11 фільмів, які найкраще висвітлюють стиль французьких жінок

Піонер французької нової хвилі Жан-Люк Годар залишив по собі разючий творчий доробок, який змінив кінематограф. Окрім філософських ідей і нелінійних сюжетів, його фільми дали світові свіжий погляд на французьку моду. Від бретонок Джин Сіберґ у фільмі "На останньому подиху" до підводки для очей Бріджит Бардо у фільмі "Зневага" — ці стрічки створили романтичне бачення паризького стилю, яке дизайнери відтворювали знову й знову, і в такий спосіб підтримували враження про стиль французьких жінок у народній уяві.

Кадр з фільму "На останньому подиху", 1960

Годар не єдиний режисер, який допоміг сформувати французьку моду через кіно. Його сучасники Франсуа Трюффо та Аньєс Варда також вплинули на модні тенденції 1960-х через свої фільми. Окрім того, часто костюми для кіно створювали легендарні дизайнери – Ів Сен-Лоран, П’єр Бальман і Коко Шанель працювали над одними з найвідоміших французьких фільмів усіх часів. У цьому матеріалі Vogue досліджує 11 стрічок, які найкраще висвітлюють французький стиль.

У фільмі, який надихнув тисячі жінок на стрижку піксі, Джин Сіберґ і Жан-Поль Бельмондо задали тон не лише французькій новій хвилі як жанру, а й десятиліттям французького стилю. У стрічці Бельмондо носить різноманітні костюми з кепкою, яка неошатно сидить на голові, а з його губ звисає всюдисуща сигарета. Тим часом американська експатка Сіберґ з’являється на екрані у футболці New York Herald Tribune, укорочених чорних штанах і витончених лоферах. Окрім того, вона носить типові паризькі бретонки або надягає капелюхи й сорочки Бельмондо з безтурботною андрогінною легкістю. Естетика фільму породила сучасну романтичну версію французької моди й зробила їй позачасовим надбанням.

У 1967 році молодому Іву Сен-Лорану доручили створити костюми для 23-річної Катрін Денев у фільмі Луїса Бунюеля "Денна красуня" — трансгресивному дослідженні пригніченого жіночого бажання. Сюжет розповідає про новоспечену домогосподарку Северину, яка починає втілювати свої сексуальні фантазії. Працюючи вдень у місцевому борделі, вона має гардероб, що повністю складається з одягу Yves Saint Laurent і віддзеркалює її приховане життя. Вона вибирає привабливі вінілові й хутряні пальта та яскраво-червоні костюми зі спідницею для походу в бордель, тоді як блідо-жовті трикотажні речі, білий тенісний одяг та скромні сукні з комірцями залишаються для її буденного життя. Вплив фільму на жіночу моду незаперечний.

Амелі Пулен — ікона нової французької моди. Барвиста історія Жана-П’єра Жене розгортається на тлі ностальгічного Монмартру. Одрі Тоту в ролі вигадливої інтровертної Амелі сяє в стильних спідницях завдовжки нижче від колін, яскравих кардиганах і брогах Dr Martens. Її стиль дещо дивакуватий, наче всі речі вона невдумливо купує в комісійній крамниці, але кожне її вбрання відповідає яскравим тонам фільму й допомагає всьому стати на свої місця.

Бріджит Бардо вперше з’являється у фільмі "Зневага" зовсім без одягу, і ця сцена досі залишається найобговорюванішим моментом у стрічці. Однак стиль її героїні не менш незабутній. Широкий ремінь, смугастий топ, кардиган на ґудзиках, спідниця-олівець середньої довжини, підводка для очей — образ Бардо став архетипом фатальної жінки. В інших сценах вона вдягає блідо-зелену сукню з прикрасами, загортається в червону ковдру або ж сидить у жовтому халаті, знову натякаючи на роздягненість, але саме її одяг, а не його відсутність, став втіленням невимушеного французького шарму.

Фільм Еріка Ромера "Ночі повного місяця" — це любовний лист Парижу, наповнений електропопмузикою, розкішними декораціями і, звісно, стильними вбраннями. Паскаль Ож’є грає Луїзу, молоду жінку, яка живе своїм життям, укладає волосся в стилі Мадонни, вдягає завужені штани, футболки й об’ємний трикотаж. Водночас на вечірках глядач бачить її в різноманітних аксесуарах та силуетах 1980-х: від масивних золотих прикрас і топів, що оголюють спину, до джемперів з горловиною та блуз з пуховими рукавами.

"Поки я вродлива, я жива", — каже собі Клео, увесь день очікуючи на результати медичного тесту, який підтвердить, є в неї рак, чи ні. Її тривога проявляється в одержимості своєю зовнішністю. Вона часто дивиться в дзеркало та змінює не менш як три вбрання впродовж дня. Перше – це легка сукня в горошок, що розвівається, коли вона йде вулицею, друге – ангельський пеньюар з пір’ям, а останнє – простий чорний одяг з протисонцевими окулярами й капелюхом з хутряним оздобленням.

Коко Шанель — легенда світу моди. Тож не дивно, що її біографічний фільм 2009 року відразу став претендентом на звання одного з найстильніших фільмів усіх часів. Художницю костюмів Катрін Летер’є номінували на "Оскар" за роботу над фільмом, у якому Одрі Тоту в ролі Шанель трансформується з простої швачки в революційну дизайнерку. Більшість костюмів прості й андрогінні, що привертає увагу до контрасту між унікальним баченням Шанель та ультражіночною модою того часу.

Коко Шанель розробила костюми для сатиричного фільму Жана Ренуара "Правила гри", у якому група знайомих буржуа проводить вихідні в заміському замку маркіза. Їхній гардероб складається із шикарних мисливських курток, шуб і розкішних шовкових нічних халатів, а на костюмованій вечірці гості вдають із себе скелети, ведмедів і носять традиційний німецький одяг.

У цій класиці французької нової хвилі вічно прекрасна Жанна Моро грає Кетрін — героїню, яку можна описати як одну з перших маніакально мрійливих дівчат у кіно за її відчуття спонтанності та жаги до пригод. Фільм починається з героїв у костюмах періоду зламу століть, але після війни їхнє вбрання стає набагато сучаснішим. Кетрін носить повсякденні сукні або прості білі спідниці з великими светрами, тоді як чоловіки — зручні в’язані трикотажі та кардигани, які мали б такий же стильний вигляд і сьогодні. Але найбільше запам’ятовується чорне лаковане пальто Кетрін, оздоблене білим хутром.

Для біографічного фільму про Іва Сен-Лорана 2014 року дизайнерка костюмів Мадлен Фонтен, яка також розробила костюми для "Амелі", позичила оригінальні речі у Фонді Іва Сен-Лорана, зокрема смокінги le smoking і сукню Mondrian. Чимало речей Фонтейн та її команда відтворили з нуля, перешиваючи одяг, куплений на блошиних ринках, щоб він був подібний до оригінальних проєктів Saint Laurent.

"І Бог створив жінку" став проривним фільмом Бріджит Бардо. Події розгортаються в післявоєнному французькому містечку. Жюльєт, яка приваблює кожного зустрічного чоловіка, символічно представлена в червоній обтислій сукні. Гардероб Жюльєт складається з легких суконь-сорочок, вузьких спідниць, повсякденних футболок та вкорочених джинсів — він ідеально відбиває її волелюбний характер і закріплює за Бардо статус секс-ікони.