4 квітня голос української поетки Любові Якимчук почув увесь світ – Любов стала гостею музичної церемонії "Ґреммі – 2022", де прочитала власний вірш "Молитва". Безумовно, ця перемога на культурному фронті (і можливість говорити до західної аудиторіі голосом українських митців) дуже важливі для України сьогодні. Розповідаємо про кількох українських письменників, книги яких перекладають багатьма мовами – і які нині є нашим голосом, зокрема й за кордоном.
У 2016 році журнал The New Yorker опублікував великий матеріал про Сергія Жадана. Стаття називалася "Поет зі сходу України, де все руйнується", а одна з ключових тез була про те, що Сергій Жадан — рідкісний приклад письменника зі сходу Європи, думки якого мають неабиякий вплив за межами його рідної країни.
Жадана справді добре знають за кордоном з 2011 року. Тоді вийшов його роман "Ворошиловград" — щемлива й водночас "пацанська" історія про стосунки людей на тлі рейдерства й розквіту бандитизму 1990-х. На книгу чекав міжнародний успіх: роман переклали тринадцятьма мовами світу, він здобув швейцарську літературну премію Jan Michalski Prize, рецензії на "Ворошиловград" вийшли в The New York Times і The New Yorker. Сьогодні в доробку 47-річного Жадана – п’ять романів, одинадцять поетичних збірок, два музичні проєкти, одна екранізація, літературні премії у Швейцарії, США, Польщі й Німеччині, переклади на 20 мов світу. У 2020 році Жадан був одним з номінантів престижної літературної премії PEN America Literary Awards.
Жадан народився в Старобільску на Луганщині, але як поет і митець сформувався в Харкові, де навчався в педагогічному університеті, а згодом викладав там українську та світову літературу, тож для кожного поціновувача його творчості Жадан = Харків. З початку війни Жадан перебуває в рідному місті, яке другий місяць потерпає від артилерійських обстрілів і бомбардування окупантів. Письменник долучився до волонтерського руху та збирає амуніцію для добровольчих батальйонів у Харкові.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "Ворошиловград" та "Інтернат"
Тетяна Малярчук – письменниця й публіцистка родом з Івано-Франківська; лауреатка премії "Книга року BBC" за роман "Забуття" про українського діяча В’ячеслава Липинського. Тетяна Малярчук – одна з найвідоміших українських письменниць в Австріїї, де мешкає вже 10 років: перший переклад її поетичної збірки "Говорити" вийшов в Австрії ще у 2009 році. Три роки тому Малярчук здобула престижну літературну премію імені Інґеборґ Бахман, якою відзначають німецькомовних авторів, – за своє оповідання "Жаба в морі". До речі, українською його можна почитати на нашому сайті.
У творчому доробку письменниці – понад 10 книг, прозових і поетичних. Її найсвіжіша книга вийшла у 2020 році: "За такі гріхи Бог ще подякує" – збірка віршів, які неможливо читати спокійно, настільки вони відверті й болючі. "Для мене ця книжечка – як пройтися голяком у людному місці, в ній я максимально вразлива, бо ніколи раніше не писала верлібри й не займалася дизайном. Любов як найвишуканіша форма насилля – її основна тема", – зізнається авторка. Наразі Тетяна Малярчук перебуває в Австрії, де є нашим голосом, як і багато українців у різних куточках світу. Тетяна працює на інформаційному фронті та розповідає австрійській спільноті про подїї в Україні. Дописи Тетяни можна прочитати в найповажнішій німецькомовній газеті Zeit.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "За такі гріхи Бог ще подякує" або роман "Ендшпіль Адольфо, або троянда для Лізи".
Поет, прозаїк, перекладач, один із засновників постмодерністської течії в українській літературі, яку називають "станіславським феноменом", та, власне, вже давно класик сучукрліту – все це про Юрія Андруховича. Якщо запитати європейського читача, кого з українських авторів він знає, то на першому місці здебільшого буде саме Андрухович, і в цьому немає пафосу: українські критики вважають, що саме Андрухович був першим українським письменником, який викликав цікавість у західного читача. Свою першу міжнародну нагороду Андрухович здобув у далекому 1996 році, а тепер їх уже понад десять. Сьогодні його книги перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами.
Найважливіші романи Андруховича побачили світ у 90-ті: це "Рекреації" , "Московіада" і "Перверзія". Одна з найпопулярніших книг 2000-х – "Лексикон інтимних міст", 111 чудових розпвідей про 111 міст, які відвідав письменник і в яких переживав унікальні моменти життя. У 2020 році Андрухович випустив новий роман "Радіо ніч", головний герой якого – Йосиф Ротський, музикант, який має нічну радіостанцію. Західний світ знає Андруховича не тільки як письменника, а й також як блискучого перекладача: саме він переклав українською мовою "Гамлета" та "Ромео і Джульєтту", поєзію Рільке, Бруно Шульца та плеяди американських поетів.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): роман "Перверзія"
У 2021 році Катерина Бабкіна дістала європейську премію "Ангелус" за збірку "Мій дід танцював краще за всіх". До цього лауреатами престижної премії за накращі книги, перекладені польською мовою, ставали тільки двоє українських атворів – Оксана Забужко та Юрій Андрухович.
