Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Ані краплі: 5 історій про відмову від кави

05 лютого 2022

Взаємини з кавою мало в кого обходяться без драм: то любов, то повне неприйняття, то розставання й туга. 5 героїнь Vogue розповіли, як відмовитися від кави, що це змінює у взаєминах із собою, і чим обертається — користю чи фрустрацією.

Зіркова косметологиня Джоанна Чек виклала у своєму Інстаграмі мем, який проголошував: "Замінивши свою ранкову каву зеленим чаєм, ви можете втратити до 87% тих маленьких радощів, які ще залишилися в житті". Це спонукало нас розпитати жінок, які відмовлялися від кави, що нового привніс у їхнє життя такий досвід. І, звісно ж, ​​чого він їх позбавив.

Тійна Орасмяе-Медер, авторка бестселера «Бьюті-міфи», лікарка-дерматокосметологиня, експертка з розроблення косметичних засобів, засновниця бренду професійної косметики Meder Beauty Science (Швейцарія)

Кава мені завжди подобалася своїм смаком. І страшенно подобалося пити її зранку — це була така доросла річ! Працювати я почала у 13 років, і коли мені в сестринській пропонували каву, я почувалася Справжньою Дорослою Людиною.

Багато років поспіль я випивала по три-чотири чашки еспресо на день; зрідка, в аеропорту, могла випити каву з молоком, просто в очікуванні літака. У дев'яностих ми придбали для дому гарну кавоварку Saeco. Згодом, коли з'явилися кавоварки nespresso — перейшли на них: у швейцарській лабораторії, де я тоді працювала, президент був фанатом, і у нього «неспресо» стояли скрізь! Сам він випивав після обіду чотири «допіо», а за день у середньому по 50-60 чашок — і нічого, з ним було все гаразд.

Зовсім випадково у мене виявили підвищений тиск, та й сама я стала помічати, що після кожної чашки кави підозріло болить голова. Рішення відмовитися від кави далося легко: я свідома людина, сказано — зроблено. Перейшла на чай без кофеїну. Потім думаю: «Що ж я мучуся?  Є ж капсули nespresso без кофеїну. Але з’ясувалося, що вони — як ті ялинкові іграшки з анекдоту, «не радують». Радості в житті стало менше.

Кофеїнової «ломки» у мене не було, проте мені вдалося й від цигарок відмовитися вольовим зусиллям — з першого разу. Я ж освічена людина: не має бути «ломки» через відмову від кави — біохімічна залежність слабка. На диво, особливих змін у працездатності я не відчула. Просто почувалася нудно: хотілося кави. Тож я чесно пів року кави не пила, з голови кофеїн викинула, треба — так треба. Іноді купувала кавові льодяники з цукрозамінником — ще те читерство! Але хоча б спогад про смак. Проте, легше без кави мені так і не стало. Так, людина може звикнути до всього, та чи потішить це її?

Якщо подумати, що змінилося у самопочутті й відчуттях, коли я почала жити без кави, то можна впевнено сказати: нічого

Якщо подумати, що змінилося у самопочутті й відчуттях, коли я почала жити без кави, то можна впевнено сказати: нічого. Так, голова вже не боліла, спрацював ефект терапії. Проте згодом терапія почала мене дратувати — адже вона теж має свої побічні ефекти. Їх треба було лікувати ще однією пігулкою. За пів року я подумала: «Та гори воно вогнем! Незрозуміло, що це за така таємнича гіпертонія в мене. Може, взагалі реакція організму на стрес». Так я скасувала все (не намагайтеся повторити), призначила собі коензим Q10, змінила навантаження й почала знову пити каву. Але тепер — лише кілька чашок еспресо на день, вистачає. Смак стала відчувати краще — можливо, це просто збіг. Розрізняю якусь там Індонезію чи Шанхай без проблем. А в мережевих кав’ярнях пити не можу, все ж таки, у них там в картонних склянках страшна отрута.

Скажу філософськи, що будь-який досвід на користь. Щоправда, не знаю, чим корисний для мене був саме цей. Відмовлятися від нешкідливих насолод не хочеться, життя хочеться розфарбовувати, а не навпаки. А нещодавно я зробила генетичне дослідження, і, зокрема, з’ясувалося: комбінація генів у мене така, що стимулювальна дія кофеїну триває довше у порівнянні з середнім показником, і може погіршувати якість сну. Зробила висновки — і майже ніколи не п'ю кави після шостої вечора. Ще ліпше було б обмежитися першою половиною дня, проте, якщо чесно, я сплю добре і не бачу сенсу лагодити те, що не зламане.

