Аромати з овочевими нотами — нові зірки парфумерії. Їхня популярність віддзеркалює прагнення знайти ґрунт під ногами та інстинктивне бажання зануритись у свіжість природи.
Якщо розтерти між пальцями зелену томатну гілочку та негайно піднести руку до носа, можна одразу відчути, як звучить Eau de Campagne, знаменитий аромат буржуазного паризького бренду Sisley. Він викликає асоціації з помідорним листям, пильною землею, безтурботним літом і веснянками на носі. У 1976 році цю променисту композицію створив видатний французький парфумер-мінімаліст Жан-Клод Еллена — і цим випередив свій час приблизно на пів століття.
"У 1970–80-х в ароматах прагнули досягти складного гомогенного акорду, щоб не можна було вирізнити домінантні ноти, — пояснює київський парфумер, ольфактолог Богдан Зубченко. — Типовими для тих часів є драматичні багатошарові Magie Noire Parfum Lancôme і J'ai Osé Guy Laroche чи прозорі кришталеві шипри Lily of the Valley Penhaligon's та First від Van Cleef and Arpels. Вони складалися з десятків нот, але не викликали в пам’яті окремих образів — ці парфуми пахли собою. Тоді не можна було й помислити, щоб жінка пахтіла овочами, — це вважалось неелегантним".
Втім, найпрогресивніші "носи" індустрії шукали нові способи викликати у вибагливих клієнтів сплеск ендорфінів. 1992 року Олів’є Кресп та Ів де Ширен винайшли сімейство гурманських ароматів, створивши Angel Thierry Mugler з виразними нотами цукрової вати, шоколаду Toblerone та пачулів. Хвиля гурманіки, до якої він призвів, — численні композиції, у яких звучали солодкі акорди праліне, зефіру, ванілі й меду, — остаточно позбавила всіх будь-яких упереджень, і публіка стала жадати парфумів, здатних збуджувати каскад приємних спогадів (а солодощі у більшості асоціюються зі святкуваннями, відчуттям комфорту та безтурботності). У новому тисячолітті натхнення й насолоди стали шукати радикально іншим шляхом: 2011 року в однойменних парфумах революційний японський бренд Comme des Garçons експериментував із авангардними технологічними акордами індустріального клею та пакувального скотчу — вони пахли, як щойно розпакована коробка з новеньким макбуком.
Моду на овочеві аромати у 2020-му започаткував Джонатан Андерсон, який за понад 11 років на чолі іспанського бренду Loewe вивів новітню формулу розкоші — у дизайні, маркетингу та пакованні. Надихаючись дитячими спогадами про город і теплиці своїх бабусі й дідуся в містечку Магерафелт в Ірландії, він представив фантастичну колекцію Home Scents. Вона охоплювала парфумовані свічки, мило та спреї для оселі — загалом 11 композицій, серед яких були Tomato Leaves – свіже томатне листя, Beetroot — земляний насичений буряк та Coriander — пряна свіжа кінза. Замість моделей на рекламних постерах красувалися гілочки ялівцю та розкішні реалістичні помідори, як у ботанічному атласі.
Ця колекція кардинально змінила уявлення про найжаданіші аромати. Того ж року бренд Comme des Garçons, що уславився парфумами з нотами бетону, чорнил та пилу на розпеченій лампочці, подався на город у пошуках натхнення для Rouge — композиції з нотами червоного буряка, рожевого перцю, імбиру, ладану й пачулів, яку парфумерні фанати миттєво охрестили борщем.
Зарозуміла й контроверсійна, вона "сідала" не на кожного, втім, викликала ажіотаж. За рік французький Дім Diptych на честь свого 60-річчя представив лімітовані парфуми Kyoto з характерною солодкаво-землистою нотою буряка — у поєднанні з ветивером вона мала уособлювати стихію землі.
"Через вимушене усамітнення під час пандемії та ковідну втрату нюху люди були позбавлені насолоди вдихати запахи природи, — припускає Зубченко. — Вони жадали яскравих, природних, вітальних ароматів, які повертали радість життя. З розряду утилітарних, "кухонних" пахощів овочі перейшли в категорію модних парфумерних інгредієнтів".
У сучасних модних парфумах звучать ноти кисло-солодкого соковитого ревеню, хрусткої селери, вологого огірка і навіть землистої картоплі. "Коли людині кажуть: "Тут є імбир, а тут — кавун", — вона швидко розпізнає знайомі запахи й тішиться — так влаштований мозок і ольфакторне сприйняття, — пояснює Зубченко. — Це працює як своєрідне НЛП, нейролінгвістичне програмування: радість впізнання дарує відчуття впевненості". А ще спонукає швидко нести свій трофей на касу.
Чи справді ми прагнемо пахнути, як оберемок порею чи жмуток свіжовикопаної моркви? Найімовірніше, відповідь — "ні". Саме тому парфумери інтерпретують овочеву тему на свій лад. "Насіння моркви, доповнене іононами — синтетичними сполуками з ніжним квітковим ароматом, — створює ілюзію дорогоцінної пудри з кореня іриса", — розповідає Зубченко.
В епоху, коли мінімалізм продається краще за надмірність, а до усвідомленого споживання закликають навіть винні етикетки, базилікове листя, зелений горошок, буряк і коріандр дарують беззастережну насолоду — без обмежень.
Фото: Andrii Shurpin, Valerie Sagura
Стиль: Nataliya Tiuleneva
Текст: Альона Пономаренко