Лілія Пустовіт — про любов до Києва, високі цілі та нове покоління
Київ посідає особливе місце в історії українського бренду POUSTOVIT, який торік відсвяткував вже 25-й день народження. Напередодні Дня міста студенти fashion-курсу Kyiv Academy of Media Arts у своїй випускній роботі для vogue.ua занурилися у архіви марки та продемонстрували, як творчість Лілії Пустовіт оживає сьогодні на вулицях міста.
Лілія Пустовіт зустрічає у своїй студії — головному місці "сили", у самісінькому центрі Києва. Вона — сама врівноваженість, що спочатку дивує, адже з такою шаленою відповідальністю залишатися стабільним у наші часи — справжнє мистецтво. На запитання "Як вам вдається не сходити з дистанції стільки років" Лілія відповідає відкрито, не соромлячись, що для неї це звично. Дизайнерка росла з батьком-спортсменом, тому не дивно, що з дитинства перейняла важливу рису "бути спрінтером". "Мені вдається з разу в раз ставити нові цілі, я можу дуже багато працювати. Важливо не просто мати бажання, воно повинно бути справжньою ціллю, тоді людина може докласти сто процентів зусиль".
Вулиці Києва як натхнення і виклик
На початку творчого шляху дизайнерка вирушила в Париж навчатися, а там побачила іншу картину дев’яностих. Мода на прозорі сукні під моточоботи та спідниці поверх штанів кардинально відрізнялись від моди в рідному місті. Там, каже Лілія, жінки видавалися дуже природними, розслабленими, і це була повна протилежність Києву, його жінкам з яскравим макіяжем спозаранку і завжди на підборах. "Звісно, побачивши, як може бути інакше, я не просто надихнулась, а вирішила привезти все це до рідного Києва". Щоправда, реальність дещо не відповідала очікуваннями. "Я пам’ятала лише найкраще, але перша ж поїздка в таксі повернула мене до реальності". Рівень життя, заробітна плата, культура тодішнього Києва — все це призвело до відчуття, ніби вона пробиває товстезну стіну. На вулицях кросівки під сукнею зустрічали здивованими поглядами, навіть чорні-білі образи видавалися чимось незвичайним.
"У сфері моди в мене тоді не було однодумців", — розповідає Пустовіт. Дизайнерка переживала дуже різний спектр відчуттів та емоцій. Так буває, коли маєш очікування, особливо коли це стосується твого дому. Невдовзі вона відкрила для себе Сахаджа-йогу, що, як каже сама Лілія, врятувало її.
Пошук себе та переосмислення нашого спадку
Лілія багато згадує Марію Термартарян, її вчительку та наставницю. Вона — короткострижена, лаконічна та неймовірно проста — одна з ікон тодішнього французького стритстайлу. "Дитино, ви ж українці, у вас стільки всього по-справжньому гарного: відчуття кольору, стільки всього, придивіться ж!" — саме ці слова Термартарян надихнули Лілію на створення авторського принту у 2006 році. Хоча завдання було не із легких, Пустовіт з командою знайшла фабрику за кордоном та почала створювати перші сукні з принтом каштану. Цей мотив з роками лише набуває своєї актуальності, саме його ми можемо бачити в нових колекціях, проте дещо модернізованим.
Лілія Пустовіт багато говорить про Київ, натхнення та глибоку привʼязаність до міста. Серед найзнаковіших для неї місць в Києві — вулиця Антоновича, особливо її бульварна частина, сквер біля театру Івана Франка, парк Шевченка, та станція метро "Університет". "Всі ці місця ми проходили разом з дітьми під час прогулянок або разом з моєю командою", — згадує дизайнерка, а також зізнається у своїй любові до дерев, з яких каштани — найулюбленіші. Саме тому вона й боролося за "нову моду" в українському суспільстві.
Імʼя Лілії не просто так асоціюється зі словом "першопроходець", проте сама Пустовіт каже: "Я не вважаю себе просто одним із дизайнерів, тому що ставлю певну трансформацію попереду власного его". Її місія "вивести в нуль несмак" доводить правдивість цих слів з перших колекцій під ім'ям Poustovit. Вони були чорно-білі та лаконічні, демонстрували, що не обов'язково кричати голосно, щоб тебе почули і побачили. Така глобальна місія вимагає не просто відсторонити его, а ніби перенести справжні бажання на задній план. Це своєрідна жертва на користь чогось великого. Тільки досягнувши поставленої мети, дизайнерка дала волю справжньому баченню того, якими повинні бути речі, які виготовляються під її імʼям. Тільки остання колекція видалась для Лілії саме тою.
Марафон довжиною в 25 років
Звісно, потреби ринку завжди для Лілії Пустовіт в пріоритеті, хоча це і викликає дисонанс між справжнім баченням та завданням індустрії. "Найскладнішим протягом всього шляху для мене виявилось працювати в колективі, — каже Лілія. — Бо я орієнтована на себе і чомусь думала, що всі навколо такі самі". Саме тому в команді бренду Poustovit є "мама" — операційна директорка. "Вона просто вміє спілкуватися з людьми на відміну від мене", — із вдячністю додає дизайнерка.
Двадцять пʼять років бренду — це подія, яка змушує замислитися над тим, яку колосальну роботу за цей час зробили Лілія з командою. Зупинитися зараз чи пізніше вже неможливо просто тому, що це означало б зупинити життя бренду. "З планів на майбутні двадцять пʼять — продовжувати транслювати почуття власної естетики, — з усміхом каже Лілія. — А взагалі я маю надію на майбутнє покоління, що саме вони будуть допомагати мені триматися на плаву. Зараз важливо встигати за ними".
Наостанок Лілія Пустовіт дає важливу пораду молодому поколінню: "Одному важко, важливо, щоб були однодумці. Зараз у світі багато всього, не перенасичуйте його. Думайте про те, чим ви хочете прикрасити його".
Над проєктом працювали:
Продюсери: Аліса Обдар, Анастасія Шапошнік
Фотограф: Роман Дерба
Моделі: Ліля Недзельська, Дарина Красій, Катерина Пісня, Дарина Костіна
Візажист: Ольга Романець
Стилісти: Марина Березовська, Дарія Мороз, Ліна Федорук
Art direction: Олексій Бартків, Ігор М.
Текст: Валерія Біловецька, Анна Дівчук
