Павло Гудімов – про провокацію в мистецтві, нові таланти і рідний Львів
Vogue Ukraine продовжує щорічну ініціативу Vogue Leaders, яка вшановує професіоналів у галузях мистецтва, дипломатії, освіти та громадського активізму, які визначають сьогодення країни та формують її майбутнє. Одним з героїв Vogue Leaders Class of 2025 став Павло Гудімов – куратор, галерист і музикант.
Павло Гудімов зустрічає мене у Львові, на четвертому поверсі розкішного неокласичного будинку, зведеного одним із найвідоміших львівських архітекторів початку XX століття Фердинандом Касслером. Тут, на вулиці Зеленій, 20, він торік відкрив пінакотеку "Я галерея Пентхаус", свій третій мистецький простір. На пошуки приміщення витратив рік, ще дев’ять місяців тривала реставрація. У процесі вдалося відновити оригінальні вікна, масивні дубові двері, ліпнину на стінах і стелі, австрійську розписану плитку на підлозі. "Цей будинок – витвір мистецтва", – захоплено розповідає 52-річний Гудімов, інженер за освітою, куратор і галерист за родом діяльності та рокзірка за покликанням. Понад десять років, з 1994 до 2005-го, він був гітаристом у першому складі гурту "Океан Ельзи".
Гудімов виріс у Львові в родині інтелігентів: дід Павло Гудімов був головним архітектором Львівської залізниці. Дідо, як ніжно називає його Павло, прищепив йому любов до мистецтва: коли онукові було чотири, спустив свої мистецькі альбоми з антресолей на нижні полиці, щоб той міг їх гортати. Так майбутній куратор познайомився з модерністами – Фернаном Леже, Амедео Модільяні, Пабло Пікассо. Згодом захопився модерністськими виробами Львівської кераміко-скульптурної фабрики, які колекціонує донині. Загалом у його архіві понад 15 тисяч предметів – від графіки та скульптури до меблів.
Гудімов переїхав у Київ 1998 року разом із колегами з гурту "Океан Ельзи". Гастролюючи світом, не міг оминути жодного музею. Враження, зокрема з відкриття галереї Tate Modern у Лондоні 2000 року, підштовхнули його змінити професію. 2007-го він заснував свою першу "Я галерею" – вона і сьогодні функціонує на київському Подолі.
У 2019 році Павло повернувся до Львова, який називає містом можливостей. Приїхав, щоб втілити масштабний проєкт "Ангели" у Львівській національній галереї, присвячений образу янгола у світовому мистецтві. "Для мене це була перша спроба зробити виставку. Ми організували її за західним стандартом: замінили світло, побудували пів тисячі квадратних метрів стін – фактично звели новий простір". За місяць "Ангелів", де демонстрували ікони, скульптуру, живопис, а також артефакти масової культури – від фільмів до коміксів – відвідали майже 40 тисяч людей. Подія підсвітила великий запит на культуру в Україні.
Сьогодні у Львові Гудімов опікується двома власними "Я галереями" (ще одна з 2019 року відкрита на вулиці Шота Руставелі). За його участі торік у місті з’явилися Муніципальний мистецький центр та Мистецька бібліотека. Разом із колегами, митцем Володимиром Костирком та істориком Василем Кметом, працював над проєктом реставрації будівлі на Шота Руставелі, де розташована бібліотека. Пів року тому двері відчинив музей українського пейзажиста Володимира Патика, де Павло є куратором постійної експозиції. Кілька разів на тиждень невтомний Гудімов читає учням та студентам лекції про сучасне мистецтво у загальноосвітній школі № 49 та Львівській політехніці.
"Хтось у Львові називає мене натхненником, хтось – збудником", – з усмішкою каже куратор. Коли після двадцяти років столичного життя він повернувся додому, усвідомив, що приїхав у місто, яке потребує його участі. Він багато говорить про відповідальність кожного містянина й вірить, що культура здатна зробити суспільство більш інклюзивним та чуйним".
У 2022 році Гудімов заснував у Львові щорічний фестиваль "Тиждень скульптури". Його ідея – спонукати до діалогу через сучасні пам’ятники, які з’являються в публічному просторі, парках та на вулицях. Про одну з таких скульптур два роки тому говорила вся країна. За його ініціативи у Стрийському парку з'явився бронзовий витвір київського митця Василя Корчового "Впевнена" – оголена жінка з пишними формами. Наступного дня її облили мастилом і намагалися підпалити, робота спровокувала жваву дискусію в соцмережах – зокрема про те, що таке тілесна краса та якою її бачить митець і пересічні глядачі.
"Ця провокація була потрібна, щоб зачепити тему готовності суспільства приймати нове. Якщо ти виріс серед радянських монументів чи погрудь, вона тебе вишибає, – каже Гудімов. – Тепер "Впевнена" – найпопулярніша львівська скульптура. Люблю дивитися, як біля неї проводять екскурсії студентам Українського католицького університету, як із нею фотографуються люди".
Уже в жовтні у Львові відбудеться четвертий "Тиждень скульптури", на якому Гудімов знову готується сколихнути місто. Цього разу в поле зору куратора потрапив пам’ятник композитору Францу Ксаверу Моцарту авторства німецького скульптора Себастіана Швайкерта. Ця робота у стилі абстрактної постмодерної пластики, встановлена у 2021 році на площі Євгена Маланюка, обурила львів’ян, які виступають за її демонтаж. Гудімов пропонує поглянути на неї по-новому, у діалозі з іншою сюрреалістичною роботою ужгородського митця Руслана Тремби.
Сьогодні Павло Гудімов міркує про розширення мережі "Я галерея", де мистецтво сучасних авторів інтегроване в історичний простір. Запитую, чи не ризиковано це під час війни. Він не хвилюється: "Відкриваючи нові мистецькі простори, ми відновлюємо спадщину міста". Ділиться статистикою, яку цьогоріч підготувала Асоціація галеристів України: за останні три роки Львів має 45 % приросту нових культурних інституцій, Київ – 15 %. "Якщо ти серед цих 45 %, це вже явище, це рух. У чому тут ризик?"
Гудімов – візіонер і харизматичний лідер, чиї ініціативи продовжують жити власним життям. За майже двадцять років існування "Я галерея" виростила цілу школу молодих українських талантів. Серед них Ксенія Малих – багаторічна кураторка PinchukArtCentre та очільниця "Промприлад АртЦентр" в Івано-Франківську, яка наступного року куруватиме Національний павільйон на Венеційській бієнале; Марія Ланько, співзасновниця київської пінакотеки The Naked Room. Гудімов формулює концепцію "Я галереї" як місця, де люди можуть дізнатися більше про нову музику, сучасне мистецтво чи літературу – і час від часу проводить концерти молодих музикантів, щоб дати змогу прозвучати новим іменам. Наприклад, у червні в галереї виступив молодий львівський гурт Neyodovana, а 1 липня вони вийшли на сцену з "Океаном Ельзи" в межах львівського концерту, аби представити свій кавер на їхню відому пісню "Друг".
"Сьогодні у всіх нас є відчуття надриву, – підсумовує Павло. – Воно про наше бажання внутрішньої перемоги. Ми багато працюємо, мчимо крізь життя, відкриваємо нові інституції, запускаємо проєкти – ніби маємо самі собі довести, що існуємо, що живі. І саме цей надрив призводить до культурного буму. Адже ми ідентифікуємо себе через культуру. Як інакше?"
Замовити свій примірник Vogue Ukraine Leaders 2025 можна за посиланням.
Фото: Stepan Lisowski
Текст: Дарія Слободяник
