Поділитися

Власне тіло: Алекс Кіртока про життя після модельного бізнесу

Українська модель Алекс Кіртока стала головним відкриттям Паризького тижня моди Haute Couture весна 2013. Їй пророкували приголомшливу кар'єру і мільйонні контракти. Але раптово вона зійшла з дистанції: набрала вагу.

Алекс Кіртока. Шерстяна сукня, шкіряна сумка, все – Prada, рукавички з поліаміду, Tender & Dangerous

Текст: Алекс Кіртока

Реклама.

Я відкривала весняний показ Dior Couture 2013. Макіяж – губи, інкрустовані кристалами – придумувала Пет Макграт, сукня – чорно-біла, приталена, з відкритими плечима, – тонка робота, перша кутюрна колекція Рафа Сімонса для Dior. Переді мною відкривалися грандіозні перспективи, кар'єра моделі складалася дуже вдало. Правда була в тому, що при всіх цих даних я не почувалась навіть крапельку щасливою.

Алекс Кіртока на шоу Dior Couture Spring 2013

Працювати я почала в 13. Поки мої однолітки обговорювали, як би покурити за школою, я вирішувала проблеми іншого порядку: як зібратися в Нью-Йорк, оформити візу, побудувати графік, спланувати все від а до я і бути на висоті. Треба було справлятися з розчаруваннями, коли отримуєш відмову (я перечитала безліч інтерв'ю – всі моделі зізнаються, що це найскладніше в професії). Паралельно – готуватися до здачі предметів, тому що школу ніхто не скасовував, а я "йшла на медаль" (яку в підсумку і отримала). Ну і, звичайно, дуже важливо було залишатися у формі.

Алекс Кіртока на шоу Dior Couture Sping 2013

На тому пам'ятному показі в Парижі я важила 52 кг – при зрості 187 см. Ця вага не далась мені легко і не була подарунком природи. Щоб важити стільки, я п'ять разів на тиждень займалася спортом, а з їжі дозволяла собі половинку яблука в день. У модельному бізнесі ніхто не заохочує боротьбу з вагою, але і не вчить правил харчової поведінки. Агентство не змушувало мене голодувати, але я-то розуміла, що мати ідеальні параметри можна тільки ціною чималих зусиль.

Алекс Кіртока за кулісами показу Dior Couture Spring 2013

І навіть коли я була дуже худою, мені здавалося, що ще є до чого прагнути. Я не замислювалася, який саме вигляд маю і як мене бачать інші. У мене не було ні щастя, ні бажань, ні мрії, до якої можна було б прагнути. Весь світ обертався виключно навколо параметрів. Потрібно було бути ідеальною. І з 13 до 18 років, працюючи моделлю, я не переставала порівнювати себе з кимось – в fashion-індустрії це звичайна справа. Небезпечна навіть для дорослих людей, не кажучи вже про юних дівчат.

Алекс Кіртока. Шоу Dior Couture Spring 2013

Після "кутюру" в Парижі я зробила ще кілька зйомок, а коли повернулась до Києва, стрімко набрала вагу: підірваний голодуванням і стресами організм і так не справлявся, а варто було мені почати їсти, він тут же почав гарячково робити запаси на майбутнє. Але, якщо чесно, не пам'ятаю, щоб я з цього приводу переживала. Просто вирішила: досить з мене моделінгу. Це потім я зрозуміла, що рішення зріло роками, поки я жила і заганяла себе в придумані рамки. А тоді мені не просто хотілося закінчити кар'єру – я навіть думати про неї не могла. Так що я не з'явилася в агентстві, обірвала з усіма зв'язок – і вступила до університету імені Шевченка на японську філологію.

Алекс Кіртока. Шерстяна сукня Prada

Поки я працювала моделлю, у мене не було відносин. Власне, і лібідо-то ніякого не було: гормональний фон був як у десятирічної дитини, періодично траплялися непритомність, сил вистачало лише на те, щоб доїхати до спортклубу і назад. Я не спілкувалася, не заводила друзів – просто важко працювала. В університеті довелося заново вчитися будувати відносини з людьми мого віку. У мене з'явилися друзі, близькі люди, які давали мені стільки любові, що я не знала часом, як з цим впоратися. І треба ж, це життя відкрилося мені тільки після того, як я набрала вагу.

Батьки ж переживали так сильно, що на їх підтримку розраховувати не доводилося. Вони не думали, чи щаслива я і якою ціною мені давалися успіхи. Були впевнені, що моделінг – мій єдиний шанс на краще життя. Те, що я знаю п'ять мов, працюю з другого курсу, подорожую по всьому світу і очолюю департамент в IT-компанії, до уваги не приймали. А мені так хочеться, щоб вони зрозуміли: діти повинні бути щасливими. Це їхнє життя і їх тіло.

Алекс Кіртока. Сукня з поліестеру, Prada, рукавички з поліаміду, Tender & Dangerous

Після закінчення університету я нарешті звільнила час (і свідомість) для себе. Пішла на ТRХ, почала правильно і різноманітно харчуватися – і досить швидко схудла. Це відразу помітили. Агентство запропонувало мені повернутися, як тільки я остаточно прийду в форму. Спочатку я погодилася, але скоро зрозуміла, що знову втрачаю баланс і рівновагу. І вирішила, що більше так не хочу. Перестала займатися спортом шість разів на тиждень, трохи поправилася. І, знаєте, мені так простіше: я розумію, над чим треба працювати. Зараз я, як і Наталя Гоцій, не слідкую за вагою – поняття не маю, скільки важу. Просто не хочу бачити цифри: вони мене засмучують. Досить бути в хорошій фізичній формі.

У дев'ятому класі я хотіла бути лікарем і сиділа на показах UFW, гортаючи "Біологію", щоб вивчити будову ока. Я непогано пишу. Подружка тягне на курси акторської майстерності – треба піти і подивитися, що з цього вийде. Та й, врешті-решт, я завжди зможу повернутися в fashion: є багато випадків, коли моделі поверталися в професію після перерви – та ж Саша Лусс, яка набрала вагу, а потім тріумфально повернулася худенькою – і увійшла в пул топ-моделей. Всі варіанти можливі, я ще не така стара, щоб списувати якісь можливості або зректися подальшої кар'єри. Головне – підтримувати здоров'я, душевний спокій і баланс в житті.