Тата Кеплер — про труднощі волонтерства й нові проєкти
Vogue Ukraine продовжує щорічну ініціативу Vogue Leaders, яка вшановує професіоналів у галузях мистецтва, дипломатії, освіти та громадського активізму, які визначають сьогодення країни та формують її майбутнє. Однією з героїнь Vogue Leaders Class of 2025 стала Тата Кеплер — волонтерка та громадська діячка.
Майже щоранку з вікна редакції, яке дивиться на набережну Дніпра, ми бачимо вервиці автомобілів із жовто-синіми та червоно-чорними прапорами, що супроводжують одну – з позначкою "На щиті". Полеглі герої повертаються додому.
Із радянських часів на машинах, що транспортують загиблих, значилося технічне: "Вантаж 200". З літа 2022-го на них пишуть: "На щиті". Це ініціатива волонтерки, громадської діячки, в минулому – продюсерки, рестораторки та мисткині Тати Кеплер. Вона згадує, як стояла біля рефрижератора – спеціального авто для евакуації тіл загиблих, – і тоді один із її знайомих сказав: "Наші воїни повертаються додому або зі щитом, або на щиті". Вона зреагувала миттєво: попросила маму, художницю Марішу Кеплер, розробити шрифт і нанесла ці слова на автівку. Фото напису поширилося соцмережами та потрапило на очі генералу Валерію Залужному, тодішньому головнокомандувачу ЗСУ. Він дав наказ зробити напис на всіх автомобілях, якими евакуюють полеглих.
Копиця рудого волосся, жваві чорні очі. Тата Кеплер прудко рухається складом благодійного фонду "Птахи" – а за нею чорними крилами розлітається складне багатошарове вбрання (вона обожнює одяг бельгійських і японських дизайнерів). Тата заснувала цей проєкт у 2022-му і відтоді працює "25/8" – щоб допомагати військовим і цивільним у деокупованих, прифронтових і сірих зонах. На одній зі стін складу – десятки подяк і відзнак. Від Валерія Залужного, голови ГУР Кирила Буданова та військових. У серпні 2022 року Кеплер отримала нагороду "Національна легенда України" від Володимира Зеленського – за активну громадську та благодійну діяльність, за рік – ще одну, "Золоте серце", за волонтерську роботу.
На складі діє чітка система зберігання, щоб можна було швидко зібрати коробку для відправлення: усе, щоб зупинити масивну кровотечу (бандажі, тампонади, гемостатики, турнікети); для стабілізації дихання; хірургія; ліки. Коробки маркують, складають пакувальні листи, щоб отримувач міг легко розібратися зі вмістом. У кожну Тата додає щедру жменю зірочок з метафану. "Ми стоїмо на тому, що хай би яке пекло було довкола, має залишатися місце диву. І коли люди у тому пи*дорезі відкривають посилку, там завжди є зірочки".
Волонтерство для Кеплер почалося з Майдану, де вона допомагала роздавати чай і медикаменти. З початком АТО друзі попросили дістати кровоспинні бандажі, які виробляються в Ізраїлі. Тата, яка добре знає іврит, знайшла постачальників – й отримала перший транш допомоги. Тоді важко було уявити об’єми, до яких доросте фонд і команда з шести людей: лише за останні пів року "Птахи" передали медичних ресурсів (такмеду, хірургії, ліків, техніки для операційних) на 85 мільйонів гривень.
"Я не ставила перед собою задачі зробити так, щоб у залі Європарламенту хтось плакав. Я просто привезла їм свою війну"
За цифрами – конкретні людські життя. Один із підопічних Кеплер, боєць Олександр Безверхній з позивним "Лакі" втратив нижню частину тіла під час евакуації побратимів. Його доправили в київську лікарню "Феофанія" у критичному стані. "Птахи" закупили для нього антибіотики та розхідники на понад 2 млн грн. Чотири відділення боролися за життя чоловіка 111 днів, лікарі наново зібрали йому м’язи. У червні він вирушив на протезування до США – кошти теж знайшла Кеплер. "Ніхто не вірив, що він узагалі зможе сидіти. А він тепер обіцяє повести до вівтаря свою доньку".
Серед підопічних "Птахів" – корпус "Азов", бригади "Хартія" і Третя штурмова, медичні підрозділи розвідки та СБУ ("Служба Божа" – звично каже Тата без тіні іронії). Кеплер навчилася за частотою запитів розуміти, як загострюється ситуація на фронті: що більше звернень – то більше вогнепальних поранень, а отже, й інтенсивніші бої. У переліку засобів, які відправляють на фронт, і "фарма", і такмед – бандажі, кровоспинні препарати, турнікети, інфузійні помпи для крові. А ще обладнання для операційних на стабілізаційних пунктах та для ПХГ (передових хірургічних груп): прилади для стерилізації інструментів, хірургічні столи, витратні матеріали, апарати УЗД, лампи.