36-річна Катерина – одна з найпродуктивніших та найпопулярніших українських письменниць. В її доробку – понад 20 книжок, серед яких романи, поетичні збірки й навіть кіносценарії. Катерина Бабкіна однаково успішно пише як для дітей, так і для дорослих. Її популярна книжка "Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків", написана у співавторстві з Марком Лівіним, – це наснажлива розповідь про видатних українок, що буде цікава і дорослим, і підліткам; збірка "Заговорено на любов" – збірник зворушливих, відвертих віршів, а найсвіжиший роман "Сніговий тепл" (2022) – історія про чудову й таємному істоту, снігового тепла, створена для дітей і дорослих. Книги Катерини перекладені английською, французькою, польскою, чеською, шведською мовами.
Нині Катерина перебуває в Польщі, куди евакуювалася з Києва з маленькою донькою. У своєму інстаграмі Катерина висвітлює, що означає бути жінкою – вимушеною переселенкою в Європі тепер, зокрема, нещодавно Катерина написала важливу статтю про те, чому не треба дорікати біженцям.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "Мій дід танцював краще за всіх"
Мабуть, складно знайти в Україні людину, яка б не читала творів Андрія Куркова – його популярність справді вражає. Найвідоміша його книжка – "Пікнік на льоду" (1996) — розійшлася тиражем у понад 150 тисяч екземплярів, а пізніше потрапила до десятки найцікавіших європейських бестселерів. Сприяє популярності й те, що Куркова люблять екранізувати: в Україні знято щонайменше 10 художних фільмів за його творами.
Андрія Куркова знають як автора детективів і бестселерів із захопливим сюжетом. Герой роману "Пікнік на льоду" – журналіст, який отримує дивне завдання: написати серію некрологів про відомих і досить впливових людей, але проблема в тому, що всі ці люди – живі. А в книзі "Львiвська гастроль Джимi Хендрiкса" ми поринаємо у світ, де могила Джимі Хендрікса чомусь розміщується у Львові. Книги Куркова перекладені 36 мовами, а рецензіі на його нові книги можна почитати, зокрема й у The New York Times. Сьогодні Андрій Курков активний на культурному й дипломатичному фронті. Перебуваючи у Франціїї, за останній місяць Курков дав десятки інтерв’ю французьким медіа, в яких розповідає, що насправді відбувається в Україні. Тим часом цього року англійською, французькою та українською вийшла сюрреалістична казка Андрія Курколва "Війна грибів" з ілюстраціями художника Микити Кравцова.
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "Пікнік на льоду"
Авторка одного з найгучніших українських романів усіх часів – "Польових досліджень з українського сексу". У 1996 році смілива книжка Оксани Забужко стала фактично революцією в українській літературі – через відверті еротичні сцени та феміністичну оптику (вважається одним з перших феміністичних романів у сучасній Україні). Сюжет книги зосереджений довкола непростих стосунків української потеси, що приїжджає до США, та скульптора. Роман вийшов десятьма мовами, зокрема й французькою та англійською, і десять разів перевидавався в Україні.
Сьогодні в доробку видатної української письменниці та філософині – понад 20 книг, важливе місце серед яких посідають і філософські праці. Твори Забужко не просто виходять іноземними мовами – їх також ставлять на європейській та американській театральній сцені, а перша закордонна вистава за мотивами її творів відбулася ще в середині 90-х. Забужко знають і поважають інтелектуали всього світу, то ж саме її есеї та твори часто стають джерелом інформації про Україну для європейської спільноти. Так було у 2014 році, коли інтерв’ю польської журналістки із Забужко вийшло як книжка "Український палімпсест" і стало справжнім відкриттям України для польського читача).
Сьогодні, коли Україна переживає жахливу сторінку у своїй історії, Оксана Забужко залишається нашим голосом та знаходить у собі сили відрефлексувати ці страшні події. Днями вона опублікувала допис у фейсбуку, відреагувавши на страшні вбивства в Бучі та інших селах на Киівщині. "Країна під назвою „РФ" має припинити своє існування. Самих тільки фото й відео з Бучі досить, аби нарешті остаточно переконати в цьому решту людства. Ні, це не Путін; так, це росіяни; ні, від часів Сталіна вони не змінилися; так, це ви їм дозволили робити; так, ви – співучасники, – ось таким має бути віднині український дискурс в усіх без винятку перемовинах з нашими „союзниками". І це МОЖНА зробити – якщо кожен з нас, в Украйні і не в Украйні сущих, стане „амбасадором Бучі"".
Письменниця зі Львова Гаська Шиян – одна з найцікавіших постатей, що з’явилися в українській літературі за останні 10 років. У 2019 році вийшов її роман "За спиною", який тепер читається по-особливому, бо він розповідає про звичайну 27-річну українську дівчину Марту, коханий якої пішов на війну. Але ця книжка – не типовий погляд на війну. Героїня Шиян міркує про власне життя, поки її коханий на фронті. Їй здається, що потяг Макса до війни – це якась помилкова спроба довести свою маскулінність. Велика увага в книжці присвячена сексуальній фрустрації, яку переживає покинута Марта. У 2019 році цей непересічний і сміливий роман здобув Літературну премію Європейського союзу (Гаська Шиян – єдина українська авторка-лауреатка цієї преміі).
З чого почати (або що порадити іноземним друзям): "За спиною"