Dior очима Джонатана Андерсона: нова чоловіча колекція осінь-зима 2026/2027
"Я не хочу нормальності", — сказав Джонатан Андерсон напередодні показу Dior. Формально йшлося про ексцентричні перуки, створені Ґвідо Палау, але ця фраза швидко вийшла за межі зачісок і стала маніфестом усієї чоловічої колекції Dior осінь-зима 2026/2027. Показу, в якому відмова від "нормального" перетворилася на нову модну логіку. Андерсон зібрав колекцію як колаж: із фрагментів історії, архівів, особистих відкриттів і сучасної культури. Із цього нашарування народився гардероб, який є водночас радикальним й дивовижно цілісним — концептуальний, але носибельний, такий, який хочеться не лише розглядати, а й приміряти.
Початок цієї історії був майже випадковим. Меморіальна табличка на тротуарі біля 30 Avenue Montaigne, присвячена Полю Пуаре, стала точкою входу в колекцію. Пуаре заснував свій дім у 1903 році у 23 роки — лише на рік молодший за Андерсона, коли той створив JW Anderson. За два десятиліття Пуаре змінив мову моди й фактично винайшов формат сучасного показу. Ця паралель виявилася занадто промовистою, щоб її ігнорувати.
Далі – майже археологія. Андерсон придбав неношену сукню Пуаре 1922 року, дбайливо збережену в оригінальному пакуванні. "А що, якщо вона зустрінеться з Крістіаном Діором?" — запитав себе дизайнер. Відповідь відкрила показ: перші три образи поєднали переосмислені ательє Dior верхні частини тієї сукні з сучасними джинсами, ременями з пряжками Dior і ботильйонами з D-подібним носком.
Другий вимір колекції народився з особистого знайомства із музикантом Mk.gee. Андерсон почав уявляти нових персонажів, "нових радикалів", які існують між архівом і теперішнім моментом. Звідси — гра з масштабом і кроєм, моменти "зламу" в історії чоловічого костюма. Двобортні жакети з 1940-х стали майже тривожно короткими, піджаки у дусі 1960-х — гіперзменшеними, фраки перетворилися на светри, а звичайні пуловери раптом сягали щиколоток. Класика тут постійно стикається з дивним – і саме в цьому її нове життя.
Свободу й легкість Пуаре Джонатан Андерсон переклав мовою структурності та технічної точності Dior. Жакардові штани з метеликами були виткані з архівних тканин постачальника Пуаре, пальта й парки отримали накидки з історичних візерунків, а масивні манжети з овчини додали силуетам театральності.
"Покази – це про ідеї. Це не формула. Я просто хочу трохи розважатися", — підсумував Андерсон. Результат — одна з найсильніших чоловічих колекцій сезону, яка водночас розширює уявлення про жіночий гардероб Dior. За словами дизайнера, клієнтки дедалі частіше заглядають не на "свій" поверх. І після цього показу стає зрозуміло чому.
За матеріалами Vogue.com.
