До Vogue UA Conference 2023 залишилося
SOLD OUT

Українські кіноексперти — про перемогу "Навального" та про те, як це варто сприймати українцям

Стрічка канадського режисера Деніела Роера "Навальний" отримала "Оскар" як найкращий документальний фільм. Рішення кіноакадеміків спричинило справжню хвилю обурення українців у соцмережах. Про те, чому "Навальний" переміг і які висновки варто зробити з цього кейсу, ми поспілкувалися з українськими кіноекспертами.

"Оскар-2023"
"Оскар-2023"

Реклама

За нагороду в категорії найкращий документальний фільм разом з "Навальним" цього року змагалися гідні стрічки. Насамперед це знятий в копродукції України, Данії, Фінляндії та Швеції фільм "Будинок зі скалок" — про будні дитячого будинку на лінії фронту, в Лисичанську (який на той момент ще не був окупований); індійська стрічка "Все, що дихає" про екологічну катастрофу в Нью-Делі, американський фільм "Вся краса і кровопролиття" про те, як активістка та художниця Нан Голдін намагається привернути увагу до виробництва небезпечного знеболювального оксикодон, який здобув "Золотого лева" Венеційської бієнале, та незалежний фільм "Вогонь любові" про життя та роботу сміливих вулканологів Крафтів, що загинули в 1991 році під час виверження вулкана.

"Вогонь любові"
"Вогонь любові"

Проте, на жаль, ці важливі теми — екологічні катастрофи, активізм та долі дітей у прифронтових містах України — в очах Кіноакадемії згасли перед фігурою російського опозиціонера Олексія Навального. Але, говорячи про цю перемогу, яка викликала обурення серед українців, варто оцінювати не тільки художню якість стрічки, а політичний контекст, вплив російської пропаганди, та розуміти, що в цій категорії мають перевагу все ж таки ті стрічки, у котрих сильна промоція у Голлівуді.

"Навальний"
"Навальний"

Співрежисер та сценарист стрічки "Будинок зі скалок" Азад Сафаров, яка цьогоріч представляла Україну на "Оскарі", в коментарі Vogue.ua каже: "Майже всі з голлівудської індустрії, з ким ми спілкувалися в Лос-Анджелесі ці дні, говорили наперед, хто стане переможцем, тому це не будо для нас сюрпризом. По CNN тут зранку до вечора крутили все, що пов’язане з фільмом "Навальний""...

Дійсно, "Навальний" — гучний спільний проєкт двох американських гігантів, HBO та CNN, чиї ресурси та можливості були кинуті на промоцію фільму серед преси, кіноакадеміків та кіноіндустрії загалом.

Досвідчена українська кінопродюсерка Дар'я Бассель, програмна директора фестивалю Docudays UA і одна з продюсерок стрічки "Будинок зі скалок", ділиться інсайтами: будь-який фільм, який номіновано на "Оскар", має залучити велике фінансування, гарних публіцистів та американського дистриб’ютора, аби провести масштабну промокампанію.

За словами Дар'ї, це і реклама в соцмережах, і вечірки з зірками, і безкоштовні покази, на які запрошуються члени кіноакадемії. "Так кіноакадеміки дивляться ваш фільм, і якщо кіно їм сподобається, потім вони за нього голосують. Але шлях до привернення їхньої уваги до фільму в світі, де всі зайняті, де відбувається купа подій і де ваші конкуренти можуть мати більше можливостей для просування своїх стрічок, є дуже складним. Я чула від українських та іноземних колег різні цифри вартості оскарівської промокампанії — від 70 000 доларів до 200 000 доларів. Це насправді бюджет невеликого документального фільму".

Стрічка "Навальний" розповідає про події 2020-2021 років: отруєння Навального в літаку, що прямував маршрутом Омськ-Москва, його перебування в німецькій клініці "Шаріте", відновлення. Зйомки розпочалися в 2020 році майже одразу після виходу Навального з коми і тривали до його арешту в 2021 році. Світова преса в захваті від стрічки: на сайті Rotten Tomatoes рейтинг фільму 99 %, The Guardian називають її справжнім голлівудським блокбастером, Variety — обов'язковою до перегляду. Чи є ці рецензії реальною оцінкою художньої якості фільму — чи свідченням того, що світ наполегливо продовжує шукати "хороших русских"?

Український кінознавець, виконавчий продюсер Суспільне Культура Лук'ян Галкін, який цього року коментував церемонію "Оскар" для українців, переглянув фільм напередодні церемонії і впевнений: стрічка "Навальний" немає нічого спільного з реальним зображенням російського опозиціонера, і тим особливо небезпечна.

Деніель Роер
Деніель Роер

"Фільм зображує Олексія Навального класичним жанровим героєм — саме жанровим, отож, відірваним від реальності. Стрічка перш за все концентрується на current affairs, ігноруючи логіку тяглості новітньої історії", — коментує Галкін.

Лук’ян акцентує увагу на наступному: у фільмі повністю проігнорована ганебна цитата про Крим, який, за словами Навального у 2014 році, "не бутерброд, аби його туди-сюди повертати", і яка недарма обурює нас котрий рік поспіль.

"Фактично ці слова є легітимізацією окупації частини суверенної держави, що була висловлена у публічному просторі так званим опозиціонером — а те, що окупація Криму та вторгнення на Донбас зійшли путіну з рук, заклало передумови для повномасштабного вторгнення у 2022 році".