Олена Єрьоменко, маркетинг-директорка компанії «ОРКА», офіційна дистриб'юторка професійної косметики Dr. Medion, Mediplorer, Yellow Rose

Мої колишні стосунки з кавою можна назвати залежністю, що прикривалася елегантним словом «кавоманія». Щоденний ранковий ритуал був таким: без поспіху заварити свіжу фермерську каву і насолоджуватися напоєм наодинці з собою, налаштовуючись на новий день. Удень я ще могла випити капучино без цукру на рослинному молоці. Кава була моєю медитацією.

Аж поки, незадоволена рівнем енергії і якістю життя, я не звернулася рік тому до ендокринолога. Тоді я дізналася про загадковий стан «adrenal fatigue», або втомленість надниркових залоз. Мій організм був виснажений, а каву я використовувала як милиці, щоб максимально правдоподібно імітувати життя. З кожною чашкою кави я черпала бадьорість і енергію в кредит, борг накопичувався, а власний ресурс непомітно вичерпувався. Так одного дня кава залишила моє життя на невизначений термін.

Мої колишні стосунки з кавою можна було охарактеризувати як залежні

Якщо рішення приймається усвідомлено, його виконати зовсім нескладно. Перші дні минають на ентузіазмі: ти малюєш образ свого майбутнього «Я», вибудовуєш покроковий шлях і насолоджуєшся впровадженням змін.

Бували й складні дні, коли прокинулась уранці — і вже втомилася. Відмовляючись від кофеїнової голки, ми з подивом виявляємо свій істинний рівень енергії, без стимуляторів і «милиць». Це одкровення й вихід на новий рівень взаємин із собою, прийняття себе справжньої і пошук альтернативних «чесних» шляхів.

Але спокуси «зіскочити» не дошкуляли. Для мене цей досвід був не експериментом, це був мій шлях до себе, шлях щирості і зцілення. До того ж, мене рятувало нове «кохання» — церемоніальний матча в чистому вигляді або матча-лате на рослинному молоці. Я навчилася смачно готувати матча вдома: дуже важливо звертати увагу на якість самого чаю і рослинного молока (у закладах використовують найдешевше молоко з додаванням цукру й купи шкідливих добавок).

Матча дивовижно тонізує й поліпшує концентрацію, плавно й без відкату назад, на відміну від кави. Крім того, я балувала себе різноманітними напоями щодня: цикорій, корінь кульбаби, куркума лате, гречаний чай, чай зі спецій — і не почувалася обділеною. Я не підраховувала ретельно кожен свій день без кави. Сенс був у тому, щоб прийняти рішення — і відпустити ситуацію. Навіть у аскезі можна ставитися до себе турботливо: не просто відібрати щось, а замінити більш здоровою альтернативою. Найголовніше, що змінилося, — я помітила, як стабілізувався психоемоційний фон: це проявлялося у піднесеному настрої, відсутності тривожності і внутрішньої напруженості. Підвищився рівень стресостійкісті, стало більше енергії.

Тепер кава для мене — це стосунки на рівних

Я повністю позбулася залежності і вже не потребую щоденного стимулювання кофеїном. Зараз я волію пити каву для задоволення, коли мені вже добре: я виспалася, сповнена енергії, у мене гарне самопочуття і чудовий настрій. Рецептори очистилися, з рівнем енергії теж усе гаразд. Тепер кава для мене — це стосунки на рівних. Коли я вперше після довгої перерви знову спробувала каву, було як у мемі: очікування проти реальності. Я очікувала вибуху смаку і бурі емоцій, натомість, і смак, і ефект кави не вразили.

Це безцінний досвід. Я навчилася бути уважнішою до себе і дуже тонко себе відчувати. Тепер я чую шепіт свого тіла, і мені не доведеться знову почути його крик. Життя коротке, і саме тому варто усвідомлено ставитися до своїх стосунків із будь-якими стимуляторами. У боротьбі за якість життя важливо вибудовувати стосунки з кавою з позиції сили, а не з позиції того, хто просить.

