Сила з розуму: олімпійський чемпіон Жан Беленюк
Греко-римський борець Жан Беленюк святкує 31. Згадуємо його інтерв'ю, яке він дав Vogue Man, повернувшись із Токіо з олімпійським золотом
Жан Беленюк Текст: Олена Пономаренко
Ми зустрічаємося із Жаном безпосередньо в студії, перед зніманням. Грумінг чемпіона триває хвилин п’ять щонайбільше: йому злегка маскують шрам на переніссі ("залишився з Олімпіади") — власне, і все. "На мені не видно синців, а за все життя жодного разу не йшла кров носом від ударів. Я міцний хлопець", — каже Жан. Він виступає в категорії до 87 кг і має показний вигляд: міцна шия, м’язовий рельєф, зламане вухо, шрами під бровами — низкою, як зарубки. "Робочий процес, ми не звертаємо уваги на шрами й біль", — спокійно каже він.
Жан Беленюк На запитання, яким він був у дитинстві, Беленюк дослівно цитує вчителів, які без кінця ставили йому "незадовільно" з поведінки: "Шибайголова. Але з головою". З іншими оцінками був повний порядок. Коли йому виповнилося дев’ять, друг з будинку по сусідству привів на боротьбу. Боротьба, що називається, "зайшла" — виграла у футболу, баскетболу, карате, народного танцю, де в дитинстві Жан вихлюпував свою невгамовну енергію. "Не можу сидіти на місці, розумієте?" — каже він.
Беленюк і справді діяльний: під час розмови відповідає на повідомлення, робить манікюр, потім підхоплюється з місця й показує своє трико ("у червоному — не програвав жодного разу"). Багатозадачність — його коник: чого варті лише два дипломи — магістерський з психології спорту (Національний університет фізичного виховання і спорту) і бакалаврський з керування бізнесом (Міжрегіональна академія управління персоналом). Його дар бути успішним, поєднуючи діяльність у різних сферах, сягнув апогею цього року, коли він виграв золото Олімпіади, маючи важку травму, — і водночас не перериваючи політичної кар’єри в Раді.
Жан Беленюк Депутатський мандат приніс йому повноваження, додаткове навантаження, а ще — хвилю гейту: політиків у нашій країні не милують. Та Беленюк гне свою лінію: робить, що має робити — а там хай буде, що буде. До суспільного обожнювання теж ставиться спокійно, а свій Instagram з аудиторією в 130 тисяч вважає лише інформаційним майданчиком: "Не потребую любові невідомих мені людей — у мене є близькі, на яких я можу покластися. Цього досить".
У серпні вибухнув скандал: безпосередньо в центрі Києва гурт молодих людей намагався спровокувати спортсмена, вигукуючи расистські образи, але він не дав змоги втягнути себе в конфлікт. Каже, одного разу вже зробив помилку — дав відсіч, не розрахувавши сил. "Довелося потім переживати за здоров’я тієї людини". Нині інцидент розслідує поліція, а маятник загальних симпатій — на боці чемпіона.
Беленюк не дуже любить відпочивати, не схильний до сентиментів, мислить логічно й прямо. Свою спортивну кар’єру будував так само: "Програвав, засмучувався, але й далі тренувався. Поступово прийшли перемоги". Він пишається кожною (каже, легких не було), а проривною вважає перемогу на чемпіонаті Європи 2014 року. Тоді, у 23, він раптом усвідомив, що олімпійці — такі самі люди, як усі, — просто наполегливо тренувалися і врешті-решт домоглися успіху.
У нього не мрії, а радше плани (серед них у найближчі десять років — Олімпіада в Парижі, політика, сім’я й діти). Він вважає, що важливо зберігати голову холодною — і в поєдинку, і в житті. "Якщо бездумно йти напролом, навряд чи далеко зайдеш". Звучить як настанова до дії.
Текст: Олена Пономаренко
Фото: Stephan Lisowski
Стиль: Venya Brykalin
Грумінг: Vitalia
Лінійний продюсер: Ediye Derbysheva
Асистент фотографа: Sasha Tsurkan
Асистент стиліста: Sasha Dudchenko
Відео: Slava Davydov