За своєю суттю цей фільм — відбілювання "хороших русских" без урахування повноти їхньої позиції, зазначає Лук'ян Галкін. "Видання Politico у матеріалі від 8 лютого наводить цитату журналіста Bellingcat Христо Грозєва — той каже, що багато сперечався з Навальним стосовно його поглядів щодо Криму, і остаточної згоди вони не дійшли, — ділиться своїми враженнями від фільму Лук'ян. — Тези Навального стосовно міжнародно визнаних кордонів України з’явилися значно пізніше, 20 лютого, тож і фільм, який отримав "Оскара", і промова Деніела Роера опосередковано можуть вважатися такими, що "обнуляють" сприйняття поглядів російського опозиціонера на світовому рівні і фіксують їх на конкретному моменті 13 березня.

За словами кінознавця, художнє рішення фільму також працює на те, аби намалювати портрет такого персонажа, який миттєво, за голлівудськими правилами гри, викликає у публіки співчуття та емпатію. "Адже акцент на спротиві путіну та маніпулятивних деталях особистого життя Навального створюють образ, який я зазначав на початку — жанрового героя". У цьому — головна небезпека для українців.

Питання до кіноакадеміків — звісно, не в площині художньої цінності фільму. Питання скоріше морально-етичне: за три дні до премії Володимир Зеленський, президент країни, де точиться жорстока війна, отримає офіційну відмову від організаторів "Оскара" щодо його можливого виступу на церемонії. Що ж, "Оскар" — не Берлінале, який завжди був політичним фестивалем, тож організатори дійсно мають право не дати слова нашому президенту. Але в той же час через кілька днів після відмови Зеленському на сцену Dolby Theatre виходить дружина російського опозиціонера Юлія Навальная (в криваво-червоному платті, підкреслили українці в соцмережах) і ні слова не каже про жорстоку війну, яку розв’язала її країна. Тільки висловлює якісь загальні, відірвані від реальності думки про свободу для коханого чоловіка та про демократичну росію. Опустимо те, що чути тези про демократичність держави, яка чинить геноцид та є військовим злочинцем, нам, українцям, дико. Питання інше: чи не суперечить поява на сцені Юлії Навальної аполітичності, яку так дбайливо охороняє "Оскар"?..

Українська команда на церемонії "Оскар"
Українська команда на церемонії "Оскар"

"Якщо "Оскар" є поза політикою, як тоді розуміти документальний маніфест "Навальний", у якому внутрішньоросійська політика ллється через край? Якщо "Оскар" поза контекстом війни в Україні та геноциду українців, навіщо тоді постійно говорити про гуманізм і справедливість?" — ставить в твітері слушне запитання радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. На жаль, воно залишається риторичним.

Натомість український режисер Азад Сафаров, який спілкується з нами з Лос-Анджелеса, каже: перемога фільму "Навальний" — виключно дія російської пропаганди. "Всі питають, а що ви думаєте про Навального. Мені немає чого сказати. Навальний для мене ніхто. Це рішення Американської кіноакадемії, яке вкотре підтверджує, що російська пропаганда дуже добре діє. Прикро, що жодна людина з команди, яка вийшла на сцену, не сказала про Україну і війну, розв’язану Росією з мовчазної згоди російського суспільства".

"Будинок зі скалок"
"Будинок зі скалок"

Але сьогодні ми маємо хорошу нагоду перевести гнів у конструктивне русло. Наприклад, купити квиток та сходити в кіно — "Будинок зі скалок" якраз вийшов у прокат". Щодо участі України в цьогорічному "Оскарі", то українська команда взяла від нього максимум. Азад Сафаров розповідає, що за десять днів відбулися десятки показів фільму, зокрема в американських престижних університетах — Єлі, Гарварді, Джорджтауні, Берклі, Стенфорді та інших.

Команда фільму "Будинок зі скалок"
Команда фільму "Будинок зі скалок"

"Це було для того, аби якнайбільше людей побачило наш фільм, адже у нас не було таких величезних бюджетів на рекламу. Окрім показів, ми багато давали інтерв’ю журналістам, бо наша головна мета була через фільм привернути увагу до України і проблем українських дітей". На церемонію найгучнішої у світі кіноподії прилетіли Ольга Тронова та Маргарита Бурлуцька, виховательки дитячого будинку в Лисичанську і героїні фільму, який є проникливою та чесною історією про те, як кілька дорослих намагаються зберегти нормальне життя для дітей навіть на фоні жорстокої війни....

Ольга та Маргарита самі є переселенками і покинули свої домівки в Лисичанську, який зараз тимчасово окупований Росією, розповідає Азад Сафаров. "Вони дали багато інтерв’ю і ні разу не сказали; що втомилися" . Втомлюватися дійсно не маємо права — як свідчить нинішня перемога "Навального", роботи на ниві української культурної дипломатії ще дуже багато.

"Важливо не забувати, який великий шлях пройшла ця стрічка, — підсумовує продюсерка Дар'я Бассель. — Від нікому не відомого притулку у Лисичанську до Оскарівської церемонії в Лос-Анджелесі. Це неймовірно. І те, що "Будинок зі скалок" отримав номінацію на "Оскар", свідчить про те, що це справжнє, талановите, важливе кіно. Зараз цей фільм можна побачити в українських кінотеатрах. Тож усіх, хто переймається за долю "Оскара", я запрошую в кінотеатри. А ще завітайте на сайт фонду "Голоси дітей". Цей фонд було створено Азадом Сафаровим та Оленою Розвадовською під час їхньої роботи над стрічкою "Будинок зі скалок". "Голоси дітей" допомагає дітям із зон підвищеного ризику. Фонду потрібна наша підтримка. Так само, як і українському кіно".

"Будинок зі скалок" можна побачити в українських кінотеатрах з 9 березня.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.