Я не за те, щоб відмовлятися від кави у форматі популярних нині челенджів, побившись об заклад, чи просто з цікавості. Це речі дуже індивідуальні: велике значення мають генетичні особливості; швидкість, з якою в організмі проходить метаболізм кофеїну; стан печінки, гормональний фон. Загалом кава корисна для організму в адекватних дозах; вона сприяє геропротекції, зміцнює соціальні зв'язки і є одним із доступних та легких способів отримати задоволення. Необхідно просто прислухатися до себе.

Марина Шулікіна, редакторка vogue.ua

Якщо багато працюєш, пізно лягаєш, рано прокидаєшся, живеш у стресі, часу вистачає лише для того, щоб випити чашечку фільтру вприкуску з цигаркою. Згодом кава вже не бадьорить, стає мерзенною на смак, до того ж, забарвлює зуби, а в надмірних кількостях погано впливає на організм і нервову систему. Упродовж 4 років я випивала щонайменше 5 чашок кави на день. І вже упродовж трьох місяців не п'ю її зовсім. Буває, раз на кілька тижнів вип'ю фільтр уранці. Але роблю це дуже неохоче і вже без задоволення.

Найбільше мені подобався приплив енергії, що відчувався після кави. Поєднання кави і сигарет — кінематографічне і навіть романтичне. Картинка видається дуже естетською і богемною, особливо десь у гіпстерській кав'ярні, на затишному балконі або біля моря.

Моя улюблена кава — фільтр, фільтр і ще раз фільтр. Якщо не було фільтру, я замовляла еспресо або американо. Пам'ятаю останній день, коли я вранці випила американо. Було дуже огидне відчуття. І не від якості кави, — вона була хорошою, — а від того, що я вже більше не могла. Тому відмовитись виявилося легше, ніж очікувалося. Це було усвідомленим рішенням, без жодного жалю чи побоювань. Ось так раптово я почала пити смачний зелений чай і отримувати від цього насолоду.

"Ломки" не було. Іноді здавалося, що без кави я була сонливішою або ж було важко зібрати думки докупи, але я знайшла, чим рятуватися в таких випадках: какао на мигдальному чи кокосовому молоці, а також матча — смачно й корисно. Для розумової активності взагалі те що треба.

Зараз я п'ю каву лише у виняткових випадках — коли дуже треба підбадьоритися, від безнадії й безвиході. Кава більше не дарує такого задоволення, як раніше. Зате без неї я почуваюся спокійнішою, позбулася надмірної збудженості.

Якщо усвідомлено підходити до відмови від чогось, можна дуже швидко звикнути до нової рутини. Щоб швидше перебудуватися, можна спробувати замінити каву іншим напоєм, скажімо, какао чи матча.

Анастасія Яворська, співзасновниця бренду ювелірних прикрас One2ThreeJewelry

Трапляється, у мене в голові "вистрілює", і я починаю виключати якісь продукти з раціону просто тому, що мені здалося, що зараз від них ліпше відмовитися. Стосовно дечого, як-от з алкоголем, не можу сказати, що  вчинила неправильно. Я не п'ю з січня 2018 року і навіть не збираюся починати знову. До кави все-таки планую повернутися. Через тиждень буде місяць, як я від неї відмовилася, і, гадаю, тоді я й перерву кавовий карантин.

Зазвичай я випиваю одну чашку в день перед сніданком: тобто спочатку роблю собі каву, а потім п'ю її і готую сніданок. У цей час я зазвичай на кухні сама, дивлюся у вікно на поле і прокидаюся разом із кавою. Звучить банально, але я не так багато маю часу для себе, і ці 15-20 хвилин не хочу втрачати. Більше однієї чашки дуже міцного американо майже ніколи не випиваю. До слова, я не п'ю американо у місті: ніхто не готує його так, як я. З еспресо ще трапляються приємні несподіванки, але американо чомусь готують без поваги.

Рішення відмовитися від кави на якийсь час далося легко. Першого дня було трохи дивно, і, мушу сказати, я навіть сумувала, але якщо я приймаю виважене рішення, то мій організм, змирившись із цим, не пручається. Спокуси припинити експеримент теж не було: знаю, що він закінчиться, і не хочу прискорювати процес.

Дивно, але жодних змін ані в зовнішності, ані в самопочутті я не помітила. Шкіра не покращала, кола під очима не зникли. Вони, власне, зникають тільки якщо я нормально висплюся, а моїй молодшій доньці — лише 6 місяців, тому ви самі розумієте. ШКТ теж не помітив змін, хоча я планувала «розвантажити» підшлункову. Але, схоже, їй байдуже. Змінилося лише те, що із зеленим чаєм я не можу так само довго дивитися у вікно. Без головної складової ритуалу зник сам ритуал — і частина насолоди від життя.

