіх асоціювалося з розкутими жінками в стриптизерському взутті, що роблять непристойні рухи. Мене дразнила і самовпевненість, яка, правда, стихла, як тільки зрозуміла: навіть з великим досвідом у танцях, немає шансів одним махом забратися на пілон. Все здавалося надто складним – обважнювачі для ніг, акцент на трюках, вічний біль від синців. А коли стало зрозуміло, що при сьому при цьому ще доведеться одягати взуття стриптизерки, я зрозуміла: не моє.

Так я вирішила цю справу відкласти – і повернулася до exotic pole dance тільки минулої осені. «Свого» викладача знайти складно; після першого заняття мало хто з дівчат повертається на повторне тренування. Але якщо тренер хороший, то повернутися захочеться неодмінно. Мені пощастило: тренер Ірина Маніва – моя подруга дитинства, яка викладає в київській Kayablum Pole Dance Studio. Та й зі студією теж пощастило: тренери вкладають в заняття більше, ніж просто фізичні зусилля.

Вже на першому тренуванні я зрозуміла: пілон – це не тільки металева жердина і запаморочливі «прапори» в шпагаті (коли танцівниця тримається на руках перпендикулярно до жердини, а її ноги, при цьому, витягнуті в шпагат паралельно до нього). Це танець з пластичними, чудесними рухами тіла, в якому простежується чуттєвість, сексуальність і індивідуальність. Саме ці висновки і емоції, викликані танцем, запам'яталися мені найбільше. А найважчим виявилися ті самі 15-см підбори, яких я злякалася шість років тому. Після кожного тренування у мене крепатура – і це нормально. Синці теж нікуди не зникли, але я до них звикла.

Ми тренуємося під музику. На розігріві це, зазвичай, ритмічні, енергійні треки. Коли справа доходить до танцювальних зв'язок, тут може бути що завгодно: все залежить від стилю і характеру тренера – Лана Дель Рей, Шаде, Джастін Тімберлейк, Florence and the Machine, Мерілін Менсон, навіть «Сука-любов» Міхея і Джуманджі.

Я часто публікую в сторіз фрагменти тренувань – і отримую компліменти: «Як ти красиво рухаєшся» і питання: «Ти пластична від природи?», – Дякую, мені дуже приємно! Пластичність дав мені пілон в компанії зі стретчингом.

Займатися важко – але це тимчасові труднощі. У будь-якій справі, якщо є терпіння, наполегливість і любов, можна досягти відповідного результату. На синцях я б навіть не акцентувала увагу. Синці – це лише свідчення того, скільки часу і уваги ти приділяєш тому чи іншого руху.

Звичайно, краще йти на пілон восени-взимку, щоб можна було приховати синці під сукнею і джинсами, а до літа вже мати гарне тіло. До того ж зараз займаються в наколінниках, і так можна вберегтися від "плям" на колінах. Згодом там, де раніше були синці, шкіра стане менш чутливою: тіло адаптується – це як з туфлями: один раз натерли, а потім вже легше.

Мене часто запитують, які найскладніші рухи я можу виконати. Раніше я дійсно зосереджувалася на трюках. Але зараз більше часу приділяю партерній акробатиці, працюю з пластичністю, пошуком свого стилю. І все це на підборах – але ніколи в оголеному вигляді. Першу половину занять, коли триває розминка і розтяжка, я волію, щоб тілу було тепло і комфортно. Тому все залежить від того, холодно чи жарко в приміщенні, де проходить урок. Друга половина занять, коли ми починаємо вивчення танцювальної зв'язки, я намагаюся не забувати про помаду, панчохи, відкриті плечі – що завгодно, що може підкреслити мої переваги. Ну і, звичайно, танцювальні босоніжки або черевики, призначені для exotic pole dance. Взуття можна замовити в самій студії або на спеціалізованих сайтах. На жаль, воно не надто якісне, а через велике навантаження його вистачає максимум на півроку. Доводиться відносити його до майстрів, які обшивають колодку натуральною шкірою відповідно до замовлення і вподобань.

Зараз мені смішно згадувати, що колись я думала: після pole dance всі дівчата потрапляють в стриптиз-клуби. Я поки не танцювала навіть для свого чоловіка (хоча дуже хотілося б). А ось перед аудиторією – своїми «однокласницями» по pole dance – танцюю без сорому. Більше хвилююся, щоб не впасти з підборів і добігти до пілона.

Pole dance допомагає розвинути м'язи і рук, ніг, і пресу. До того ж робить круглою попу і «розбирається» з целюлітом. Пілон «точить» фігуру дуже швидко: я, наприклад, за три місяці побачила результат. Шкіра на попі і животі стала більш підтягнутою, а саме тіло – стрункішим. До того ж я перестала соромитися переодягатися з дівчатами в одній роздягальні.

Істотні зміни відбуваються не тільки з тілом, але і з власним його сприйняттям. Exotic pole dance тренує впевненість, сексуальність, рішучість. Адже в танці можна бути ким завгодно, приміряти на себе будь-які образи і фантазії.

Моя студія розташована 35 хвилин їзди від мого будинку. Це район метро Контрактова площа, дуже зручно. Займаюся 6-8 годин в тиждень – в студії і самостійно. Мене сильно мотивує сцена – можливо, одного разу я зможу виступити перед аудиторією. Але і сам процес подобається: танці дуже заряджають. А коли трюки або рухи починають вдаватися, з'являється гордість – і хочеться рухатися далі. Емоцій в pole dance дуже багато – і вони дуже різні. Плюс – у дзеркалі ти починаєш милуватися собою – і, відповідно, подобатися собі.

Мені здається, кожній жінці варто спробувати pole dance. Це красиво, це розкриває жіночу енергію, забезпечує самовираження і бездоганне тіло. Цей вид спорту – не тільки про фізичне навантаження. Він змінює внутрішній стан і ставлення до себе; в ньому немає заборон, меж, і нічого непристойного.

Я знаю, що багато хто хвилюється про свою форму: як раз зараз – та жахлива передвесняна пора, коли всі рвуться приводити себе в порядок. Дієта, зал: перші два тижні усіма рухає натхнення, але потім все перетворюється на каторгу. Так ось, я вважаю, що жертви ні до чого: можна просто танцювати, відчувати себе суперсексуальною, жіночною, красивою, але, при цьому, «точити» тіло.

Pole dance цікавить багатьох, але всі знаходять відмовки: «занадто відверто», «я в поганій формі», «чоловік не зрозуміє», «я занадто доросла» і так далі. Залиште це і підіть хоча б спробуйте.

спорт · фитнес · Фитнес видео ·

Ще в розділі Догляд за тілом

Популярне