Залучати кошти складно; окремої людини, яка б опікувалась фандрейзингом, у фонді немає. "Цим займаюся я, – каже Кеплер. – Ти постійно з кимось говориш, розповідаєш про свою роботу, – і людина вже вирішує, чи хоче допомогти". Серед донорів "Птахів" – великі бізнеси та приватні підприємці. "Ми не можемо жити від збору до збору, – тому формуємо так званий банк такмеду", – пояснює волонтерка. Втім, збори теж відкривають: наприклад, на ПХГ або "шпиталь на колесах" для "Азову". Збирають частинами – і відправляють так само. Поточний збір масштабний, – на 27 млн грн – тож потребує потужних амбасадорів. Тому долучаються зірки – боксер Олександр Усик, гурт "Океан Ельзи".
"Птахи" зосереджуються на допомозі військовим і бойових пораненнях, але до них часто звертаються і з іншими медичними чи організаційними запитами. Відмовляти складно. "Якщо це приватна історія, у ній треба розбиратися, і на це йде дуже багато сил". Іноді вночі вона в паніці прокидається з думкою, що не передзвонила людині вчасно. "І я набираю номер, у мене трясуться руки, а мені кажуть: усе вирішили".
Кеплер не залишає собі вибору спинитися: бере уроки філософії, танцює танго, створює одяг. На знімання Vogue принесла запаску, прикрашену вибійками: "Робила сама – вирізала з дощок орнамент, фарбувала, наносила на тканину". Її руки вкриті татуюваннями: на одній – формула сили гравітації, третій закон Кеплера, рівняння Шредінгера. На іншій – прямокутний "супрематичний сонях": малюнок друга, данина українській спадщині та творчості Малевича. А ще напис івритом – אברקדברא ("абракадабра"): "У перекладі – "І здійсниться, як я скажу". Фраза, якою сотні років тому запечатували рецепти знахарі", – пояснює Тата.
Вона народилась у Чернівцях, родині було складно, як і всім: без грошей, з постійними переїздами, але вдома завжди були джаз, театр, джем-сейшени та гості з музичними інструментами. "Моє дитинство було справжньою пригодою".
Вступила до Соломонового університету, втім кинула вже після першого курсу і пішла працювати адміністраторкою культового київського артпростору нульових "44". Це стало початком богемної кар’єри: згодом запускала клуб "112" у Черкасах та керувала столичним баром "Бармен Діктат", куди часто навідувалися поет Сергій Жадан, музикант Альберт Цукренко, історик Володимир В'ятрович, а якось завітав письменник Стівен Фрай. У 2024-му там зіграв джем-сейшн на гітарі держсекретар США Ентоні Блінкен. Паралельно Тата викладала іврит у недільній школі, їздила в дитячі табори на заході України, працювала з дітьми, яких обожнює, писала казки. Її тексти помітив Сергій Дябель, засновник першого українського продакшену ESSE Production House. "Так я стала копірайтеркою. Створювала тексти на упаковки соків "Садочок" і "Мрія", потім почала робити сценарії, продюсувати. Стара школа розвинула в мені навичку до продюсування усього що завгодно, від бару до фонду".
Зараз фонд Кеплер веде ще один проєкт зі смішною й водночас зворушливою назвою: "Пісяй гідно". "Ми перебудовуємо вбиральні та душові у шпиталях, щоб санітаркам не доводилося тримати на руках поранених, які просто йдуть у туалет". Побудували вже три і планують зробити це масовою ініціативою.
У березні Кеплер виступала на пленарному засіданні Європарламенту з нагоди Міжнародного дня жінок. Вона говорила про свою волонтерську роботу в понад 700 звільнених і прифронтових населених пунктах, про допомогу цивільним – насамперед жінкам і дітям, які особливо вразливі в умовах війни. "Я не ставила перед собою задачі зробити так, щоб хтось плакав, – каже вона. – Я просто привезла їм свою війну".
Зі сцени Європарламенту вона також розповіла про "Тихий проєкт" – гуманітарну ініціативу "Птахів", що виникла після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Його створили як відповідь на одну з найтравматичніших тем війни – сексуальне насильство над цивільними у тимчасово окупованих і прифронтових регіонах. Проєкт названо "тихим" не випадково – він працює без публічності й розголосу, опікуючись жінками та дітьми, які пережили травматичний досвід. Кеплер вірить, що їй вдалося достукатися до європарламентарів.
Вона називає війну найпотворнішим винаходом людства, але намагається хапатися за світло, яке може яскраво світити в кожному з нас.
Замовити свій примірник Vogue Ukraine Leaders 2025 можна за посиланням.
Стиль: Dmytro Synytsia
Зачіски: Daria Zhadan
Макіяж: Svitlana Rymakova
Гафер: Oleksiy Kuzmenko
Лінійна продюсерка: Marie Nikolaenko