Якби мені сказали, що треба відмовитися від кави, наприклад, на рік — заради здоров'я — я зітхнула б і змирилася. Але я люблю її смак і запах. І люблю спостерігати, як щоранку змінюється природа за вікном. Головне, що я зрозуміла завдяки цьому експерименту, — що можу обмежити себе цілком свідомо — і нічого мені за це не буде. А ще я думаю, що життя і без того занадто коротке й складне, щоб ускладнювати його ще більше. Якщо організм вимагає кави, то йому, організму, видніше. Це стосується так само і смачного вина, сирів, десертів і т.і. Треба слухати себе, і ти завжди собі підкажеш, що тобі робити і їсти.

А загалом, буду вельми вдячна, якщо хтось порадить місце у місті, де можна випити справді смачний американо. Без молока!

Альона Кузьміна, власниця бренду соєвих свічок The Homest та співвласниця освітнього проєкту Make Sense

Каву я пила щодня, без обмежень у часі. І ввечері також. І все б нічого, якби мені не стало складно засинати. Як результат — постійне відчуття, що не виспалася, і втома. До того ж, я помітила нерівномірний розподіл енергії упродовж дня. Після кави — різкий стрибок бадьорості, а потім — відкат у млявий, удвічі гірший, ніж до кави, стан. Це впливало на якість кожного мого дня, і мені захотілося змінити ситуацію.

Щодо кави, мені найбільше подобалися її смак і сам ритуал. Але за деякий час я все ж таки зрозуміла, що ритуал був пріоритетнішим. Я звикла пити каву у певних місцях, з певними людьми і за певних обставин. Що це, як не психологічна залежність?

Кількість кави в мене залежала від кількості роботи і особливо стресів (ха! мені здавалося, що кава допомагає зібратися і заспокоїтися): від однієї до п'яти чашок на день. Зазвичай це був капучино на рослинному молоці.

Рішення «зіскочити» прийшло легко. По-перше, я люблю подібні експерименти. По-друге, давно рухаюся в напрямку поліпшення якості життя (через поліпшення самопочуття), тому відмова від кави стала логічним продовженням.

Перший день був єдиним, коли рука автоматично тяглася до кави. Не назву це «ломкою», просто думка «от зараз було б класно випити кави» проскакувала частенько. Але я швидко знайшла альтернативу — какао (до слова, воно теж містить трохи кофеїну, і тепер мені цікаво, чому воно вважається дитячим напоєм?).

Позаяк основна залежність у мене була психологічною, какао чудово впоралося із завданням. Іншими словами, мені треба було просто "щось пити" у звичних для мене обставинах. Що цікаво, какао я п'ю раз, максимум двічі на день — більше не хочеться. Мій експеримент триває вже три тижні, і зараз мене зовсім не тягне на каву.

Уже під час першого тижня експерименту я помітила, що вечорами хочеться спати, легше засинаю. Прокидатися теж стало простіше, почуваюся бадьорішою. Наразі є відчуття, що енергія упродовж дня розподіляється рівномірно, і втомленість приходить поступово, без будь-яких стрибків. Якщо говорити про стан в цілому, не розкладаючи його на складові, то я б назвала це “стало легше”.

Тож я дуже задоволена результатами експерименту. Не знаю, що вплинуло на мене насправді, — відмова від кави чи самонавіювання. Але що б це не було, результат мені дуже подобається, і нехай так буде й надалі.

Я не ставлюся до відмови від кави як до ускладнення життя — тому, напевно, мені так просто все це дається. Я думаю так: життя занадто коротке, щоб проживати щодня без енергії, і якщо відмова від кави трохи змінила цю ситуацію, це класне відкриття і дуже простий інструмент.

Хотілося б додати, що якщо у вас майже немає енергії, і ці мої рядки надихнули вас на відмову від кави, не думайте, що справу зроблено. Я давно стежу за аналізами і пройшла різні етапи “налаштування” організму, у тому числі й медикаментозні. Можливо, кава стала "завершальним" штрихом чергового етапу. Питання щодо енергії вирішуйте обов'язково з лікарем. Відмова від кави — це експериментальне доповнення, а не панацея.

здорове харчування · здоров’я ·

Ще в розділі HEALTH

Популярне